Міжнародний кредит обслуговує міграцію позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин. Його суб'єктами (кредиторами та позичальниками) виступають держава (в особі національних банків і державних скарбниць чи міністерств фінансів), банки (міжнародні, національні та приватні), міжнародні (в тому числі регіональні) валютно-фінансові організації, міжнародні (національні, транснаціональні) корпорації, окремі фірми. Об'єктом міжнародного кредитування є передавання на певний строк, як правило з виплатою відсотків, товарних цінностей, послуг (наукових, транспортних, сервісних, у тому числі фінансово-банківських) і валютних ресурсів. Відповідно до специфіки об'єктів та суб'єктів кредитування, а також інших факторів, що визначають міждержавне переміщення позикового капіталу, міждержавний кредит виступає у різноманітних функціональних формах. Він може бути міждержавним, приватним і змішаним, коротко-, середньо- та довгостроковим, комерційним чи банківським, кредитуванням зовнішньоторговельних організацій чи прямих інвестицій тощо. Слід ураховувати і таку досить важливу обставину. Існує тісний зв'язок між міжнародним кредитом і кредитом, що здійснюється на національній (внутрішньоекономічній) основі. Вони взаємно доповнюють, один одного і у функціональному відношенні практично є невіддільними: міжнародний кредит, як правило, реалізує себе через структурні ланки внутрішнього кредиту, органічно пов'язаний з ним; останній в умовах сучасної інтернаціоналізації економічного життя немислимий без використання зовнішніх кредитних ресурсів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародний кредит» з дисципліни «Основи економічної теорії»
