АБРАГАМ (Abraham) Владислав (1860—1941) — польс. історик, фахівець з історії польс. костьолу та права. Проф. Львів. ун-ту, чл. Польс. АН. Автор ґрунтовних робіт з історії середньовіччя, у яких досліджував діяльність перших оргцій польс. катол. церкви, а також праць про історію укр. церкви. Тв.: Organizacja Koœcioіa w Polsce do poі.w. XII. 1890; Powstanie organizacji Koœcioіa Јaciсskiego na Rusi. 1904; Zawarcie maіїeсstwa w pierwotnym prawie polskim. 1925. Т.І. Зарецька.
(1897), навч. у Петерб. ун-ті та Археол. ін-ті, де слухав лекції О.Соболевського, В.Ламанського, О.Веселовського та ін. Учень О.Шахматова. Викладав у різних навч. закладах Санкт-Петербурга, згодом — на Вищих (Бестужевських) жін. курсах, в Археол. ін-ті, Петерб. ун-ті. 1903—09 керував кафрою рос. та старослов’ян. мов Петерб. духовної акад., звідки його було звільнено за політичну неблагонадійність. Після Жовтневої революції 1917 обіймав професорські посади у Ленінгр. ун-ті, а 1939— 41 — у Смоленському пед. ін-ті. Активно співпрацював з Комісією укр. письменства доби феодалізму та торг. капіталізму ВУАН, Ленінгр. т-вом дослідників укр. історії, письменства та мови. Після II світ. війни викладав у Вільнюському університеті. Серед наук. інтересів — рос. літ. (редагував академічне зібр. творів М.Лермонтова, 1910—13), археографія (описи рукописів б-к Петерб. АН та Софійського собору м. Києва). Найбільший внесок зробив у вивчення історії давньорус. письменства. Перше його наук. дослідження «К вопросу об источниках Несторова “Жития преподобного Нестора Печерского”» (1898) увійшло до магістерської дис. «Исследование о Киево-Печерском патерике как историколитературном памятнике» (1901). Результатом його багаторічних досліджень Патерика КиєвоПечерського стали кілька академічних вид. цього джерела: «Киево-Печерский патерик» (1911), «Києво-Печерський патерик: Вступ, текст, примітки» (1931, перевид. 1991). Взявши за основу вид. другу Касіанівську редакцію патерика 1462, А. доповнив її текстом Арсеніївської редакції 1402, а також простежив зміни у тексті пам’ятки до синодального видання 1759. Ці публікації зберігають своє наук. значення й досі. Серед ін. розвідок А. важливими є дослідження історії Ізборника 1076, «Великих Четьї-Міней» Димитрія Ростовського та ін. П. у м. Вільнюс. Тв.: К вопросу об объеме и характере литературной деятельности Нестора-летописца. В кн.: Труды ХI Археологического съезда, т. 2. М., 1902; До питання про джерела Ізборника Святослава 1076 р. «Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови», 1929, т. 2; Ізборник Святослава 1076 р. і патерики. Там само, 1931, т. 3. Літ.: Берков П.Н. Хронологический список печатных работ члена-корреспондента АН СССР Д.И. Абра-
мовича (1873—1955) и литературы о нем. В кн.: Труды отдела древнерусской литературы, т. 12. М., 1956. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Абрагам (Abraham) Владислав» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
