Зовнішньоторговельна діяльність України і проблеми приєднання до Світової організації торгівлі
Важливим чинником економічного розвитку, поглиблення трансформаційних процесів в Україні є підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності на світових ринках, набуття нашою країною статусу члена СОТ. Одним із важливих напрямів діяльності СОТ є лібералізація митно-тарифної політики, що справляє істотний вплив на обсяги і структуру зовнішньої торгівлі, а відповідно – й на весь процес економічного розвитку. Міжнародна торгівля після другої світової війни характеризується неухильним зниженням рівня тарифів. Усього було проведено 8 раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках ГАТТ. У результаті завершення останнього Уругвайського раунду середнє зниження тарифів на промислові товари становило 10% [39, с.194]. У даний час відбуваються переговори в рамках 9-го раунду, започаткованого в м. Доха (Катар) у 2001 р. [4, с. 69-71]. Теоретичні розробки і реальна економічна практика засвідчують, що мито може викликати багато змін як в імпортуючих, так і в експортуючих країнах. Його безпосередній вплив може класифікуватись, як ціновий, доходний, торговельний, захисний ефекти, а також ефекти споживання та перерозподілу доходу. 448
7.1. Зовнішньоторговельна діяльність України і проблеми приєднання до СОТ
Дані ефекти представлено на рис. 7.1, за припущення про ідеально еластичну зовнішню пропозицію. При переважаючій ціні, О-Рd, O-Q буде кількістю певної продукції, на яку є попит у країні А, що визначається внутрішньою прямою попиту D-D'. Її частина O-Q1, вироблена всередині країни (визначається перетином ціни ОРd з внутрішньою прямою пропозиції, Sd), а частина, Q1-Q, імпортована.
Рис. 7.1. Ефекти впливу митно-тарифної політики Після впровадження тарифу країною А, запроваджується мито, скажімо Рd-P'd, що збільшує вартість для внутрішніх користувачів з О-Рd до О- P'd. При даній вищій вартості кількість захищеного продукту, на який є попит, зменшується з О-Q до O-Q2, де O-Q3 виробляється всередині країни, а Q3-Q2 імпортується. Ціновий ефект – це збільшення ціни для внутрішніх споживачів унаслідок врахування мита. В цьому випадку споживачі виносять на собі весь тягар мита (ціна зростає на повну 449
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
величину мита, Рd-P'd), оскільки зарубіжна ціна постачання залишається незмінною (зовнішня пропозиція є ідеально еластичною). Доходний ефект – це митні збори, що надходять до уряду (бюджету). На графіку їх репрезентує прямокутник d. Він є результатом величини імпорту, помноженого на мито (Рd-P'd) х (Q3Q2). Торговельний ефект – це зменшення імпорту, як результат введення мита. При передмитній ціні О-Рd імпорт становив Q1-Q; після впровадження мита він упав до Q3-Q2. Тому від'ємний торговельний ефект дорівнює Q1-Q3+Q2-Q. Захисний ефект – це зростання внутрішнього виробництва, що спричиняється введенням імпортного мита, а саме, Q1-Q3. Він репрезентує заміну внутрішнім виробництвом зарубіжного. Ефект споживання – це зменшення споживання, як результат введення тарифу. Внаслідок більш високої ціни споживачі зменшують споживання продукту з O-Q до О-Q2. Через це ефект споживання дорівнює Q2-Q. Ефект перерозподілу доходу. На графіку його репрезентує чотирикутник r, який вимірює надлишок для виробника або ж додатковий дохід, котрий отримують внутрішні виробники в результаті впровадження мита. Таким чином, теорія тарифів є важливою гносеологічною основою при формуванні торговельних режимів перехідних економік та їх трансформації відповідно до норм і стандартів ГАТТ-СОТ. Стратегічною програмою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України намічено такі фундаментальні положення і принципи, покладені в її основу. По-перше, забезпечення суверенітету України в світогосподарських зв'язках, гарантування її національної зовнішньоекономічної безпеки. По-друге, вся розгалужена сукупність зовнішньоекономічних зв'язків повинна ґрунтуватись на суворо еквівалентному, взаємовигідному обміні, міжнародному поділі та кооперуванні праці. По-третє, взаємодія зі світовим господарством має базуватись на комплексній, гнучкій і динамічній державній зовнішньоекономічній політиці, в основі якої має бути пріоритет національних економічних інтересів, максимальна господарська свобода безпосередніх виробників і 450
7.1. Зовнішньоторговельна діяльність України і проблеми приєднання до СОТ
