Система статистичних показників багаторічних насаджень та їх аналіз
Для всебічного вивчення та аналізу стану і розвитку багаторічних насаджень у статистиці використовується система показників, що містить як основні показники, що застосовуються при статистичному вивченні будь-якої сільськогосподарської культури, так і специфічні показники, що відбивають притаманні багаторічним насадженням особливості, пов’язані насамперед з тим, що вони призначені для одержання продукції протягом тривалого періоду. До основних і найважливіших показників статистики багаторічних насаджень належать площа насаджень, валовий збір і врожайність. Зміст і методика визначення цих показників, що застосовуються при аналізі всіх сільськогосподарських культур, при вивченні багаторічних насаджень має свої особливості, що випливають зі специфіки багаторічних насаджень. Площа багаторічних насаджень характеризується такими показниками: 1. Площа закладання багаторічних насаджень, яка включає площу посадки нових багаторічних насаджень у даному році. 2. Площа багаторічних насаджень у плодоносному віці, тобто площі, на яких дерева і кущі досягли плодоносного віку, незалежно від того, був фактично отриманий з цих насаджень у даному році врожай або ні. Відзначимо, що при перепису 1998 р. з цієї площі окремо обліковувались площі багаторічних насаджень з понаднормативним строком їх використання. 3. Загальна площа багаторічних насаджень, до якої включається площа відособлених садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень, а також площа під окремо стоячими деревами і кущами. За відокремлену (відособлену) ділянку приймаються плодоягідні і виноградні насадження, що знаходяться в одному масиві. У загальну площу включаються багаторічні насадження всіх віків, у тому числі насадження, закладені в даному році, а також ділянки, що вимагають ремонту і реконструкції, з обліком площі під випадами (загиблими рослинами) незалежно від ступеня зрідженості. Площі, зайняті розсадниками і маточниками багаторічних насаджень, у загальну площу не включаються. Площа під окремо стоячими деревами і кущами визначається шляхом ділення загальної кількості рослин кожної культури на середню норму кількості рослин на 1 га, тобто так звану нормативну щільність посадки. Нормативна щільність посадки встановлюється для кожної культури по адміністративному району залежно від місцевих ґрунтово-кліматичних умов. Нормативна щільність посадки має велике значення для особистих господарств, оскільки в цих господарствах багаторічні насадження, як правило, не займають відокремленої площі. Крім того, показник нормативної щільності посадки широко застосовується для визначення площі під кожною культурою і порідними групами при змішаній системі посадки різних культур. У цьому випадку загальна площа насаджень різних культур розподіляється по культурах шляхом ділення кількості рослин кожної культури на середню норму посадки кількості рослин на 1 га. Якщо сума обчислених у такий спосіб площ насаджень під окремими культурами і породами не збігається з фактичною загальною площею змішаного саду, то обчислена площа повинна бути розподілена пропорційно питомій вазі обчислених площ під кожною культурою чи породою у всій площі насаджень. Розглянемо приклад розрахунку загальної площі багаторічних насаджень. У господарстві є змішаний сад зерняткових і кісточкових площею 12 га. Фактично в саду є 728 яблунь, 800 груш, 990 слив. Для даного району (господарства) середнє число дерев на одному гектарі за прийнятою схемою закладання становить: для яблунь — 208, груш — 250, слив — 300. Розподіл 12 га площі робиться у такий спосіб: 1) визначається площа саду в гектарах з розрахунку нормативної щільності посадки: площа яблунь: 728 : 208 = 3,5 га; площа груш: 800 : 250 = 3,2 га; площа слив: 990 : 300 = 3,3 га; 2) питома вага визначається у відсотках обчисленої за нормативною щільністю площі, що займається кожною культурою: яблуня: ; груша: ; слива: ; 3) визначається фактична площа, зайнята кожною культурою: під яблунею зайнято 4,2 га = під вишнею — 3,84 га = під сливою — 3,96 га = До загальної і плодоносної площі плодоягідних і виноградних насаджень включають (незалежно від часу списання) не розкорчовані площі і фізичну площу зріджених насаджень, незалежно від ступеня зрідженості. Площа під смородиною й аґрусом у міжряддях садів визначається діленням кількості кущів на норму їх посадки на 1 га. Розмір площі під суницею і малиною визначається по фактично зайнятій