Що таке ринок грошей, які його специфічні особливості та економічні функції? Чим ринок грошей відрізняється від звичайного ринку товарів? Ці питання є досить складними за своїм змістом. Вони неоднозначно трактуються в економічній літературі. Щодо окремих з них протягом багатьох років між різними школами і напрямами світової економічної думки йде гостра дискусія. З огляду на це поставимо собі за мету попередньо з'ясувати лише найбільш загальні теоретичні положення, спираючись на які у наступному аналізі, можна буде розібратися в суті поставлених проблем. Відомо, що ринок за своїм призначенням являє собою економічний механізм, заснований на функціонуванні структурно розчленованої сукупності економічних суб'єктів та відповідних інститутів. На його основі реалізуються попит і пропозиція на товари і послуги. Попри свою специфічність, гроші, як уже зазначалося, також є товаром, застосування якого регулюється не лише конкретно визначеними, а й загальними принципами ринкової економіки. Виходячи з цього можна дати таке визначення: монетарний ринок (ринок грошей) є мережею спеціальних (банківсько-фінансових) інститутів, що забезпечує взаємодію попиту та пропозиції на гроші як специфічний товар, їхнє взаємне урівноваження. Розглядаючи специфіку монетарного ринку, слід зосередити увагу передусім на визначенні змісту ряду конкретних питань. Що ж на ринку, про який йдеться, є предметом купівлі та продажу? Чи можна розглядати як об'єкт монетарного ринку банкноти і трансакційні гроші, що поєднуються агрегатом М1 і є в ринковій економіці засобом обігу? Можливо, при розгляді питань функціонування ринку грошей, слід брати до уваги обіг їх у функції засобу нагромадження і через це виходити з того, що предметом відповідних операцій можна розглядати лише агрегати М2, М3 та L. Для того щоб розібратися в цих досить не простих питаннях, слід осмислити й іншу проблему: чи можна ототожнювати ринок грошей і ринок капіталу? На перший погляд, здається, що цього 212
робити не слід, але щодо цього існують протилежні погляди. У цьому відношенні можна зіслатися на точку зору досить авторитетного у західній економічній науці вченого Й. Шумпетера: “Ринок капіталу є тим, що будь-яка ділова людина називає грошовим ринком... Ця назва не є достатньо коректною тому, що на цьому ринку продаються і купуються не просто “гроші”. Проте не зважаючи на це, можна зазначити, що у кінцевому підсумку ринок капіталу є саме тим, що на практиці іменується ринком грошей. Іншого ринку капіталів просто не існує” *. Якою мірою наведена цитата дає відповідь на поставлені питання? Напевне, абсолютизувати зазначене не можна. У цьому випадку потрібні більш ґрунтовні спостереження та аналітичні оцінки. Саме до цього має прагнути кожен, хто ставить перед собою мету опанувати теорією грошей. Чи правомірно розглядати як об'єкт обігу грошового ринку валюту? Відповідь на це питання здається .також очевидною: валютний ринок є логічним продовженням ринку грошей, його складовою частиною, відповідним сегментом. Однак і в цій проблемі є досить не прості моменти, які слід ураховувати. Зміст їх розглядається у заключному розділі; До проблем, що мають бути розглянуті при дослідженні специфіки ринку грошей, слід віднести і визначення вартості грошей та їхньої ціни. Коли розглядалася специфіка товарних грошей, то було зрозумілим, що їхня вартість визначається витратами праці, або, по іншому,—суспільне необхідним робочим часом на виробництво монетарного товару. Йшлося і про те, що гроші як структурна ланка загального процесу ціноутворення не мають власної ціни. На їхній основі визначають ціну інших товарів. У цьому полягає специфіка реалізації грошей у функціях міри вартості та масштабу цін, що продовжують діяти і нині. Як же у цьому випадку маємо ставитися до поняття “ціна” грошей, адже йдеться про обов'язкову для будь-якого ринку атрибутику? Власне, ринок покликаний на основі встановлення рівноваги між попитом і пропозицією формувати ринкову ціну грошей. Розглядаючи це принципово важливе і виключно складне у теоретичному відношенні питання, слід брати до уваги щонайменше два теоретичні положення. Перше полягає в необхідності враховувати структурну розчленованість грошових форм, їхню функціональну спеціалізацію. Гроші, що реалізують себе у функціях міри вартості та масштабу цін, і гроші, які є об'єктом купівлі та продажу на монетарному ринку, не можна ототожнювати. Це може бути у матеріальному втіленні навіть одна і та сама грошова одиниця, скажімо, німецька марка, але у першому і другому випадках її функціональне застосування є різним. Тому неодно- ___________________________ · Шумпетер И. Теория экономического развития.—М., 1982.—С. 271. 213
значним за своїм змістом є і весь набір характеристик, що розкривають спосіб реалізації зазначеної грошової одиниці у різних якостях її використання. Не слід допускати й іншої крайності — абсолютизувати протилежність окремих функціональних форм грошей. Як зазначалося в попередній темі, нині у платіжному обігу країн з розвиненою ринковою економікою все більшого поширення набувають безготівкові розрахунки та інші новітні інструменти монетарного ринку, де гроші одночасно приносять доход і можуть бути засобом розрахунків за товари. Все це розмиває чіткість поняття “гроші”, нівелює межі між грішми і не-грішми, між власне грошовим обігом і оборотом грошового капіталу. Нарешті, маємо враховувати і те, що теоретична проблема визначення вартості та ціни грошей монетарного ринку не може бути вирішена на методологічних принципах теорії трудової вартості. Остання на цьому рівні наукового пізнання себе не реалізує. Вона створює передумови для аналізу більш глибоких (абстрактних) за своїм змістом визначень грошових відносин — їхніх генетичних основ і сутнісної основи. Теоретичне обгрунтування функціональних аспектів ринку грошей — найповерховішої за своїм змістом сфери грошових відносин — можна здійснити, виходячи з методологічних основ теорії граничної корисності, яка є логічним продовженням теорії трудової вартості.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Специфіка монетарного ринку» з дисципліни «Основи економічної теорії»
