БОГАЄВСЬКИЙ Петро Михайлович (23.01.1866—01.02.1929) — юрист. Д-р юрид. н. (1914). Н. в м. Москва. Закінчив Моск. ун-т (1891). Проходив стажування в ун-тах за кордоном (1898—1901), в архіві Женевського міжнар. к-ту Червоного Хреста (1902—03). Проф. Моск. (1906—09), Томського (1909—
310 БОГАТИРЧУК
Ф.П. Богатирчук.
12) ун-тів. Від 1912 до 1919 — проф. Київ. ун-ту, Торгового ін-ту, Вищих жін. курсів, ректор створеного з його ініціативи Близькосхідного інституту. Чл. юрид. т-в у Москві, Києві, Томську (нині місто в РФ), Моск. етнографічного т-ва, один з організаторів першого нар. ун-ту в Москві. Постійний співробітник газет «Киевлянин» (Київ), «Единая Русь» (Одеса), один із засн. «Русской газеты» у м. Варна (Болгарія). Після встановлення рад. влади в Україні емігрував до Болгарії. Працював у Софійському унті, Балканському близькосх. ін-ті (1920—29). Досліджував проблеми міжнар. правових відносин. У працях з укр. тематики заперечував існування укр. нації та державності України. П. у м. Софія. Тв.: Красный Крест в развитии международного права, ч. 1—2. М., 1906—13; Международное право: Лекции. София, 1925; Присъдинениетона Малорусия къмъ Московското Царство. «Славянская библиотека», 1926, год VI; Еще къ вопросу о якобы международныхъ отношенияхъ между Москвою и Малоросіей. «Славянски Гласъ», 1928, кн. 3. Літ.: Алманах на Софийския университет. 1888—1928. София, 1940; Павленко В. Українсько-болгарські взаємини. 1918—1939. К., 1995. Г.Г. Денисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Богаєвський Петро Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