цими ягідниками площі. По всіх зазначених видах площ багаторічних насаджень облік ведеться з поділом по культурах і порідних групах згідно з розглянутою класифікацією багаторічних насаджень. По розсадниках обліковується загальна їх площа по видах: плодові, ягідні, у тому числі вуса суниці, і виноградні. При статистичному вивченні багаторічних насаджень поряд із показниками їх площі використовуються показники кількості рослин (дерев і кущів). При перепису 1998 р. площа і кількість рослин плодоягідних насаджень, виноградників і хмільників обліковувалися лише на відокремлених ділянках (масивах) рядової та безсистемної посадки, включаючи підсаджені на місці загиблих рослин, а також окремо стоячі дерева і кущі винограду на присадибних ділянках. Не враховувались плодоягідні, виноградні насадження та хмільники, які не мають товарної спрямованості (насадження навколо адміністративних, виробничих і соціально-побутових будівель, у парках, скверах, навколо автотрас, внутрішньогосподарських і польових доріг, у садово-захисних смугах тощо). Посадки смородини, аґрусу, чорноплідної горобини та обліпихи, виноградників і хмільників обліковувалися як за площею у квадратних метрах, так і за числом кущів; суниці і малини (ожини) — тільки за фактично зайнятою ними площею. Площа ділянок смородини, аґрусу та інших кущових ягідників визначалась з розрахунку один кущ на 1 м2. Для обчислення площі безсистемних насаджень по кожному дереву обміром встановлювався діаметр крони в метрах, сантиметрах, потім діаметр крони ділився на 2, щоб одержати радіус крони, і цю величину «підносили» до квадрата. До остаточного визначення площі, зайнятої одним деревом, ця площа, обчислена за діаметром крони, множилась на такі коефіцієнти: молоді неплодоносні дерева — 1,5; плодоносні дерева —1,1. Визначалась загальна площа насаджень і площа в плодоносному віці, у тому числі з понаднормативним строком використання, окремо площа рядової і безсистемної посадки, зрошувальна площа (з неї крапельне зрошення і по борознах), списана площа, але не розкорчована, а також кількість дерев рядкової і безсистемної посадки на відокремленій площі, яка збереглася, у тому числі молодих насаджень і насаджень у плодоносному віці, кількість дерев рядкової посадки, яка збереглася, і кількість випадів (загиблих) дерев рядкової посадки за культурами і порідними групами. Дерева, що загинули в садах безсистемної посадки, не обліковувалися. Зазначимо, що поряд з визначенням показників розмірів площ багаторічних насаджень і кількості дерев і кущів обчислюються також показники відтворення багаторічних насаджень: площа насаджень у звітному році нових садів, забезпечення господарств садивним матеріалом, насадження молодих рослин у місцях загибелі дерев і кущів тощо. Найважливішими статистичними показниками багаторічних насаджень є валовий збір і врожайність. У визначенні валового збору і врожайності багаторічних насаджень є своя специфіка. У сучасній статистиці валовий збір багаторічних насаджень обліковується за двома варіантами: 1) загальний валовий збір, тобто валовий збір зібраних у цілому по всіх насадженнях, включаючи молоді (неплодоносні) насадження; 2) валовий збір, зібраний тільки з насаджень у плодоносному віці. Валовий збір і врожайність плодоягідних насаджень, як і їх площі, визначаються по їх порідних групах і в розрізі основних культур, а по винограду — по столових і кишмишних сортах. Середня врожайність (збір з одного гектара) по багаторічних насадженнях у вітчизняній статистиці до 1993 р. визначалася діленням валового збору, зібраного з насаджень у плодоносному віці, на площу плодоносних насаджень, незалежно від того, чи був збір із цих насаджень у звітному році, чи ні. З 1993 р. у методику визначення середньої врожайності плодоягідних насаджень і винограду внесені зміни, відповідно до котрих їх середню врожайність передбачено визначати діленням загального валового збору на площу насаджень у плодоносному віці, незалежно від того, чи був збір з цих насаджень у звітному році, чи ні, а врожайність хмелю — з гектара загальної площі насаджень. Слід зазначити, що в річних звітах сільськогосподарських підприємств урожайність багаторічних насаджень визначається за колишньою методикою. У деяких випадках, наприклад, при визначенні валового збору багаторічних насаджень в особистих підсобних господарствах, врожайність багаторічних насаджень розраховується на 1 дерево або 1 кущ. Врожайність по розсадниках визначається діленням виходу