БАДАН-ЯВОРЕНКО Олександр Іванович (01.03.1894—03.11.1937) — укр. політ. діяч, історик. Д-р права. Н. в с. Вілька Мазовецька (нині с. Волиця Жовківського р-ну Львів. обл.). Під час Першої світової війни служив в австро-угор. війську, учасник боїв за Львів в українсько-польській війні 1918—1919. 1919 переїхав до Чехословаччини і отримав громадянство, того ж року перебрався до Відня. Особистий секретар В.Винниченка під час його приїзду в Україну (24 трав. — 23 верес. 1920). Здобув правничу, філос. та дипломатич-
ну освіту в ун-тах Кракова, Відня й Праги. Працював держ. службовцем, адвокатом у Словаччині та Закарпатській Україні. Належав до соціал-демократ. партії, від 1924 — Комуніст. партії Чехословаччини. 1926 його позбавлено громадянства ЧСР, переїхав до УСРР. Працював у Держплані, викладав у Комуністичному університеті імені Артема. Учений секретар Наркомосу УСРР (1927—30). Ред. «Статей і промов» (т. 1, 2, 4, 5) М.Скрипника, чл. правління т-ва «Історик-марксист» (див. Товариство істориків-марксистів). 1929 виключений із КП(б)У та т-ва «Історик-марксист» за «яворщину» (див. Д.Яворницький). Зав. редакцією чужомовних словників УРЕ, проф. всесвітньої історії харків. вузів (1930—33). Заарештований 19 лют. 1933 (див. «Української військової організації» справа 1933). Судовою «трійкою» при колегії ДПУ УСРР 23 верес. 1933 засуджений до 10 років позбавлення волі. Утримувався у Верхньоуральському політ. ізоляторі ОДПУ та на Соловках. Особливою «трійкою» Управління НКВС СРСР по Ленінгр. обл. 9 жовт. 1937 засуджений до розстрілу. Вивезений із Соловків і страчений поблизу залізничної ст. Медвежа Гора (нині станція в Республіці Карелії, РФ). Реабілітований Військ. трибуналом Київ. військ. округу 18 лют. 1959. Автор праці «Закарпатська Україна: соціально-економічний нарис» (1929), низки наук. статей. Літ.: Винниченко В. Щоденник, т. 1—2. Едмонтон—Нью-Йорк, 1980— 83; Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20—50-ті роки ХХ ст.). К., 1994; Рубльов О., Фельбаба М. О.І. Бадан-Яворенко — Учений секретар НКО УСРР, завідуючий сектором чужомовних словників «УРЕ». «Історія України: Маловідомі імена, події, факти», 2001, вип. 12. О.С. Рубльов.
угодові контакти завершилися 1890 порозумінням на форумі Галицького сейму («нова ера»). Укр. громад. думка несправедливо покладала на Б. осн. відповідальність за брутальні вибори (їх було названо баденівськими) до Галицького крайового сейму 1895, а особливо до австрійс. парламенту 1897, хоча насправді за виборчі зловживання були відповідальні президент польс. Центр. передвиборчого к-ту для Сх. Галичини граф В.Дідушицький і намісник Галичини кн. Є.Санґушко. Тема «баденівських виборів» була використана під час повалення коаліцією нім. шовіністів, антисемітів та соціал-демократів уряду, очолюваного Б. Наслідком цієї недалекоглядної поведінки укр. політиків стало призначення 1898 намісником Галичини представника подоляків графа Л.Пінінського, через що започаткована Б. програма широкомасштабних концесій на користь українців була фактично згорнута. П. у м. Буськ. Літ.: Јazuga W. «Rody polskie» w Austrii: Gabinet Kazimierza hr. Badeniego. 1895—1897. Poznaс, 1991; Аркуша О. Галицький сейм: Виборчі кампанії 1889 і 1895 рр. Львів, 1996; Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму: 1861—1901. Львів, 2002. І.П. Чорновол.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАДАН-ЯВОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
