АНОНІМ УГОРСЬКИЙ — нотарій угор. короля Бели III (1172— 96), автор «Діянь угрів» (Gesta Hungarorum, 1196—1203). Твір дійшов до нас у єдиному списку, який датується кін. 13 ст. А.У., розповідаючи про переселення в 9 ст. угрів до Середнього Подунав’я, повідомляв про підкорення ними Києва, Галича (давнього), Володимира (нині м. ВолодимирВолинський). Як показали дослідження джерелознавців, А.У. механічно переніс реалії сучасної йому Київської Русі 12 ст. на події 9 ст., обґрунтовуючи тим самим політику Арпадів, спрямовану на підкорення земель Галицького князівства. У той же час повідомлення А.У. можуть бути використані для вивчення історії Русі доби удільної роздробленості. Тв.: P.magistris, qui Anonymus dicitur, Gesta Hungarorum. В кн.: Scriptores Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum, vol. 1. Budapest, 1937; Угор. пер. — Anonymus. Gesta Hungarorum. Bela kirбly jegyzхjеnek kцnyve a maguarok cselekedeteirхl. Budapest, 1977. Літ.: Шушарин В.П. Древнерусское государство в западно- и восточноевропейских памятниках. В кн.: Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965; Дьерффи Д. Время составления Анонимом «Деяний венгров» и степень достоверности его сочинения. В кн.: Летописи и хроники. 1973 г. М., 1974; Шушарин В.П. Ранний этап этнической истории венгров. Проблемы этнического самосознания. М., 1997. А.Г. Плахонін.
ційну єврейс. освіту. Після 17 років вивчив рос. мову, займався самоосвітою. На поч. 1880-х рр. захопився народництвом, навчав сільс. дітей. У цей період починається його літ. діяльність. Перші тв., написані рос. мовою, змальовують рос. нар. життя: «На новой земле» (1889), «Торги» (1892). 1892— 1905 перебував у Франції, був особистим секретарем відомого народника П.Лаврова. Під впливом антисемітських акцій у Франції («процес Дрейфуса» 1894—1906) та єврейс. погромів на тер. Російської імперії (1903—05) звернувся до єврейс. тематики. 1912—14 організував дві етногр. експедиції в Україні з метою збирання єврейс. фольклору. Експедиції працювали на тер. Волині та Поділля. Було зібрано тисячі пісень та легенд, багато рукописів 17—18 ст., зроблено бл. тисячі фотографій. Експедиції побували у 60 містах і м-ках, де компактно мешкало єврейс. нас. 1913, під час Бейліса справи, А. виступив проти антиєврейс. наклепів. У роки Першої світової війни очолював у Галичині К-т допомоги євреям, які постраждали від погромів під час військ. дій. Також сприяв порятунку залишків культ. спадщини єврейс. народу в Зх. Україні. 1917 вийшла друком найвідоміша п’єса А. «Діббук». Останні роки життя А. працював у Варшаві, де й помер. Тв.: Диббук. «Еврейский журнал», 1991, № 2. Літ.: Еврейская энциклопедия, т. 1. СПб., 1908; Шаргородская Ф. О наследии Ан-ского. «Еврейская старина», 1924, т. 11; Лукин В. От народничества к народу. В кн.: Евреи в России: Сборник научных трудов. СПб., 1995. А.Ю. Подольський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНОНІМ УГОРСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
