Суцільний соціальний контроль має неперервний харак тер; нагляду та оцінці піддається весь процес ор ганізаційно-трудових відносин і діяльності без вилучення будь-яких його елементів. Об'єктом уваги однаковою мірою стають усі індивіди і мікрогрупи, що входять до організації.
Див.: Дорин А. В. Зкономическая социология. С. 177—181.
2. Види й типи соціального контролю
За вибіркового контролю його функції дещо обмежені, вони поширюються на щось головне, значуще. Наприк лад, спостерігаються та оцінюються тільки кінцеві резуль тати, найвідповідальніші завдання і функції чи періоди їх здійснення, найслабші ланки в дисципліні відповідно до статистики підприємства, тільки обмежена (яка викликає сумнів) частина персоналу тощо. Використання суцільного чи вибіркового типу соціального контролю зумовлюється багатьма фактора ми: індивідуальними особливостями суб'єкта контролю, модою, традиціями в стилі управління, характеристика ми і станом персоналу, об'єктивною специфікою конт рольованої поведінки (наприклад специфікою праці та її організації). Зазвичай вважають, що краще надлишок соціально- контрольних функцій, ніж їх дефіцит. Проте суцільний контроль має деякі вади, які необхідно знати і врахову вати в практиці управління. По-перше, зайві соціально-контрольні функції іноді створюють ефект деструктивного втручання; переривають, наприклад, трудову діяльність за сприятливих умов та ре жимі, припиняють напрацьовані позитивні організаційно- трудові зв'язки й контакти. По-друге, постійний нагляд, властивий суцільному соціальному контролю, створює у працівників диском форт несамостійності, принижує недовірою. По-третє, у багатьох випадках увагою та оцінкою придушуються активність, обмежуються функціональні характеристики. Ще в ранніх дослідженнях американ ськими індустріальними соціологами було встановлено, Що за умов жорсткої атестації працівника він стає закріпаченим (закомплексованим) на деяких завданнях і Функціях, і показники його роботи саме щодо виконан ня цих завдань і функцій спадають. Крім того, за умов жорстких санкцій працівник чи колектив природно схи ляються до поведінки за принципом «чим менше дій, тим менше порушень».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Суцільний соціальний контроль» з дисципліни «Соціологія праці»