Сутність процесу економічного розвитку полягає в динамічному й стійкому зростанні економіки на новій виробничотехнологічній основі, на базі якісних перетворень продуктивних сил і виробничих відносин і спрямований на забезпечення добробуту всього населення (що в показниках економічної оцінки виражається в обсягах ВВП та ВВП на душу населення) 1. Основні зміни в економічній системі, що забезпечують процес розвитку, полягають у зміні: 1) потенційної продуктивності суспільного виробництва, що є наслідком прирощення; 2) застосовуваного запасу наукового знання, можливість здійснення якого потребує відповідних інституціональних змін для реалізації накопиченого виробничого потенціалу. У межах неокласичної школи економічної теорії розвиток трактується в категоріях зростання продуктивності, без уваги до організації взаємодії між людьми в процесі економічних відносин (виробництва, розподілу, обміну та споживання благ). М. Блауг абсолютно точно підмітив, що відповідно до застосовуваної методології, неокласика вважається емпіричною науковою концепцією, що покінчила з "соціальною інженерією", оскільки за допомогою кількісного аналізу, функціональних залежностей, математичного моделювання розкриває причинно-наслідкові зв’язки в економіці. Проте неокласична школа, абстрагуючись від впливу ринкових сил, не може дати задовільного пояснення явищу поглиблення нерівномірності економічного розвитку країн світу в умовах, коли ключовий ресурс сучасного розвитку – наукові На відміну від економічного зростання, суспільна сутність розвитку полягає в підвищенні ступеня задоволення основних потреб усіх членів суспільства, на чому наголошував Г. Мюрдаль у своїх критичних есе з економіки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інституціональні засади інноваційного розвитку: теоретичний аспект» з дисципліни «Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення»
