АСЄЄВ Юрій Сергійович (н. 26 (13).12.1917) — укр. архітектор, мистецтвознавець, педагог. Засл. архіт. України (1991), почесний чл. Акад. арх-ри України (1992), дійсний чл. ІКОМОСу (Всесвітньої організації охорони пам’ятників). Н. в м. Київ. Навч. в 1-й зразково-показовій шк. ім. Т.Шевченка. Закінчив архіт. ф-т Київ. інженерно-буд. ін-ту. 1943—45 під кер-вом П.Барановського проводив обстеження та фіксацію пошкоджених в роки війни пам’яток давньорус. зодчества на тер. України. Від 1944 — н. с. Укр. філіалу Акад. арх-ри СРСР (з 1945 — Акад. арх-ри УРСР). 1948 захистив канд. дис. і розпочав викладацьку діяльність у Київ. інженерно-буд. ін-ті, од 1953 — доц., проф. Київ. худож. ін-ту (з 1992 — Укр. акад. образотворчого миства і арх-ри). Співавт. проектів реставрації Кирилівської церкви у Києві, П’ятницької церкви, Борисоглібського собору, Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові (1944—45), реконструкції Золотих воріт у Києві (1982), автор понад 20 наук. реконструкцій пам’яток арх-ри Київської Русі. Опублікував 16 книг, монографій та альбомів, понад 260 статей з історії давньої арх-ри та мист-ва України. Лауреат Держ. премії УРСР (1971). Осн. праці: «Орнаменти Софії Київської» (1949), «Архітектура Київської Русі» (1969), «Подорож в античний світ» (1970), «Архітек-
тура давнього Києва» (1982), «Стилі в архітектурі України», «Мистецтво Київської Русі» (обидві — 1989). Літ.: Митці України. К., 1992; Петрова А. Культуру нельзя прививать кулаком: Профессор Юрий Асеев о времени, архитектуре и себе. «Комсомольская правда», 1997, 11 декабря; Могилевський В. Слово про вчителя. «Культура і життя», 1998, 4 лют. С.І. Кот, Р.І. Бондаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Асєєв Юрій Сергійович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
