БІЛОРУСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944 — одна з найбільших військових операцій Червоної армії (див. Радянська армія) в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Проведена 23 черв. — 29 серп. 1944 в Білорусії військами 1-го Прибалт., 1-го, 2-го та 3-го Білорус. фронтів за участю частин 1-ї армії Війська Польського, Дніпровської військової флотилії та загонів білорус. і литов. партизанів. На цей час склалася сприятлива воєн.-політ. ситуація, коли рад. війська розгромили угруповання гітлерівських військ під Ленінградом (нині Санкт-Петербург), на Правобереж. Україні та в Криму, а англо-амер. війська відкрили Другий фронт. Метою операції було оточити і знищити вітебське й бобруйське угруповання ворога, вийти в р-н Мінська, оточити і знищити нім. війська на сх. від Мінська і вийти на рубіж м. Молодечно — м. Столбци. Утримуючи білорус. виступ, гітлерівські війська прикривали підступи до Сх. Пруссії і Польщі, забезпечували стабільне становище пн. групи армій в Прибалтиці і створювали загрозу рад. військам Першого Українського фронту. Наступ рад. військ розпочався на фронті завширшки 700 км від м. Полоцьк до м. Мозир (Гомельської обл.). У період з 23 черв. до 4 лип. оборону противника було прорвано по всій лінії наступу, і війська просунулися вглиб на 150—300 км, розгромивши ворожі угруповання в р-нах Вітебська, Орші (Вітебської обл.), Могильова і Бобруйська (Могильовської обл.), столиці Білорусії Мінська. Протягом лип. йшли запеклі бої, в ході яких було ліквідовано 100-тис. угруповання нім. військ на сх. від Мінська, визволено Даугавпілс (Латвія), Вільнюс, Шауляй і Каунас (усі Литва), Полоцьк (Вітебська обл.), Брест, Пінськ (Брестська обл.; усі Білорусь), Ковель (Волин. обл.), Хелм, Білосток, Люблін (усі Польща) та ін. міста. Від 13 лип. наступ рад. військ у Білорусії злився з наступом у Зх. Україні (див. Львівсько-Сандомирська наступальна операція 1944). На кін. лип. війська 2-го Білорус. фронту вийшли на кордон Сх. Пруссії, 1-го Білорус. фронту — на р. Вісла. 27 лип. — 4 серп. рад. війська форсували Віслу й захопили плацдарми на її зх. березі в р-ні Мангушева і Пулави (нині Польща).
Протягом серп. йшли бої за розширення цих плацдармів. У ході Б.н.о. було розгромлено гітлерівську групу армій «Центр», визволено Білорусь, частину Литви, Латвії і Польщі. 17 д-зій і 3 бригади противника були повністю знищені, а 50 д-зій втратили більше половини свого складу. В результаті Б.н.о. створилися сприятливі умови для повного визволення Прибалтики, Зх. України, Польщі й наступу рад. військ у Німеччині. Б.н.о. збіглася з Львівсько-Сандомирською наступальною операцією, сприяла її успіхові, визволенню міст Рава-Руська, Броди, Львів, Станіслав (нині Івано-Франківськ) та ін. зх.-укр. міст. Літ.: Важнейшие операции Великой Отечественной войны 1941— 1945 гг. М., 1956; Маландин К.А. Разгром фашистских войск в Белоруссии. М., 1956; Типпельскирх К. История Второй мировой войны. М., 1956; Кравченко И.С., Залесский А.И. Белорусский народ в годы Великой Отечественной войны. Минск, 1959. І.М. Кулинич.
заків Б.п. з більшості тер. і локалізувати їх присутність Биховським пов. 17 жовт. 1659 гетьман Ю.Хмельницький, підписавши з рос. представниками Переяславські статті 1659, відмовився від претензій Укр. козац. д-ви на землі Пд.-Сх. Білорусі. Незважаючи на це, козаки Б.п. продовжували оборону Старого Бихова (нині м. Бихов Могильовської обл., Білорусь), здобути який рос. військам вдалося лише в ніч з 3-го на 4-те груд. 1659. Після цього Б.п. припинив своє існування. Зважаючи на стан війни з Річчю Посполитою, а згодом і Рос. д-вою, процес формування Б.п. як окремої адм.-тер. одиниці не був завершений. Межі Б.п. та кількість належних до нього сотень постійно змінювалися. Адм. центр Б.п. знаходився поперемінно в Чаусах, Новому Лупулові (під Могильовом), Гомелі, Новому Бихові (нині село Могильовської обл.) та Старому Бихові. Внаслідок цього й полк у різний час називався по-різному: Чауський, Могильовський, Гомельський, Биховський. Літ.: Акты исторические, собранные и изданные Археологической комиссией, т. 4. СПб., 1842; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4, 7, 11, 15. СПб., 1863, 1872, 1879, 1892; Акты Московского государства, т. 2. СПб., 1894; Сборник статей и материалов по истории ЮгоЗападной России, т. 1. К., 1911; Белоруссия в эпоху феодализма: Сборник документов и материалов, т. 2. Минск, 1960; Документы Богдана Хмельницкого (1648—1657). К., 1961; Мальцев А.Н. Россия и Белоруссия в середине XVII века. М., 1974; Саганович Г. Невядомая вайна: 1654—1657. Мінск, 1995; Горобець В.М. Білорусь козацька: Полковник Іван Нечай та українські змагання за Південно-Східну Білорусь (1655—1659). К., 1998. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БІЛОРУСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
