БАРВІНОК Ганна (справжнє прізв., ім’я та по батькові Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна, ін. псевд. — А.НечуйВітер; 05.05(23.04).1828—06.07 (23. 06).1911) — письменниця. Сестра В.Білозерського, дружина П.Куліша. Н. на х. Мотронівка (нині в складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Черніг. обл.). Навч. у приватних пансіонах. Разом з чоловіком після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства (1847) поїхала на заслання до Тули (нині місто в РФ), від 1854 жила в Санкт-Петербурзі, а 1883 повернулася в Мотронівку. Була знайома з Т.Шевченком, написала про нього спогади. Перші оповідання опубл. наприкінці 1850-х рр. в альманасі «Хата» та ж. «Основа», пізніше друкувалася в ж. «Киевская старина», альманахах «Руська хата», «Рада» та ін. Осн. теми її тв. — життя укр. селянства, родинно-побутові проблеми, тяжка доля жінки-селянки. Першу зб. оповідань видано 1902 в Києві. П. на х. Мотронівка. Тв.: Оповідання з народних уст. К., 1902; Оповідання. Полтава, 1919; Вибрані твори. К., 1927. Літ.: Гринченко Б.Д. А.М.Кулиш. Ганна Барвинок. Чернигов, 1901; Чубинський В. Ганна Барвінок. В кн.: Барвінок Г. Вибрані твори. К., 1927; Денисюк К.І. Талант без талану. «Вітчизна», 1968, № 12. В.І. Кізченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Барвінок Ганна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
