АРТЮХОВ Іван Олександрович (23.02.1907—03.02.1977) — учасник партизан. руху в Україні під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Н. в с. Філіпково (нині село Калузької обл., РФ). У серп. 1941 як досвідченого організатора його було залишено у м. Шостка для створення партизан. загону. У черв. 1942 загін влився у з’єднання під командуванням О.Сабурова. Від трав. 1943 — командир загону ім. С.Будьонного, на базі якого в лют. 1944 створено однойменне з’єднання, яке під кер-вом А. здійснило рейд по Волин. і Львів. областях та Люблінському воєводстві (Польща). Від 1944 — на парт. і госп. роботі. Нагороджено трьома орденами Червоного Прапора та ін. орденами й медалями. П. у м. Київ. Літ.: Історія УРСР, т. 7. К., 1977; Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине. 1941—1944, кн. 2. К., 1985. Т.С. Першина.
джерелах, необхідних для вивчення минулого країни, і стало значним кроком вперед у розвитку рос. археографії. Члени комісії одержали широкі повноваження: вони мали право вилучати документи з архівів, користуватися рукописами в б-ках і купувати їх у приватних осіб. Комісія мала кореспондентів у Рос. імперії і за кордоном. Значним є вклад комісії в розробку методики публікації істор. джерел. Було видано: «Акты Археографической экспедиции» (т. 1—4, 1836), «Дополнения к актам историческим» (т. 1—12, 1846—72), «Акты Западной России», «Акты Южной и Западной России», «Акты юридические», «Памятники дипломатических сношений древней России с державами иностранными» (т. 1—10, 1551—75). Від 1841 комісія почала видавати «Полное собрание русских летописей», з 1862 — «Летопись занятий Археографической комиссии», а з 1872 — «Русскую историческую библиотеку». Після Жовтневої революції 1917 перейм. в Петрогр. археогр. комісію. 1922 передана АН, а 1926 разом з Постійною істор. комісією утворила Історико-археогр. комісію при АН СРСР. Літ.: Семидесятилетие Императорской Археографической комиссии. СПб., 1909; Хартанович М.Ф. Петербургская археографическая комиссия как научное учреждение. 30—90-е годы XIX века. Л., 1985; Брачев В.С. Петербургская археографическая комиссия (1861—1917). Л., 1985; Библиографический указатель изданий Археографической комиссии. 1836—1936. Л., 1985; Летопись занятий Археографической комиссии 1861—1928: Указатель содержания. Л., 1987. Н.О. Герасименко.
Р.Шпунт та С.Семко (з 1931), вченими секретарями — М.Горбань (1929—30), М.Васильєва (1930), П.Білик (1930—32). Мала 3 секції: архівознавчу (кер. В.Веретенников, вчений секретар П.Білик), видання джерел із соціальноекон. історії України (кер. Г.Карпенко, вчений секретар М.Горбань) та видання історико-революц. пам’яток (кер. М.Рубач, вчений секретар М.Васильєва); а також постійні й тимчасові комісії для виконання спец. завдань. В АК ЦАУ працювало понад 50 науковців, у т. ч. Д.Багалій, Віктор Барвінський, П.Клименко, І.Кравченко, О.Оглоблин, В.Романовський та ін. Опублікувала 12 видань, в т. ч. 2 довідники, 9 зб. документів, зокрема «Архів Запорозької Січі: Опис матеріалів» (К., 1931), «Резолюції Всеукраїнських з’їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів (від I до XIII з’їзду Рад)» (Х., 1932), «III Всеукраїнський з’їзд Рад (6— 10 берез. 1919 р.): Стенографічний звіт» (Х., 1932), «Повстання селян у селі Турбаях (1789— 1793 рр.): Матеріали до історії селянських повстань на Україні» (Х., 1932) та 8 номерів ж. «Архів Радянської України». Літ.: Едиційна археографія в Україні у XIX—XX ст.: Плани, проекти, програми видань, вип. 1. К., 1993; Папакін Г.В. Традиції Київської Археографічної комісії у діяльності Археографічної комісії Укрцентрархіву (1928— 1932). В кн.: Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської Археографічної комісії (Київ, 18—21 жовт. 1993 р.). К., 1997. О.В. Юркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Артюхов Іван Олександрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
