АПОСТОЛ Данило Павлович (14(04).12.1654—29(17).01.1734) — військ. і держ. діяч України, гетьман (1727—34) Лівобережної України. Походив з відомого козац. роду (див. Апостоли). 1682 обрано миргород. полковником. Полковий уряд у Миргородському полку обіймав до 1686. Звільнено новим гетьманом І.Мазепою як прибічника скинутого гетьмана І.Самойловича. 1693 знову обрано на полковий уряд Миргород. полку, який обіймав до 1727. Як талановитий військ. діяч прославив себе під час Азовсько-Дніпровських походів 1695—1696, коли оволодів турец. фортецями в гирлі Дніпра. 1696 разом з гадяцьким полк. Боруховичем розбив на р. Ворскла (прит. Дніпра) війська крим. хана та гетьмана ханської України Петрика. Брав активну участь у Північній війні 1700—1721. 1701 в ранзі наказного гетьмана здійснював похід у Ліфляндію (частини сучас. Латвії та Естонії). Прославився в битві 1701 під Ераствером (нині тер. Естонії), де керована ним козац. кіннота навальною атакою захопила артилерію противника. 1704 за наказом Петра I відправлений на чолі 3-тис. козац. корпусу в Польщу на допомогу королю Августу II. Відзначився в битві під Варшавою 1705, однак незабаром на знак протесту проти утисків козаків з боку царського ген. Паткуля самовільно залишив
Польщу і вернувся в Україну. 28 жовт. 1708 разом з гетьманом І.Мазепою перейшов на бік швед. короля Карла XII. Проте невдовзі, 21 листоп., А. залишив швед. табір і прибув до військ Петра I. За А. було залишено уряд миргород. полк. і всі його маєтки. Брав участь у Прутському поході 1711 та Перському поході 1722 як наказний гетьман укр. військ. У роки правління Малоросійської колегії (1722—27) відстоював автономні права Гетьманщини. Перебуваючи влітку 1723 у військ. таборі на р. Коломак (прит. Ворскли, бас. Дніпра), організував подачу імп. Петру I колективної чолобитної на захист козац. прав і вольностей. На поч. 1724 за участь в опозиційному русі за наказом імператора його заарештовано і відправлено в ув’язнення до Санкт-Петербурга. Звільнено на поч. 1725 з-під варти, протягом року перебував у С.-Петербурзі під наглядом. 1 жовт. 1727 обрано гетьманом Лівобереж. України. У своїй діяльності керувався нормами «Рішительних пунктів» 1728 Петра II, які значно обмежували автономний статус Гетьманщини; правив під наглядом царського міністра (резидента). Як гетьман А. багато зробив для впорядкування місц. адміністрації, реформування системи судочинства, ліквідації зловживань у користуванні держ. земельним фондом (т. зв. ранговими маєтностями), розвитку зовн. торгівлі України. П. у с. Сорочинці (нині с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтав. обл.).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Апостол Данило Павлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
