БЛАРАМБЕРГ Іван Павлович (Жан Морет де Бларамберг; 1772— 1831) — археолог, нумізмат. Н. у Фландрії (істор. обл. в Зх. Європі). Від 1797 жив у Росії (в СанктПетербурзі та Москві), з 1808 — в Одесі. Очолював музеї старожитностей в Одесі (1825) та Керчі (з 1826). Досліджував античні пам’ятки Пн. Причорномор’я (див. Античні держави Північного Причорномор’я), вивчав монети Ольвії. Найбільшою заслугою Б. є визначення місця розташування Тіри, Ніконія та ін. антич. міст-держав, фортець і поселень в Пн. Причорномор’ї. Залишив наук. спадщину — твори франц. мовою «Нотатки про кілька античних пам’яток, відкритих в одному з курганів Тавриди поблизу давнього Пантікапея» (1822), «Про розташування трьох скіфських фортець за Страбоном» (1831), «Опис стародавніх медалей Ольвії або Ольвіополя, що знаходяться в Одесі…» (рос. пер. — 1828). К.Ю. Бацак.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЛАРАМБЕРГ ІВАН ПАВЛОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
