РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЯК МЕТОД ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
Основною причиною кризи комерційних банків є недостатній рівень їх капіталізації. З метою вирішення даної проблеми можна вдатися до реорганізації комерційних банків, спрямованої на їх укрупнення. Підвищуючи вимоги до мінімального розміру капі-талу, НБУ вимушує дрібні банки до реорганізації злиттям, при-єднанням або поглинанням. Консолідація є невід’ємною части-ною процесів зростання та оздоровлення банківських систем країн з перехідною економікою. У 1997 році в Україні відбулося три випадки злиття, в яких була задіяна невелика сума банківсь-кого капіталу. За оцінками фахівців, політика НБУ щодо пода-льшої капіталізації банків значною мірою спрямована на стиму-лювання процесів реорганізації банків, саме тому можна очікувати на активізацію цих процесів. Проте причиною збитковості комерційного банку може бути збитковість окремих філій. Тоді фінансове оздоровлення може здійснюватися реорганізацією, спрямованою на розукрупнення (виокремлення, поділ). Ідеться про виокремлення збиткових фі-лій або, якщо банк збитковий, — рентабельних структурних під-розділів. Реорганізація комерційного банку відбувається за рішенням вищого органу комерційного банку. Таке рішення може бути прийнято акціонерами (учасниками) комерційного банку як з власної ініціативи, так і за вимогою НБУ в зв’язку із застосуван-ням санкцій за порушення банківського законодавства. До зага-льних передумов реорганізації комерційних банків слід віднести такі: 1) банк-правонаступник зобов’язаний виконувати вимоги що-до формування статутного фонду, додержуватися економічних нормативів, не мати збитків і його фінансовий стан не повинен загрожувати інтересам вкладників і кредиторів; 2) реорганізація комерційного банку не повинна призвести до збиткової діяльності банку-правонаступника, порушення ним ви-мог НБУ стосовно формування статутного фонду, економічних нормативів, виникнення ситуації, що загрожує інтересам вклад-ників і кредиторів; 3) реорганізація не повинна призвести до перешкод у забезпе-ченні права клієнта вільно вибирати банк. Банки, які в результаті реорганізації припиняють свою дія-льність як юридичні особи, виключаються з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж і інших кредитних установ і втрачають всі ліцензії, надані Національним банком України. Реорганізація комерційних банків, спрямована на їх консо-лідацію. Під час реорганізації комерційного банку злиттям чи приєднанням активи і пасиви банку, який реорганізується, в повному обсязі передаються банку-правонаступнику, що створюється в результаті реорганізації (злиття), чи банку, до якого здійснюється приєднання. Банк, що реорганізується, виключається з Республі-канської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінан-сово-кредитних установ, закриваються відповідні кореспондентсь-кий та субкореспондентський рахунки і номер МФО. У разі злиття знову створений банк-правонаступник затвер-джує відповідно до чинного законодавства України нові установ-чі документи й одержує нову назву. Відповідна реєстрація здійс-нюється на загальних засадах відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Загальний порядок реорганізації комерційних банків злиттям чи приєднанням такий самий, як і для звичайних підприємств (див. розд. 8). Проте укрупнення комерційних банків має свої особливості. Зокрема, реорганізація комерційних банків здійсню-ється лише з попередньої згоди НБУ. Для одержання такої згоди зі спільним клопотанням до відповідного регіонального управ-ління НБУ звертаються: • у разі приєднання — банк, що реорганізується, і банк-правонаступник; • у разі злиття — банки, що реорганізуються, і засновники банку-правонаступника. Пакет стандартних документів, які подаються у регіональні управління НБУ для одержання згоди на злиття чи приєднання, включає в себе: а) рішення вищого органу кожного з банків, що реорганізуєть-ся, про обраний шлях реорганізації; б) установчий договір засновників банку-правонаступника; в) аудиторський висновок за підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності банків, що реорганізуються; г) прогнозний баланс банку-правопопередника на дату пере-дання активів і пасивів і розрахунок економічних нормативів по ньому; д) баланси і розрахунки економічних нормативів банків, що реорганізуються, на останню звітну дату; е) угода між банками, що реорганізуються, і засновниками ба-нку-правонаступника про умови проведення реорганізації; є) аудиторський висновок про фінансовий стан і платоспро-можність засновників банку-правопопередника, бухгалтерську і фінансову звітність учасників (акціонерів) банку на останню зві-тну дату (для перевірки можливості виконання засновниками, ак-ціонерами (учасниками) банку своїх зобов’язань щодо форму-вання статутного фонду. У разі одержання згоди на злиття у регіональному управлінні НБУ за місцезнаходженням