експортерів товарів і послуг – підприємств, фірм, банків, корпорацій, концернів, кооперативів, юридичних і фізичних осіб. По-четверте, відкритість економіки для широкої і взаємовигідної участі у регіональних і світових господарських і валютнофінансових системах і структурах. Виходячи з вищенаведених основоположних принципів зовнішньоекономічної стратегії України, слід визначити такі головні складові елементи цієї стратегії: Створення потужного експортного сектору; Національна конвертована валюта; Залучення іноземних інвестицій на основі створення спільних підприємств, вільних економічних зон та інших форм спільного підприємництва з зарубіжним капіталом; Лібералізація імпорту; Проведення зарубіжної підприємницької діяльності; Розбудова розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту (банків, бірж, страхових компаній, консалтингів, аудитів, лізингів тощо); Гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що стимулює диверсифікацію експортноімпортних відносин; Поступова інтеграція економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації; Кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності [42, с.266]. Керуючись цими положеннями і принципами, в Україні впродовж останніх років проведено значну роботу, спрямовану на втілення їх у практику зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, щодо її вступу до СОТ. Останні роки характеризуються істотним зростанням обсягів вітчизняної зовнішньої торгівлі, розширенням її географії та якісним удосконаленням окремих товарних позицій, що підтверджується даними нижченаведеної табл. 7.1. Зокрема, протягом 2000 – 2003 рр. загальний обсяг експорту українських товарів зріс з 14572,5 млн у 2000 р. до 23066,8 млн дол. США у 451
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
2003 р., або більше ніж у півтора раза. При цьому частка експорту товарів до країн СНД зменшилася з 30,9% у 2000 р. до 26,2% у 2003 р., а в країни інших регіонів, навпаки, збільшилася з 69,1% у 2000 р. до 73,8% у 2003 р., у т.ч. до країн Європи – з 32,1% у 2000 р. до 39,7% у 2003 р., із них до країн–членів ЄС – з 16,2% у 2000 р. до 19,8% у 2003 р. Таблиця 7.1 Динаміка розвитку зовнішньої торгівлі товарами України по регіонах світу Роки млн дол. США
2000 відсотків до загального обсягу млн дол. США
2001 відсотків до загального обсягу млн дол. США
2002 відсотків до загального обсягу млн дол. США
2003 відсотків до загального обсягу 100,0 39,7 19,8 26,2 18,7 73,8 14,0 23,4 5,3 5,4 0,02 100,0 35,5 25,2 50,1
Регіони Експорт – усього Європа у т.ч. ЄС Країни СНД у т.ч. Російська Федерація Інші регіони світу Країни, що увійшли до ЄС у 2004 р. Азія Америка Африка Австралія і Океанія Імпорт – усього Європа у т.ч. ЄС Країни СНД
Загальний обсяг імпорту товарів в Україну зріс із 13956,0 млн у 2000 р. до 23020,1 млн дол. США у 2003 р., або також більше ніж у півтора раза. Щодо частки імпорту товарів із країн СНД, то вона зменшилася з 57,6% у 2000 р. до 50,1% у 2003 р., а інших регіонів світу збільшилася з 42,4% у 2000 р. до 50,0% у 2003 р., у т.ч. з країн Європи – з 30,9% у 2000 р. до 35,6% у 2003 р., із них із країн – членів ЄС – з 20,7% у 2000р. до 25,2% у 2003 р. Враховуючи розширення Європейського Союзу, що відбулося у травні 2004 р., необхідно відзначити, що у найближчій перспективі для України створяться нові можливості у розвитку економічного співробітництва з країнами, які входять до цього союзу, оскільки ринок останнього займе перше місце в експорті наших товарів і друге місце в імпорті товарів. Воднораз у нашу країну з країн–членів ЄС тепер надходить більше половини прямих іноземних інвестицій. Усе це може справити позитивний вплив на соціально-економічний розвиток України. Динаміка розвитку зовнішньої торгівлі товарами і надходжень прямих іноземних 453
млн дол. США
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
інвестицій в Україну з країн ЄС, СНД і Росії за 2000–2003 рр. показана в табл. 7.2. Таблиця 7.2 Частка зовнішньої торгівлі товарами та прямих інвестицій України з ЄС, СНД та Російською Федерацією 2001 2002 Товарообіг ЄС-25 27,9 30,0 32,0 ЄС-15 18,4 20,0 21,7 ЄС-10 9,5 10,0 10,4 СНД 43,9 42,2 38,2 РФ 32,7 29,6 27,2 Експорт товарів ЄС-25 27,5 30,4 32,1 ЄС-15 16,2 18,3 19,7 ЄС-10 11,4 12,1 12,4 СНД 30,9 28,7 24,4 РФ 24,1 22,6 17,8 Імпорт товарів ЄС-25 28,2 29,5 31,9 ЄС-15 20,6 21,7 23,8 ЄС-10 7,5 7,8 8,1 СНД 57,6 56,0 52,8 РФ 41,7 36,9 37,2 Прямі інвестиції в Україну ЄС-25 52,0 51,6 53,5 ЄС-15 36,8 34,4 34,6 ЄС-10 15,2 17,2 18,9 СНД 8,5 8,1 6,9 РФ 7,4 6,9 5,9 Джерело: за даними [37, с. 173]. 2000 (у відсотках) 2003 33,9 22,5 11,4 38,1 28,1 34,1 19,8 14,3 26,2 18,7 33,7 25,2 8,5 50,0 37,6 55,0 35,8 19,2 6,5 5,7
З таблиці видно, що частка товарообороту України у товарообороті країн ЄС-25 збільшилася в 2003 р. порівняно з 2000 р. на 6%, а експорту товарів відповідно – на 6,6% та імпорту товарів – на 5,5%, прямих іноземних інвестицій в нашу країну – на 454
