БІЛАШ Віктор Федорович (1893— 29.01.1938) — один з кер. махновського руху (див. Н.Махно). Н. в с. Новоспасівка (нині с. Осипенко Бердянського р-ну Запоріз. обл.). 1918 на чолі новоспасівського партизан. загону вів боротьбу проти австро-нім. військ (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918) та режиму гетьмана П.Скоропадського (див. Українська Держава), восени приєднався до повстанців, яких очолював Н.Махно. Воював у складі 3-ї бригади 1-ї Задніпровської д-зії Червоної армії та Революц. повстанської армії України (махновців). 1919—20 у різний час обіймав посаду нач. штабу, командував 2-ю бригадою, був чл. Реввійськради повстанської армії. 17 лип. 1921 покинув Махна і подався із загоном повстанців на Кубань, де 23 верес. 1921 заарештований чекістами. Перебуваючи в харків. в’язниці, 22 квіт. 1922 дав детальні свідчення у справі Н.Махна, яку розглядав Верховний трибунал при ВУЦВК (Н.Махна було визнано бандитом). За вказівкою і під наглядом чекістів Б. написав спогади про махновщину. 1923 його звільнено. У 1920—30-х рр. працював на «Південсталі» та ін. підпр-вах. Водночас — таємний агент НКВС, написав ще два варіанти своїх спогадів. 16 груд. 1937 заарештований. Тв.: Махновщина (Отрывки из воспоминаний В.Белаша). «Летопись революции», 1928, № 3; Дороги Нестора Махна. К., 1993 [у співавт.]. Літ.: Яруцкий Л. Махно и махновцы. Мелитополь, 1990; Серьогін С. Третій шлях. Гуляйполе, 1998. В.М. Волковинський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Білаш Віктор Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
