До цього ж часу належить діяльність найвідомішого кошово го отамана Запорозької Січі — Івана Сірка. Він на- Іван Сірко
родився в м. Мерефа поблизу Харкова в козацькій Іва сім'ї. За деякими даними, у 1645 р. командував загоном козаків, що брали участь у бойових діях на території Франції проти іспанських військ. Активний учасник Визвольної війни, з 1654 р. — полковник, у 1658-1660 р. був вінницьким полковником. З 1660 р. неодноразово обирався кошовим отаманом Запорозької Січі. Він був єдиною в історії козацтва людиною, кого запорожці обирали на цю посаду 15 разів. За час своєї військової діяльності І. Сірко як командир брав участь у 55 битвах і скрізь, крім єдиного випадку, виходив переможцем. Неодноразово він ходив походами на Крим і Очаків, звільняючи полонених і захоплюючи багату здобич. Татари називали його Урус-шайтаном, тобто руським чортом. Одна з найзнаменитіших битв запорожців за Сірка відбулася в різдвяні дні 1675 p., коли турецький султан, прагнучи скористатися святами, вирішив знищити Запорозьку Січ. Для цього він відправив 15 тис. добірних яничар і 20 тис. татар на Січ, щоб вони застали зненацька запорожців і всіх їх перебили. Проте операція турків провалилася. Вони проникли на центральну площу Січі, але тут їх впритул розстріляли запорожці зі своїх куренів. Загинуло 13,5 тис. яничар, 150 потрапило в полон. У козаків втрати були значно меншими — загинуло 50 і поранено було 80. Султан Махмуд IV у листі запропонував козакам здатися добровільно. Відповідь запорожців увійшла в історію як «Лист Запорозьких козаків турецькому султану», увічнений у знаменитій картині І. Рєпіна. Лист від імені запорожців підписав Іван Сірко. «Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, і самого люципера секретар» — писали автори листа султану. Але не тільки султан писав Сірку. З ним листувалися польський король Ян Собеський, московський цар Федір, кримський хан, гетьмани України Ю. Хмельницький, П. Дорошенко, І. Самойлович. І. Сірко фактично врятував життя майбутньому гетьману України І. Мазепі. Прославлений воїн Іван Сірко помер своєю смертю 1 серпня 1680 р. на своєму хуторі й був похований у селі Капулівка біля теперішнього м. Нікополя.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Іван Сірко» з дисципліни «Історія України»