7.1. Зовнішньоторговельна діяльність України і проблеми приєднання до СОТ
3%. За період 1996 – 2003 рр. частка зовнішньоторговельного обороту України з країнами ЄС зросла з 13,6% до 22,5% від загальної суми, а в абсолютних показниках відповідно з 4,4 млрд дол. до 10,4 млрд дол. США. З країнами СНД цей показник дорівнював 17,6 млрд дол. США, або 38,1% загального обсягу зовнішньоторговельного обороту нашої держави. За прогнозами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, після вступу до ЄС країн–кандидатів Україна може збільшити зовнішньоторговельний оборот з ЄС приблизно у 1,5 раза – до 12,5-13 млрд дол. США на рік [48, с. 297]. Серед держав-членів ЄС найбільшими торговельними партнерами України є Великобританія, Італія і Німеччина, а серед десяти держав, які у травні 2004 р. стали членами ЄС – Польща, Угорщина та Чеська Республіка. Станом на 1 січня 2004 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з країнчленів ЄС становив 2,4 млрд дол. США, або 35,8% від загальної суми іноземних інвестицій. Протягом 2000-2005 рр. співробітництво між Україною і країнами ЄС значно активізувалося, в т.ч. й у сфері адаптації законодавства нашої держави до законодавства ЄС. Україна в цей час схвалила угоди про співробітництво з ЄС з питань атомної енергії і ядерної безпеки та в галузі керованого термоядерного синтезу. Успішно розвиваються відносини України з ЄС і в ряді інших галузей, таких, як захист навколишнього природного середовища, розвиток транспортних комунікацій, а також у сфері юстиції та внутрішніх справ. Водночас розгортається співробітництво в міжрегіональній і транскордонній діяльності, особливо в межах діючих єврорегіонів і нових транскордонних об’єднань. Укладено угоду нашої держави з ЄС про наукове та технологічне співробітництво й співпрацю у сфері космічних досліджень. У лютому 2005 р. підписано План дій між Україною і ЄС на найближчі три роки. Важливою передумовою наближення України до ЄС є приєднання її до Світової організації торгівлі. Як відомо, Україна ще в листопаді 1993 р. розпочала підготовку до вступу до СОТ, яка є міждержавною організацією. Головною метою діяльності цієї організації є поступова лібералізація торговельних відносин шляхом зменшення тарифних і скасування нетарифних 455
Розділ VІІ. Зовнішньоторговельні аспекти розвитку економіки
бар’єрів у системі міжнародної торгівлі товарами, сприяння розвитку торгівлі послугами, захисту прав інтелектуальної власності, узгодження правил торгівлі та зміцнення верховенства права. До СОТ нині входять 148 країн, а ще 30 країн перебувають у процесі оформлення набуття членства в цій організації. В грудні 1993 р. була створена робоча група для України, до складу якої входять понад 40 країн–членів СОТ. У 2000–2005 рр. наша держава значно посилила переговорну діяльність із набуття членства в СОТ. За станом на кінець липня 2005 р. Україною підписано 37 двосторонніх протоколів із питань доступу до ринків товарів і послуг у рамках СОТ з країнамичленами Робочої групи з розгляду заявки нашої держави, зокрема, з такими, як Болгарія, Бразилія, Грузія, Естонія, ЄС, Ізраїль, Індія, Індонезія, Канада, Куба, Латвія, Малайзія, Монголія, Нова Зеландія, Норвегія, Південна Корея, Парагвай, Польща, Сальвадор, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туреччина, Угорщина, Уругвай, Швейцарія, Шрі-Ланка, Японія та інші. У ході двосторонніх переговорів уже погоджено більше 95% тарифних позицій. Україна продовжує переговорний процес, який завершується, ще з 14 країнами-членами Робочої групи, серед яких такі високорозвинені держави, як Австралія і США. Верховна Рада та Уряд України проводять відповідну роботу, спрямовану на узгодження українського законодавства відповідно до норм і правил СОТ. Згідно з Загальнодержавною програмою адаптації законодавства України до законодавства ЄС, затвердженою Законом України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18 березня 2004 р. №1629–IV [20, с. 24], пристосування законодавства нашої держави до законодавства ЄС визначено як один з основних напрямів роботи, який має забезпечити здійснення стратегічної мети – входження України до європейського політичного, економічного та правового простору і на цій основі одержання державою асоційованого члена ЄС. Зрозуміло, що адаптація законодавства України в галузі зовнішньої торгівлі повинна відбуватися у тісному зв’язку з роботою по її вступу до СОТ та реформуванням зовнішньоторговельного режиму відповідно до вимог цієї організації.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зовнішньоторговельна діяльність України і проблеми приєднання до Світової організації торгівлі» з дисципліни «Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення»
