АНТОНОВ Олег Костянтинович (07.02(25.01).1906—04.04.1984) — авіаконструктор. Д-р тех. н. (1960), акад. АН УРСР (1967), акад. АН СРСР (1981), Герой Соц. Праці (1966), засл. діяч н. УРСР (1976). Н. в с. Троїця (нині смт Троїцьке Моск. обл., РФ) в сім’ї інжене-
ра-будівельника. Після закінчення Саратовської трудової шк. (1922) працював конструктором планерів у групі Т-ва друзів повітряного флоту, де збудував свої перші планери власної конструкції. Планер «Голуб» (1924) відзначений грамотою за оригінальність на 2-му Всесоюзному зльоті планеристів у Криму. Від 1925 навч. в Ленінгр. політех. ін-ті. 1926 збудував планер «ОКА-2». Після завершення навчання у 1930 був направлений до Москви для організації Центр. бюро планерних конструкцій та налагодження їх серійного вир-ва. Від 1933 — гол. конструктор планерного заводу в Тушино (Москва), на якому під його кер-вом створено бл. 30 типів безмоторних літальних апаратів, переважно для початкової підготовки льотних кадрів (серед них — планер «Рот Фронт-7», що 1939 встановив світ. рекорд дальності польоту — 749 км). У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 А. було збудовано багатомісні транспортно-десантні планери А-7, РФ-8 (для перевезення техніки, бойового спорядження, особового складу), буксирний планер-біплан А-40 (для перевезення в повітрі броньованої машини), що широко використовувалися для підтримки партизан. руху. 1943—45 А. — заст. гол. конструктора О.Яковлєва, працював над створенням та удосконаленням винищувачів «Як». З трав. 1946 А. очолив нове літакобудівне конструкторське бюро у Новосибірську, де в серп. 1947 сконструйовано багатоцільовий літак АН-2. За сумісництвом 1948—50 очолював Сибірський НДІ авіації. 1952 конструкторське бюро А. переведено до Києва, де воно почало спеціалізуватися на розробці газотурбінних пасажирських та військ.-транспортних літаків. З 1952 А. — гол. конструктор, з 1962 — ген. конструктор, кер. КБ літакобудування в Києві (нині АНТК ім. О.Антонова). Впродовж 1950-х рр. КБ Антонова спроектовано і побудовано багатоцільовий літак короткого зльоту і посадки АН-14, пасажирський АН-10 (в серед. 1960-х рр. — рекордсмен за кількістю перевезених пасажирів, вантажів і пошти на один літак на рік в СРСР) і транспортний АН-12. 1960—70 під кер-вом А. запущено у вир-во перший у світі широкофюзеляжний транспортний літак
для далеких повітряних перевезень важких великогабаритних вантажів і техніки АН-22 («Антей»), колектив конструкторів відзначений Ленінською премією (1974); реактивний АН-72 створено для експлуатації на аеродромах з обмеженою довжиною смуги. Остання розробка А. — найбільший у світі 4-моторний транспортний літак АН-124 «Руслан», розрахований на перевезення корисного вантажу у 150 тонн на відстань 4500 км зі швидкістю 850 км/год. А. — автор робіт з питань планеризму та літакобудування. Напружену наук.-конструкторську діяльність поєднував з громад.політ. Депутат ВР СРСР 8—11 скликань, в листоп. 1965 підписав відкритий лист до ЦК КПРС (т. зв. лист 78-ми) з протестом проти політ. репресій щодо представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації укр. к-ри. Лауреат Ленінської премії (1962), Держ. премії СРСР (1952). Від 1977 — за сумісництвом працював зав. каф-ри літаків Харків. авіац. ін-ту. П. у м. Київ. Похований на Байковому цвинтарі. 1999 за видатні досягнення в створенні літаків ім’я А. занесено до Міжнар. аерокосм. зали Слави Аерокосм. музею м. Сан-Дієго (шт. Каліфорнія, США). Тв.: Теория полета на планере: Учебное пособие для планерных школ. М., 1933; Техника и практика планеризма: Учебник. М., 1934 [у співавт.]; На крыльях из дерева и полотна. М., 1962; Планеры. Самолеты. К., 1990. Літ.: Моисеев В.А. Крылатое имя: (Документальная повесть). К., 1975; Олег Константинович Антонов: Указатель литературы. К., 1982; Захарченко В.Д. Антонов. М., 1996; Шаров І. Антонов Олег Костянтинович. В кн.: 100 видатних імен України. К., 1999. О.Г. Бажан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Антонов Олег Костянтинович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
