Основними нормативно-технічними документами, на яких базуються виготовлення й оцінка якост1 одягу в промисловості i торгівлі, є стандарти, технічні умови, затверджені зразки (еталони) вироб1в. Дефекти швейних виробів. Розрізняють дефекти виробничого i невиробничого характеру. Дефекти виробничого характеру, у свою чергу, поділяються на виробничо-швейні i дефекти зовнішнього вигляду матеріалів. Виробничі дефекти підлягають виправленню, зниженню сорту. Дефекти зовнішнього вигляду матеріалів, що трапляються у готових виробах, поділяються на місцеві i розповсюджені Контроль якостi швейних виробів - єдиний i безупинний процес у промисловості i торгівлі Якість швейних вироб1в контролюють у певній послідовності i керуються відповідними Держстандартами. Контроль якості трикотажних виробів відрізняється від швейних тим, що його показники поділяються на дві групи: загальні - обов'язкові для вcix видів виробів i спеціалізовані - для окремих видів i груп виробів. До загальних відноситься вид сировини, лінійна щільність ниток, лінійні розміри виро6iв, вид переплетения, щільність в'язання, стійкість фарбування, естетичні показники. Дефекти трикотажних полотен i виробів поділяються на дефекти зовнішнього вигляду полотен i виробничо-швейні дефекти. Перші залежать від якості пряжі i ниток при в'язанні, другі - від порушень при пошитті.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вимоги до виготовлення одягу» з дисципліни «Комерційне товарознавство»
