Однією з визначальних функцій ринку є формування відносної вартості та ціни товару, який є об'єктом його обігу. Цю функцію виконує і ринок грошей. Відносна вартість грошей складається на основі взаємодії на монетарному ринку .їхнього попиту та пропозиції. Попередники сучасних грошей — гроші-товар, що виникли на етапі зародження і становлення ринкових відносин і “працювали” в системі економічних відносин кілька тисячоліть, мали власну внутрішню вартість. Вони втілювали в собі певну частку витрат суспільне необхідної праці й на цій основі виконували у світі то- 242
варів роль загального вартісного еквівалента. Це стосується і функції засобу обігу, яку гроші-товар виконували завдяки тому, що в метаморфозі Т—Г—Т вони приймалися в обмін на інший товар на основі своєї власної вартості. Навіть тоді, коли в обігу функціонували розмінні на золото паперові гроші, вони розглядалися як знаки вартості монетарного товару. Не маючи власної внутрішньої вартості, розмінні паперові гроші представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державою масштабу цін вагової частки золота. Скажімо, 1 дол представляв до 1971 p. в обігу вартість 0,88 г золота. Як визначається вартість 20-доларової банкноти або 10-тисячної купоно-карбованцевої купюри, яка по суті не несе на собі нічого матеріального? На відміну від грошей-товару сучасні готівкові гроші—банкноти чи чекові депозити мають відносну вартість. Вони функціонують в обігу як законні засоби платежу завдяки тому, що є декларованими державою грішми. Держава своїм декретом зобов'язує приймати їх на своїй території як засіб платежу. Однак держава не може продекларувати їхню вартість. Вартість сучасних грошей формується під впливом ринкових сил стихійно. Держава може здійснити по відношенню до цих сил лише регулюючі заходи. Але повністю відмінити їх дію вона не взмозі. Сучасна монетарна теорія виходить з того, що відносна вартість грошей пов'язана з характеристикою їхньої економічної корисності. У загальноекономічному визначенні корисність певного блага характеризується його здатністю задовольняти відповідні потреби людини. З урахуванням цього корисність грошей визначається опосередковано—через корисність інших товарів та економічних послуг, що можна отримати на ці гроші. Наявність у розпорядженні окремої особи чи господарської структури певної суми грошей уже сама по собі приносить їх власнику безпосередню користь. Це, по-перше, можливість з урахуванням абсолютної ліквідності грошей в будь-який момент замінити їх на інший товар. По-друге, гроші є найбільш зручною формою накопичення багатства. Зберігання багатства у грошовій формі потребує мінімальних витрат. По-третє, безпосередня корисність грошей пов'язана з реалізацією їхньої унікальної функції — забезпечення зв'язку сучасного і майбутнього. Виходячи з цього монетарна теорія не абсолютизує принцип відносності вартості грошей. Вважається, що корисність грошей є не тільки відносною, а й абсолютною. Йдеться про те, що корисність грошей завжди вища, ніж безпосередня корисність тих товарів і послуг, які можна на них отримати. Якщо відносну вартість грошей прийняти за одиницю, то їхня абсолютна вартість завжди буде вищою від одиниці. 243
Відносна вартість грошей, або їхня корисність, пов'язана з рідкісністю. Корисність певного блага в економічному розумінні цього поняття не є його абстрактною здатністю задовольняти певні потреби. Вона формується на основі зіставлення кількості доступних благ та існуючої на певний момент потреби в них. Звідси шкала корисності (цінності) характеризується обернено пропорційною залежністю до наявної пропозиції. Відповідно до цих загальнотеоретичних положень відносність вартості грошей має розглядатися не тільки через призму існуючого на них попиту—їх рідкісності, а й у динаміці. Йдеться про те, що величина відносної вартості не є константою. Вона змінюється у часі. Нарешті, ще одна особливість відносності вартісної оцінки грошей, яку слід ураховувати. Теорією грошей доведена необхідність застосування диференційованого підходу до визначення вартості грошей і залежно від їхнього функціонального використання. Вартість грошей є відносною не тільки щодо рідкісності та наявності їх на певний момент часу, а й відповідно до їхнього конкретного функціонального застосування. У зв'язку з цим слід зосередити увагу на тому, що попит на гроші як на специфічний товар формується на основі “портфельного підходу”. Він є одним з елементів вибору між вигодою, що може отримати їхній власник від інвестування грошей в купівлю товарів та послуг, в сферу виробництва, чи, скажімо, в цінні папери, та ризиком втратити безпосередню вигоду від зберігання грошей у ліквідній формі. Цим зумовлюється методологічна значимість диференціації підходів при визначенні відносної вартості грошей у трансакційному використанні їх та грошей у функції нагромадження. І це цілком природно. Одна справа, коли йдеться про вартість грошей як ліквідного ресурсу, й інша, коли на них пред'являється попит у спекулятивних цілях. Звернімо увагу й на те, що й сам принцип диференціації є відносним. Функції грошей автономні й разом з тим органічно взаємопов'язані. Специфіка їх реалізується лише на основі певної взаємодії в межах цілісної системи грошових відносин. Виходячи з цього має бути зрозумілою методологічна некоректність підходу, згідно з яким увага акцентується лише на автономності вартісних характеристик окремих грошових функцій. Принцип диференціації підходу не тільки не виключає, а, навпаки, передбачає визначення інтегральної основи формування відносної вартості грошей у різних сферах функціонального застосування їх. Слід ураховувати і те, що питання, які характеризують сутність і спосіб визначення відносної вартості грошей, є в монетарній теорії предметом тривалих дискусій. В тлумаченні їх відсутня єдність 244
поглядів. Водночас існуючі теоретичні розбіжності не слід протиставляти. У поглядах і економістів монетаристської школи економічної думки, і кейнсіанців відбувається, як уже зазначалося раніше, різноаспектний підхід до проблеми, що є предметом нашого вивчення. У зв'язку з цим метод синтезу різнопланових теоретичних положень, якому тут віддається перевага, може розглядатися як найбільш раціональний.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Специфіка вартості грошей» з дисципліни «Основи економічної теорії»
