Реферати статті публікації

Якщо відомі рентабельність активів підприємства Ра (відно-шення чистого прибутку до вартості активів); обсяг власного ка-піталу ВК та сума кредиту ПК, то прибуток П від інвестування можна обчислити за формулою
П = Ра (ВК + ПК). (4.1)
Цей самий прибуток можна виразити підсумовуванням прибу-тку після сплати процентів за кредит та суми процентів:
П = Рв • ВК + Пс • ПК, (4.2)
де Рв — рентабельність власного капіталу;
Пс — ставка процента за кредит.
Оскільки праві частини рівностей (4.1) і (4.2) однакові, маємо:
Ра • (ВК + ПК) = Рв • ВК + Пс • ПК. (4.3)
Звідси можна вивести формулу для обчислення рентабельнос-ті власного капіталу:
(4.4)
Останнє рівняння показує, що рентабельність власного капі-талу залежить не від абсолютних величин, якими є суми власного та позичкового капіталу, а від відносних показників (рентабель-ність активів, проценти за кредит, коефіцієнт фінансового ліве-риджу). Якщо ставка процента за кредит не залежить від рівня заборгованості і залишається стабільною (як у наведеному при-кладі), то між коефіцієнтом фінансового лівериджу та рентабель-ністю власного капіталу існує лінійна залежність (чим більша за-боргованість, тим більша рентабельність).
Підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкового капіталу, якщо рентабельність акти-вів перевищує проценти за кредит, називається ефектом фі-нансового лівериджу, або ефектом фінансового важеля.
Ефект фінансового лівериджу характеризує залежність рентабе-льності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх ак-тивів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості. Він вимі-рює ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного за рахунок збільшення частки позичкового капіталу.
Різниця (Ра — Пс) у (4.4) являє собою так званий диференціал фінансового лівериджу. Якщо диференціал фінансового лівериджу додатний, то будь-яке збільшення коефіцієнта фінансового лівери-джу зумовлює зростання відповідного ефекту. Проте з підвищен-ням Кфл зростає ризик, а тому збільшуються процентні ставки за кредитами, що їх одержує підприємство. Це, у свою чергу, змен-шує диференціал, знижуючи ефект фінансового лівериджу.
Збільшувати Кфл доцільно, якщо його диференціал більший від нуля. Від’ємне значення диференціалу фінансового лівериджу веде до зниження рентабельності власного капіталу. У такому ра-зі рентабельність власного капіталу зменшується тим швидше, чим вища частка позичкового капіталу в структурі пасивів під-приємства. Чим вищий коефіцієнт фінансового лівериджу, тим нижчий рівень рентабельності власного капіталу.
• Приклад. Завдяки інвестиціям на суму 100 000 грн. підприємство замість очікуваного прибутку в розмірі 10 000 грн. одержало всього 3500 грн. Рентабельність інвестицій становила 3,5%. Частина інвестицій профінан-сована за рахунок кредиту, за користування яким слід сплачувати 7 % рі-чних. Можливі такі варіанти рентабельності власного капіталу:
Показники Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4
1. Загальний обсяг інвестицій 100 000 100 000 100 000 100 000
2. Позичковий капітал — 25 000 50 000 75 000
3. Власний капітал 100 000 75000 50 000 25 000
4. Коефіцієнт фінансового лівериджу 0 0,33 1,00 3
5. Прибуток перед сплатою процентів за кредит 3500 3500 3500 3500
6. Проценти за кредит (7%) — 1750 3500 5250
7. Прибуток після сплати процентів за кредит 3500 1750 0 –1750
9. Рентабельність власного капіталу, % 3,5 2,3 0 –7
У цьому прикладі можна спостерігати пряму залежність між збільшенням коефіцієнта фінансового лівериджу та зменшенням рентабельності власного капіталу. Рентабельність зменшується від 3,5% (при нульовому рівні заборгованості) до «мінус» 7 (при коефіцієнті заборгованості 3).
від рентабельності активів та коефіцієнта заборгованості:
прямі 1—4 ілюструють варіанти 1—4 з відповідними значеннями Кфл: 0; 0,33; 1; 3.
Аналізуючи рис. 4.7, можна виявити певні закономірності.
1. Доти, доки рентабельність активів перевищує проценти за користування позичковими коштами, рентабельність власного капіталу зростає пропорційно до зростання частки заборгованості у структурі капіталу.
2. Якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кре-дит, то незалежно від рівня заборгованості рентабельність влас-ного капіталу дорівнює рентабельності активів та процентам за кредит.
3. Якщо рентабельність активів нижча від процентів за корис-тування позиками, то рентабельність власного капіталу спадає, набуваючи зрештою від’ємних значень. Від’ємна рентабельність власного капіталу (скажімо, –7%) означає, що в результаті збит-ків розміром 1750 (7% власного капіталу) реальний капітал під-приємства відповідно зменшився.
4. Якщо рентабельність активів дорівнює нулю або від’ємна, то рентабельність власного капіталу зі зростанням рівня заборго-ваності швидше набуває від’ємних значень.
Якщо від’ємне значення рентабельності власного капіталу пе-ревищує «мінус» 100% (наприклад, становить –140%), то це означає, що реальна вартість активів підприємства зменшена на 140% власного капіталу (статутного фонду, додаткового капіталу та інших складових власного капіталу не вистачило для покриття збитків).
Отже, усіх активів підприємства не вистачає для виконання зобов’язань з погашення позик. Така структура балансу є незадо-вільною. Наявність ознак незадовільного балансу в багатьох кра-їнах, наприклад у ФРН, Франції, Польщі, є підставою для пору-шення справи про банкрутство підприємств, які організовані у формі акціонерних товариств чи товариств з обмеженою відпові-дальністю. Неплатоспроможність таких підприємств настає ра-зом з настанням строків виконання зобов’язань

Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕФЕКТ ФІНАНСОВОГО ЛІВЕРИДЖУ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»

Реферати та публікації на інші теми:

Дисконтований період окупності Програмне забезпечення та основні стандарти АРІ для комп’ютерної ... Аудит фінансових інвестицій Способи передачі повідомлення Аудиторський висновок та його види