Культура цього періоду досягла високого рівня, що пояснюється значними здобутками попередніх етапів розвитку східних слов'ян, розквітом Київської держави та творчим засвоєнням досягнень Візантії та Західної Європи. Величезне значення для розвитку культури мала поява писемності. Слов'янську азбуку створили близько 863 р. болгарські просвітителі Кирило та Ме- Писемність фодій (кирилиця, яка лежить в основі сучасних українського та російського алфавітів). Поширення писемності сприяло розповсюдженню на Русі освіти, яка опікувалася церквою та князем і зосереджувалася переважно в монастирях. Першу школу в Києві при Десятинній церкві було відкрито Володимиром Великим, ще більшого поширення школи набули за правління 54
Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України Ярослава Мудрого. Навчання грамоті розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на восковій дощечці за допомогою пи-сал-стрижнів із загостреним кінцем. Великі тексти писали на березовій корі (берестяні грамоти). 1037 р. при Софійському соборі відкрили школу нового типу, де, крім грамоти, вивчали грецьку й латинську мови, основи філософії та медицини. Відомим лікарем у Києві був Агапіт, який умів робити хірургічні операції. Усна народна творчість доби Київської Русі багата й різноманітна. Одним із найстаріших фольклорних жанрів є народні перекази (про трьох братів, що заснували Київ, про Вольгу Святославича, Кожум'яку). Існував і дружинний епос, який знайшов своє відображення в билинах. Найпопулярнішими героями билин були князь Володимир Красне Сонечко, Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович, Микула Се-лянинович. Виникнення писемності створило передумови для переходу усної народної творчості до писемної лі- І література тератури. Одним з найдавніших зразків літера- тури є «Слово про закон і благодать», написане першим київським митрополитом Іларіоном близько 1050 р. У ньому підноситься значення християнства, яке протиставляється язичництву, високо оцінюється діяльність князя Володимира Великого за те, що зробив Русь відомою в усіх кінцях землі, висловлюється гордість за неї. Видатним письменником свого часу був великий князь Володимир Мономах, який написав «Повчання дітям». Цей твір є автобіографією князя й разом з тим викладом його політичних та філософсько-етичних поглядів. Володимир уважав, що князь сам повинен входити у всі галузі управління, не кривдити людей, зберігати мир, єдність Руської держави, зміцнювати великокнязівську владу. Найчудовішим поетичним твором княжої доби є «Слово о полку Ігоревім» (1185-1187 pp.). У ньому з великою художньою силою викладено історію походу 1185 р. новгород-сіверсько-го князя Ігоря Святославича проти половців, який закінчився поразкою й полоном князя. Головна ідея твору — заклик до єдності князів у боротьбі з іноземними ворогами. Значна частина літератури належить до релігійної. Найбільш відомими є створені в другій половині XI ст. «Житіє Бориса Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського». Визначними пам'ятками оригінальної давньоруської літератури є літописи, тобто історичні твори про події, викладені в хронологічному порядку. У Києві був укладений перший
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
давньоруський літописний звід 1037-1039 pp. Найвидатні-шим є літопис «Повість временных літ» (1113 p.), складений у Києво-Печерському монастирі ченцем Нестором (1056-1114 pp.). У«Повісті...» описано події до 1110 р. «Повість...» є загальноруським літописом, що відображає минуле східних слов'ян на всій території їхнього розселення. Історія Русі розглядається в контексті світової історії. Основна ідея Нестора — єдність Руської землі, а символом об'єднання є князівська династія Рюриковичів. Завдяки глибоким філософським роздумам та концептуальним підходам, високим художнім якостям, «Повість временних літ» стала вершиною літератури Київської Русі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ» з дисципліни «Історія України»
