КОНСТАНТИНОВ Йосип (Осип) Ілліч (1813—15(03).05.1856) — військовик, урядовець Російської імперії, історик, журналіст. З дворян Гродненської губ. Навчався у петерб. 1-му Кадетському корпусі, з якого 1832, по завершенні курсу, випущений офіцером і направлений служити в кінноартилер. роту, потім — артилер. бригаду. 1836 прикомандирований до 2-го Кадетського корпусу. 1837 переведений до петерб. Арсеналу, 1839 — до тех. артилер. школи. 1840 поручиком увільнений з армії, щоб цивільним увійти до штату підлеглих М.Воронцову. 1845 обійняв посаду чиновника з особливих доручень при начальникові цивільного управління Кавказ. краєм у чині колезького асесора. Написав трактат «История русского владычества за Кавказом», дослідивши період 1799—1806 (за цей текст імп. Микола I нагородив його 1846 діамантовим перснем і грошима). 1846 у Тифлісі (нині Тбілісі, столиця Грузії) став видавцем і редактором приватної політ. і літ. газ. «Кавказ», що була створена при канцелярії царського кавказ. намісника, виходила щотижня (1850 — двічі на тиждень) рос. та вірм. мовами (від 1848 — лише рос.) і мала передплату, крім місця випуску, в Санкт-Петербурзі, Москві та Одесі. Попри специфічний офіціозний характер видання, публікував у ньому різноманітні краєзнавчі розвідки, де висвітлювалися питання історії, археології, етнографії, географії, к-ри, деякі сусп. проблеми, особливо щодо Грузії. Тут умістив, наприклад, власні матеріали «О состоянии рабочего класса в За-
кавказье», «Река Кур», «Очерки Тифлиса». Оприлюднив унікальну інформацію з Чорномор. узбережжя, куди масово переселялися українці. Залучив до співпраці І.Попка, опублікував, зокрема, отримані від нього статті «Учреждение Мариинской монашеской пустыни в Земле Черноморских казаков», «Войсковой праздник Черноморских казаков», а також праці ін. авторів, у т. ч. кореспонденцію «Поездка на правый фланг Кавказской линии и в Черноморию», нотатки «Путешествие от Одессы до Тифлиса», нарис «Исторический очерк распространения и устройства русского владычества под Кавказом и в Закавказье», в якому значну увагу приділено Чорноморському козацькому війську. 1846—49 склав і поширив вісім збірок матеріалів «Сборник газеты “Кавказ”». Підготував путівник «Дорожник Закавказского края», розділ «Путеводитель по Черномории, Кавказскому и Закавказскому краю от Тамани до Тифлиса и потом до Кутаиси, Эривани, Шемахи и Дербента» для книжки «Кавказский календарь» (1851). Наприкінці 1850 передав випуск газети своєму помічникові Іванові Сливицькому, 1851 повернувся до С.-Петербурга секретарем 1го від. канцелярії військ. міністерства. Потрапивши під час Кримської війни 1853—1856 у підпорядкування командувача рос. армії на Дунаї кн. М.Горчакова, прибув з ним як головнокомандуючим ЗС у Криму до Севастополя і взяв участь у Севастопольській обороні 1854— 1855 (залишив спогади про тодішні бойові дії). 1856 призначений міністерським чиновником особливих доручень, підвищений до статського радника. П. у м. С.-Петербург, похований на Волковому кладовищі. Тв.: Дорожник, по пути следования Его Императорского Высочества, Государя Наследника, по Закавказскому краю, в 1850 году, с краткими описаниями этнографическими, статистическими и историческими. Тифлис, 1850; Штурм Малахова кургана 27 и 28 августа. «Русская старина», 1875, № 11; Из писем очевидца севастопольской обороны. Одесса, 1904. Літ.: Обзор статей, помещенных в газете «Кавказ» в продолжение 1846, 1847, 1848 и 1849 годов. «Кавказ», 1849, № 48—52; Ив.Сл. [Сливицкий И.] Библиография. «Кавказ», 1850, 1 ноября; Хаханов А.С. Указатель этнографических статей и заметок в кавказ-
ских изданиях от начала их существования: «Кавказ». «Этнографическое обозрение», 1892, № 2—3; Константинов, Осип Ильич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9. СПб., 1903; Косвен М.О. Материалы по истории этнографического изучения Кавказа в русской науке. В кн.: Кавказский этнографический сборник, т. 1. М., 1955; Безъязычный В. Сколько было «Сборников газеты “Кавказ”»? В кн.: Альманах библиофила, вып. 5. М., 1978; Богомолов И.С. Тропою дружбы. Тбилиси, 1984; Махарадзе Н.А. Русская газета на Кавказе в 40—50-е гг. XIX в. Тбилиси, 1984; Серков С. Комментарии. В кн.: Время и судьбы, вып. 1. М., 1991; Филилеева А.Н. Константинов Осип Ильич. В кн.: Русские писатели: 1800—1917, т. 3. М., 1994. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТАНТИНОВ» з дисципліни «Нарис історії України»