новоствореного банку відкривається тимчасовий рахунок засновникам банку-правонаступника для внесків у статутний фонд (якщо створення банку-правонаступника здійснюється зі збільшенням розміру статутного фонду) і для перерахування залишків засобів із кореспондентських рахун-ків банків, що реорганізуються, на день складання передавально-го балансу. Після перерахування залишків засобів із кореспондентських рахунків банків, що реорганізуються, на тимчасовий рахунок за-сновників банку-правонаступника (злиття) регіональною розра-хунковою палатою блокується кореспондентський рахунок бан-ків, що реорганізуються, до ухвалення рішення НБУ про виключення останніх із Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ. Після проведення реорганізації пакет документів, який міс-тить рішення вищого органу банку-правонаступника про ство-рення банку (злиття), передавальний баланс, розрахунок еконо-мічних нормативів, інші документи необхідні для реєстрації новоствореного банку-правонаступника із висновком регіональ-ного управління направляється в НБУ. Реорганізація поділом. Під час реорганізації комерційного банку поділом активи і пасиви банку, що реорганізується, в пов-ному обсязі передаються комерційним банкам-правонаступникам, які створюються в результаті реорганізації. Банк, що реорганізується, виключається з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ, закриваються його кореспондентський і суб-кореспондентські рахунки і номер МФО. Новостворені банки ре-єструються на загальних підставах відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність». На підставі поданих регіональним управлінням НБУ докумен-тів приймається рішення про виключення банку, що реорганізу-ється, з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ. Реорганізація комерційного банку виокремленням. Іноді з метою санації можна вдатися до реорганізації банківських установ, спря-мованої на їх розукрупнення. Під час реорганізації комерційного ба-нку виокремленням частина активів і пасивів банку, що реорганізу-ється, передається банку-правонаступнику або кільком банкам-правонаступникам, які створюються в результаті реорганізації. Банк, що реорганізується, вносить зміни в установчі документи відповідно до чинного законодавства України і нормативних актів НБУ. Реорганізація комерційного банку виокремленням не повинна призвести до збиткової діяльності банку, що реорганізується, по-рушення ним економічних нормативів і виникнення стану, що за-грожує інтересам вкладників і кредиторів. Як правило, за такої форми реорганізації, зі складу банку виокремлюються філії. Реорганізація банку виокремленням, яка призводить до змен-шення статутного фонду банку, що реорганізується, здійснюється лише за попередньої згоди НБУ. У разі реорганізації виокрем-ленням філії без передання частки статутного фонду банк, що ре-організується, і засновники банку-правонаступника звертаються з клопотаннями до відповідного регіонального управління НБУ для одержання позитивного висновку щодо можливості прове-дення реорганізації і подають набір стандартних документів: а) рішення вищого органу банку, що реорганізується, про ви- окремлення філії (філій); б) аудиторський висновок про результати фінансово-господарської діяльності банку, що реорганізується; г) баланс банку, що реорганізується, на останню звітну дату і розрахунок економічних нормативів по ньому; д) прогнозний баланс банку-правонаступника на дату передачі активів і пасивів та розрахунок економічних нормативів по ньому; е) баланс філії, що підлягає передачі банку-правонаступника на останню звітну дату; є) угоду про умови проведення реорганізації між банком, який реорганізується, та засновниками банку-правонаступника; ж) установчий договір засновників банку-правонаступника. Окрім цього, до регіонального управління НБУ подаються ін-ші документи, необхідні для реєстрації нового комерційного бан-ку. Реєстрація банку, створеного в результаті реорганізації без передання частки статутного фонду банку, що реорганізується, здійснюється на загальних підставах. У разі реорганізації виок-ремленням без передання частки статутного фонду після реєст-рації до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ новоствореного банку-правонаступника і відкриття відповідного кореспондентського рахунку перераховується частина залишку засобів із кореспонде-нтського рахунку банку, що реорганізується, у розмірі, визначе-ному угодою про умови проведення реорганізації, здійснюються інші заходи, передбачені цією угодою. У разі реорганізації виокремленням з переданням частки ста-тутного фонду відкривається тимчасовий рахунок засновникам банку-правонаступника для перерахування частини залишку за-собів із кореспондентського рахунку банку, що реорганізується, за розподільним балансом і внесків часток у статутний фонд но-вими засновниками.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЯК МЕТОД ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
