Одним з найдавніших народів, що населяв Європу, були слов'яни. З приводу походження слов'ян існують дві основні теорії: 1) міграційна (слов'яни прийшли Джерела на свою нинішню територію); 2) автохтонна (слов'яни є споконвічними жителями Східної Європи). Термін «слов'яни» найімовірніше походить від назви одного з племен — словени. зо
Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України Перші писемні згадки про слов'янські племена під іменем венедів належать до І-И ст. до н. е. У VI-VII ст. вже згадуються склавіни — західні слов'яни, і анти — східні слов'яни, які займали територію між Дністром (на заході) і верхів'ями Дону (на сході). Перші племінні об'єднання з елементами державності виникають у східних слов'ян у 380-386 pp. н. е.— на чолі з Бо-жем, який воював з готами, а потім ,у VI ст., у Прикарпатті — на чолі з Маджаком. Відомий літописний переказ про заснування Києва в V ст. трьома братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либіддю. Українська народність формувалася на основі об'єднання різних східнослов'янських племен і їхньої інтеграції з деякими народами, що прийшли. Основними племенами, що жили в той час на терені України, були: поляни (жили в полях над Дніпром); древляни (у лісах над річкою Прип'яттю); на нинішній Волині — дуліби, на Чернігівщині — сіверяни, між Південним Бугом і Дністром — тиверці й уличі, у Галичині — білі хорвати. Чільне місце серед цих племен посідали поляни з їх головним містом Києвом, через яке проходив торговий шлях *з варяг у греки». Процес розселення слов'ян почався наприкінці V ст. н. є. і в цілому завершився у VIII—IX ст. н. є. Економічною основою східнослов'янського суспільства була родова власність на землю. Знаряддя праці, продукти, майно поступово розподіляються між родинами. Слов'яни вели осілий спосіб життя, що сприяло розвитку в них орного землеробства — основи господарства. Землю вони обробляли спочатку дерев'яним ралом, потім залізним. З IV ст. н. є. використовується плуг з череслом. У давніх слов'ян існували також різні види ремесел (за-лізодобувне, залізообробне, гончарне, косторізне). У VIII ст. слов'янські ремісники починають використовувати гончарський круг, що було значним удосконаленням. Слов'яни мешкали в укріплених селах або містах. їхнім житлом були невеликі напівземлянки з дерев'яними стінами й опаленням «по-чор-ному» (без димоходу). Найважливіші питання вирішувались на племінних зібран нях, хоча основна влада зосереджувалася в руках вождів та знаті. Виникає новий тип відносин з розді- лом суспільства на дві частини: багатшу та владну племінну знать і біднішу й безвладну більшість племені. Такі утворення називаються чіфдом (від англ. «чіф» — вождь). Рельєфно виявляється соціальна й майнова нерівність, хоча легалізованого апарату примусу ще не існує.
31
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Характерною рисою суспільного ладу східних слов'ян була наявність сільської (територіальної) общини («миру», «верві») як об'єднання індивідуальних господарств. Релігія В основі релігійного світогляду давніх слов'ян — культ природи. Головним богом у них був Перун — бог грому й блискавки, бог війни; бог сонця і світла звався Дажбог; бог неба — Сварог; бог вітру — Стрибог; бог весни — Ярило; богиня смерті — Марена; богиня любові й краси — Лада. Крім цього, слов'яни вірили, що у воді живуть русалки й водяники, у полі — мавки, у лісі — лісовики; у хатах — домовики, у болотах — дідьки. Святкували слов'яни середину зими (свято Коляда), навесні співали веснянки, а влітку відзначали Купалу. Таким чином, розвиток східних слов'ян у І—VIII ст. н. є. йшов природно-історичним шляхом, у цілому типовим для інших народів, які населяли в цей час Східну Європу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СХІДНІ СЛОВ'ЯНИ В ДАВНИНУ» з дисципліни «Історія України»
