Окупаційний режим і розгортання антинацистського опору в Україні
Окупаційний режим, встановлений гітлерівцями в Україні, висвітлено в багатьох публікаціях. У 1991р. в Українському історичному журналі № 5-6 вміщено грунтовну добірку документів і матеріалів під назвою "Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні", які розкривають його злочинну, нелюдську суть. Радянський партизанський і підпільний рух в Україні знайшов висвітлення у працях київського історика А.Чайковського, зокрема у монографії "Невідома війна (партизанський рух в Україні 1941-1944рр. мовою документів, очима історика".-К.,1994. На початку 90-х років в Україні масово з’явилася зовсім нова для науковців і громадськості література, автори якої є, головним чином, українці з діаспори. Чимало серед них і безпосередніх учасників оунівського підпілля, колишніх бійців УПА. Маємо на увазі праці В.Вериги, П.Мірчука, Т.Гунчака, В.Косика, М.Лебедя, С.Хмеля та ін.(Див.:Верига В. Втрати ОУН в часи другої світової.- Торонто, 1991; Мірчук П.Українська повстанська армія.-Львів, 1992; Гунчак Т. У мундирах ворога.-К.,1993; Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні.- Париж-Нью-Йорк-Львів,1993; Лебедь М.УПА.-Дрогобич,1994; Хмель С.Українська партизанка.-Львів,1993 та ін. Ця література несла читачам практично невідому інформацію про суспільно-політичне життя на Західній Україні, історію та діяльність ОУН та УПА. Ці книги давали змогу побачити історію національного руху в роки війни у новому світлі, під різними кутами зору. Адже тут було вміщено чимало зовсім нових матеріалів - про збройні націоналістичні формування, стосунки ОУН і УПА. З окупаційною владою, польським і місцевим українським населенням тощо. Така література була прийнята в Україні неоднозначно. Дискусії навколо таких видань часто-густо переростали в суто ідеологічні, що стримувало і стримує наукове осмислення історії ОУН та УПА в роки війни. Проте певну групу українських істориків вона підштовхнула до зважених пошуків, серйозних роздумів та написання неупереджених праць з історії національного руху в Україні. Саме такі ознаки притаманні публікаціям М.Коваля - "ОУН - УПА між третім рейхом і сталінським тоталітаризмом.-УІЖ.-1994.-№ 2-3", Ю.Киричука - "Нариси з історії українського національно-визвольного руху 40-50-х років ХХ століття.- Львів, 2000" та ін. У них було порушено питання про стратегію боротьби ОУН і УПА на два фронти, трансформацію поглядів провідників ОУН, діяльність похідних груп ОУН, національне питання в політиці оунівців. У 2003р. у Луцьку побачила світ книга "У пошуках правди", у якій вміщено матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої комплексу проблем щодо українсько-польського протистояння в роки війни. В центрі уваги учасників конференції - Волинська трагедія 1943р., в ході якої загинули десятки тисяч поляків і українців. Отже, за останні роки українська історіографія стала виходити на якісно новий рівень вивчення історії війни. Більш вагомою стала аргументація наукових висновків і узагальнень, зросло теоретичне навантаження багато праць, розширилась дослідницька тематика.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Окупаційний режим і розгортання антинацистського опору в Україні» з дисципліни «Новітня історія України»
