БІЛОГІР’Я (до 1946 — Ляхівці) — с-ще міськ. типу Хмельн. обл., райцентр. Розташов. на р. Горинь (прит. Прип’яті, бас. Дніпра). Залізнична ст. Суховоля. Нас. 5,3 тис. осіб (1998). Уперше згадується 1441. Назва походить від «білих гір» — оголених покладів крейди навколо с-ща. Від 1569 під владою Польщі. 1583 надано магдебурзьке право. Наприкінці 16 — поч. 17 ст. збудовано одну з найбільших на Волині дерев’яних фортець. 1795 — у складі Зх. Волині приєднано до Російської імперії. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 в період гітлерівської окупації від 5 лип. 1941 до 5 берез. 1944 тут діяло партизан. з’єднання під командуванням А.Одухи. Від 1960 — смт. Райцентр 1923—62 та з 1965. Літ.: ІМіС УРСР. Хмельницька область. К., 1971. Р.В. Маньковська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БІЛОГІР’Я» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
