БАСАРГІН Микола Васильович (1799 або 1800—15(03).02.1861) — декабрист, військовик, історик, мемуарист. Н. у Владимирській губ., Росія. Походив з поміщицької родини. Здобув домашню освіту. Від зими 1817/18 до весни 1819 навч. у моск. уч-щі колоноводів; по закінченні був номінований прапорщиком і залишений викладати мат. науки. Від 1820 служив у м-ку Тульчин, став підпоручиком, а невдовзі й поручиком, ад’ютантом нач. штабу 2-ї
армії П.Кисельова (від 1825 — ст. ад’ютантом гол. штабу армії). Складав хроніку походів ген.фельдмаршала Б.-К.Мініха. 1823 нагороджений орденом св. Анни 3-го ст. 1824 повінчався з княжною Марією Мещерською. Восени 1825, по її смерті, тяжко захворів. Від 1819 — чл. «Союзу благоденства», від 1821 — Пд. т-ва (див. Декабристів рух). На поч. 1826 заарештований і відправлений до Санкт-Петербурга. 27(15) січ. ув’язнений у Петропавловську фортецю. Влітку того ж року листовно покаявся імп. Миколі I. Засуджений за 2-м розрядом на 20-літню каторгу (термін поступово скорочено більш як наполовину). 1827 допроваджений до Читинського острогу, 1830 — на Петровський завод (нині м. Петровськ-Забайкальський Читинської обл., РФ). 1836 переведений на поселення до Туринська Тобольської губ. (нині місто Свердловської обл., РФ). 1839 одружився з дочкою місц. офіцера Марією Мавріною (1821—46). Від 1-ї пол. 1840-х до 2-ї пол. 1850-х рр. перебував у різних містах Сибіру, в т.ч. на цивільній службі: від 1845 — у м. Омськ (нині місто в РФ) у канцелярії «прикордонного управління сибірськими киргизами», від 1848 — у м. Ялуторовськ (нині Тюменської обл., РФ) у земському суді. Разом з Є.Оболенським володів млином на р. Тобол (прит. Іртиша). Взяв шлюб із володаркою Коптольського склоробного підпр-ва, вдовою Ольгою Медведєвою (сестра Д.Менделєєва). Займався просвітницькою діяльністю, краєзнавством. У своїй родині виховував дочку померлого 1844 декабриста М.Мозгалевського Пелагею. Власні спогади виклав у низці мемуарних матеріалів, зокрема в «Записках», які протягом 1850—60-х рр. поширювалися нелегально (вперше надруковані 1872 П. Бартенєвим у зб. «Девятнадцатый век»). Амністований 1856. 1857 відвідував Київ і гостював у Миронівці. Побував у Тульчині. Надалі мешкав у Смоленській та Владимирській губ., у Підмосков’ї. П. у м. Москва. По смерті залишив велику рукописну спадщину.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Басаргін Микола Васильович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
