БОЙЧУК Іван (р. н. і р. с. невід.) — один з учасників, а потім ватажків руху карпатських опришків 40—50-х рр. 18 ст. Н. в с. Ясенів (нині с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну Івано-Франк. обл.) у заможній сел. родині. Соратник О.Довбуша та В.Баюрака. Останнього Б. 1752 переховував у своїй оселі в Ясеневі від переслідування влади. Від 1755 із ватагою в 5—8 осіб, інколи більше, здійснював регулярні напади на можновладців, орендарів, купців та ін. Виробив власні тактику і стратегію боротьби проти каральних загонів уряду. В його ватазі, крім місц. селян, перебували запорожці, втікачі з багатьох регіонів України, Польщі, Молдови, Угорщини. Він закликав їх до своєї ватаги спец. «листами», в яких пояснював свої наміри і мету. Особливо активно діяв на тер. нинішньої Івано-Франк. обл. — м. Коломия, с. Яблунів (нині с-ще міськ. типу), с. Пистинь, БаняБерезів (усі нині Косівського р-ну), м. Долина, с. Рунгури (нині Коломийського р-ну); найгучнішим став напад на поч. лип. 1759 на м. Болехів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бойчук Іван» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
