Під час вивчення історії дуже важливо дотримуватися певних наукових принципів вивчення суспільних процесів. Такі принципи є певними установками, які визначають ставлення дослідника до історичних фактів, джерел, методів вивчення та от- 16 римання з цього всього певних висновків. Принципи, які відповідають реальному історичному процесу, дозволяють отримати наукові результати пізнання, що відповідають історичній істині. Принцип історизму вимагає розгляду всіх історичних явищ, фактів та подій з точки зору того, як вони виникли, які основні етапи у своєму розвитку вони подолали, і, враховуючи весь історичний процес, з'ясувати, чим це явище стало у кінцевому результаті. Принцип історизму також передбачає розгляд кожного явища у зв'язку з іншими явищами, щоб визначити його місце в системі суспільних відносин. Не можна розглядати події чи особистість одночасно чи абстрактно, поза часовими позиціями. Принцип історизму також вимагає, щоб кожне історичне явище розглядалося у зв'язку з конкретним досвідом історії, у світлі подальших подій. Історичність мислення тією чи іншою мірою властива кожній людині, навіть на рівні побутової свідомості. Кожен, хто зіткнувся з якимось явищем, замислюється над питанням про те, звідки воно взялося, як з'явилося, до яких наслідків призвело чи може призвести. Але якщо історизм підняти на рівень наукового мислення, то він стає могутнім інструментом пізнання. Дозволяє «вжитися» в історію, зрозуміти її, оцінити мотиви вчинків і самі вчинки історичних діячів, побачити те нове, що ці діячі внесли в політику та практику порівняно зі своїми попередниками. Суд історії не завжди найшвидший, але завжди наисправедливішии. Історія рано чи пізно розмістить все на свої місця. Принцип історизму вимагає того, щоб історія не мала вигляду як випадкового набору подій та фактів. Фактичний матеріал необхідний як основа для загальних наукових висновків, що базуються на всій сукупності конкретних фактів, а не суб'єктивно підібраних, окремих, випадкових прикладах. Якщо застосовувати принцип історизму до оцінки, наприклад, політичних партій, то схема розгляду повинна бути такою: по-перше, коли і як ця партія виникла; по-друге, що вона собою являла в період свого розвитку; по-третє, чому змінювалась її програма, стратегічні і тактичні завдання на різних етапах діяльності; по-четверте, чим в остаточному підсумку стала ця політична партія чи організація в кожний конкретний відрізок часу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принципи вивчення історії» з дисципліни «Історія України»
