Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику
При розрахунку резерву для покриття можливих збитків по кредитних операціях комерційні банки враховують фінансовий стан позичальника, якість погашення заборгованості банку та за-безпечення за кредитними операціями. Класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику роз- глянута вище. Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резерву будуть розглянуті в цьому підрозділі. При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику (загальна заборгова-ність) за кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятого забезпечення (гарантій та застави майна і майнових прав). А саме на: 1. Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики: — Кабінету Міністрів України; — банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижче ніж «інвестиційний клас» (кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетні однієї з провідних світових рейтингових компаній); — урядів країн категорії «А» (Австралія, Австрія, Бельгія, Ве-ликобританія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Ісландія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швей-царія, Швеція, Японія). 2. Предмети застави: — майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж «інвести-цій клас»; — дорогоцінні метали, які належать позичальнику і перебу-вають на зберіганні в банку-кредиторі; — державні цінні папери; — недержавні цінні папери — акції та облігації підприємств, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати; — зареєстроване нерухоме майно; — рухоме майно; — інші майнові права. Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розра-хунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції, що унаочнено в таблиці. Операції Гарантії Застава Кабінету Міністрів України, % Урядів країн категорії «А», % Міжнародних багатосторонніх банків, % Бан-ків з рей-тин-гом не ниж-че, ніж «ін-вестиційний клас», за-безпечені гара-нтії бан-ків України, % Майнових прав на грошові депозити, % Державних цінних паперів, % Не-дер-жав-них цін-них папе-рів, доро-го-цінних ме-талів, неру-хо-мого май-на та ін-ших май-но-вих прав, % Рухомого майна, % Стандартна 100 100 100 100 100 100 50 25 Під контролем 100 100 100 100 100 80 40 20 Субстандартна 50 100 100 100 100 50 20 10 Сумнівна 20 20 20 20 100 20 10 0 Безнадійна 0 0 0 0 0 0 0 0 Вартість предмета застави визначається банком при кредиту-ванні за ринковою вартістю. Якщо предметом застави є цінні па-пери, то їх ринкова вартість визначається відповідно до Поло-ження про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, за-твердженого постановою Правління НБУ від 30.12.99 № 629. Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та процентів за ним із врахуванням обся-гу можливих втрат на реалізацію застави в разі невиконання по-зичальником своїх зобов’язань. За кредитами, класифікованими як «безнадійні», банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави. Якщо банк не здійснює перевірку стану заставленого майна, а також відсутні документи, що засвідчують наявність і стан забез-печення, то банк формує резерв під кредитні ризики на всю суму основного боргу. 3. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики, джерела його формування. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків ство-рюються резерви для відшкодування можливих втрат за кредит-ними операціями банків. Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність форму-вання якого обумовлена кредитними ризиками. Оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських ра-хунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іно-земній валюті. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки здійс-нюють класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від: — фінансового стану позичальника; — стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості; — рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визнача-ється категорія кожної кредитної операції як «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна». Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат за креди-тними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість забезпечення. Банки створюють та формують резерви на повний розмір чис-того кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відпо-відний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних опе-рацій у національній та іноземних валютах. Банки створюють також резерв на всю суму нарахованих за кредитними операціями доходів, що прострочені на строк понад 30 днів. Крім того, банки створюють резерви за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, а також депозитами до запитання в інших банках і сумнівною за-боргованістю за коштами до запитання в інших банках. Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під станда-ртну та нестандартну заборгованість і формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість. Резерв під кредитні ризики використовується лише для по-криття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим. Банки здійснюють розрахунок резервів під стандартну та не-стандартну заборгованість упродовж місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки здійснюють що-місячно відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним. Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за ра-хунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку. При розрахунку резерву під кредитні ризики, як уже зазнача-лося, банк на підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення визначає чистий кредит-ний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування. А саме: Кредитна операція Коефіцієнт резервування, % Стандартна 2 Під контролем 5 Субстандартна 20 Сумнівна 50 Безнадійна 100 При визначенні розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з врахо-ваної вартості векселя. Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за кош-тами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнів-ною заборгованістю за цими коштами, використовується встано-влений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетні однієї з провідних світових рейтингових компаній. Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділя-ються за групами відносно рейтингу країни (рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, дово-диться до відома комерційних банків НБУ). Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого бан-ку, на відповідний коефіцієнт резервування. А саме: № групи Коефіцієнт резервування, % 1 0 2 2 3 10 4 20 5 30 6 40 7 50 8 100
До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), які ви-знані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах. Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських ра-хунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1—2, вважаються «стандартними», а віднесені до груп 3—8 — «неста-ндартними». Резерв під кредитні ризики розраховується та формується го-ловним банком та його філіями. Джерелом формування резерву під стандартну заборгованість є прибуток минулих років, відрахування до цього резерву прова-дяться щоквартально. За кредитами, що віднесені до інших груп — під контролем, субстандартними, сумнівними і безнадійними, — створюється спеціальний резерв, відрахування до якого відно-сяться до витрат комерційного банку. Згідно з чинним податковим законодавством 40% від обсягу нарахованого резерву включається до валових витрат і не оподатковується, а решта підлягає оподаткуванню. Отже, величина спеціального резерву, віднесена на витрати банку, зменшує прибуток і, відповідно, базу оподаткування. Це створює для банків стимул для адекватної оцінки якості кредит-ного портфеля та формування резерву в повному обсязі. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порі-вняно з попередньою звітною датою внаслідок поліпшення яко-сті кредитного портфеля або в разі повернення попередньо спи-саного кредиту надлишкова сума резерву чи одержана компенсація спрямовується на збільшення доходів. Кредитну заборгованість за рахунок загального і спеціального резервів списують за рішенням правління комерційного банку та згідно з чинним законодавством.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику» з дисципліни «Гроші та кредит»
