В.Татищев під 1217р. згадує ще одного Борисовича — Володимира, теж відносячи його до смоленської династії. М.Тихомиров в цілому погоджувався з такою гіпотезою, але разом з цим вбачав в «Повісті про Святохну» відбиток реальних подій. Ми вважаємо версію М.Баумгартена більш реальною, яка відповідає і ходу подій в Полоцькій землі, і практиці успадкування столів, тому відносимо всіх Борисовичів до друцької гілки полоцької династії. Щодо Бориса Давидовича, то ніяких доказів його існування не існує. Володимир Борисович найвірогідніше тотожний Войтеху «Повісті». Наймолодший з Борисовичів був сином Святохни для якого вона добивалась полоцького престолу, розганяючи пасинків (1750, р.36; 1467, с.201-202, 212, 261; 1495, с.189-192; 1332, с. 192- 194; 500, с.27).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВОЛОДИМИР БОРИСОВИЧ» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