посадкового матеріалу в тисячах штук на викопану площу. Врожайність маточників обчислюється шляхом ділення виходу продукції черешків, вусів, відводів, паростків у тисячах штук на експлуатаційну площу. Методологія статистичного аналізу площі насаджень, урожайності і валового збору багаторічних насаджень аналогічна до методології, яка застосовується при статистичному вивченні цих показників будь-якої сільськогосподарської культури, тобто статистичний аналіз багаторічних насаджень проводиться по таких самих напрямах із застосуванням аналогічних статистичних методів. Різниця полягає в тому, що при проведенні аналізу, крім вказаних напрямів, що застосовуються при вивченні будь-якої сільськогосподарської культури, виникає неодмінна потреба аналізу структури і динаміки порідного, сортового і вікового складу багаторічних насаджень як за площею насаджень, так і за кількістю дерев і кущів багаторічних насаджень, а також інших специфічних показників, що розглядатимуться далі. Характерною особливістю статистичного вивчення багаторічних насаджень є і те, що у зв’язку з періодичністю плодоносності аналіз їх показників, передусім урожайності і валового збору, неодмінно слід проводити тільки на основі багаторічних середніх даних. Динаміка площ і структури багаторічних насаджень у розрізі окремих видів та порідних груп і основних категорій господарств України за даними переписів 1984 і 1998 рр. наведена в табл. 36. Ці дані свідчать, що порівняно з попереднім переписом у всіх категоріях господарств України загальна площа плодових насаджень зменшилась на 468,0 тис. га, або 51,9%, при цьому в середньому щорічно загальна площа плодових насаджень скорочувалась на 33,4 тис. га, або 5,1%. Таке скорочення сталося в основному за рахунок зменшення площі плодових насаджень у господарствах приватного сектора, де вона зменшилась на 260,2 тис. га, або 67,1%; у громадських господарствах зниження площі становило 207,8 тис. га, або 40,4%. Серед плодових насаджень найбільша динаміка спостерігається по зерняткових, площа яких зменшилася в усіх категоріях господарств на 330,9 тис. га, або 52,1%, причому це сталося в основному за рахунок скорочення їх площі у громадських господарствах (на 201,7 тис. га, або 44,7%). У господарствах приватного сектора їх площі зменшились на 129,2 тис. га, або 70,2%. Площі кісточкових і горіхоплідних у всіх категоріях господарств скоротилися відповідно на 101,1 і 36,0 тис. га, або 47,5 і 67,2%, при цьому як по кісточкових, так і по горіхоплідних зменшення площ відбувалось в основному за рахунок господарств приватного сектора, де воно склало відповідно 98,4 і 32,6 тис. га, або 63,0 і 68,8%, тоді як у громадських господарствах площі насаджень цих порід плодових зменшились дуже мало — відповідно 2,7 і 3,4 тис. га, або 4,8 і 54,8%. Площа ягідних культур у всіх категоріях господарств скоротилась проти попереднього перепису на 9,4 тис. га, або 30,1%, причому це зменшення сталося в основному за рахунок зниження частки їх площі у громадських господарствах (на 6,6 тис. га, або 55,5%); у господарствах приватного сектора їх площі зменшились на 2,8 тис. га, або 14,5%. Порівняно з попереднім переписом у всіх категоріях господарств України площа виноградних насаджень скоротилася на 103,7 тис. га, або 46,5%, причому в середньому щорічно площа виноградних насаджень зменшувалася на 7,4 тис. га, або 4,4%, а кількість його кущів — на 18 млн шт., або 5,2%. Таблиця 36 ДИНАМІКА ПЛОЩ І СТРУКТУРИ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ ПЕРЕПИСІВ 1984 і 1998 рр. Вид насаджень Усі категорії господарств Сільськогосподарські підприємства Господарства приватного сектора 1984 р. 1998 р. показники динаміки показники структурних зрушень, п.п. 1984 р. 1998 р. показники динаміки показники структурних зрушень, п.п. 1984 р. 1998 р. показники динаміки показники структурних зрушень, п.п. тис. га % тис. га % абсолютні зміни, тис. га темп приросту (зменшення), % тис. га % тис. га % Абсолютні зміни, тис. га. темп приросту (зменшення),% тис. га % тис. га % абсолютні зміни, тис. га темп приросту (зменшення),% Плодові насадження 902,0 100,0 434,0 100,0 –468 –51,9 х 514,4 100,0 306,6 100,0 –207,8 –40,4 х 387,6 100,0 127,4 100,0 –260,2 –67,1 х З них:
зерняткові 635,6 70,5 304,7 70,2 –331 –52,1 –0,3 451,5 87,8 249,8 81,5 –201,7 –44,7 –6,3 184,1 47,5 54,9 43,1 –129,2 –70,2 –4,4 кісточкові 212,8 23,6 111,7 25,7 –101 –47,5 2,1 56,7 11,0 54,0 17,6 –2,7 –4,8 6,6 156,1 40,3 57,7 45,3 –98,4 –63,0 5,0 горіхоплідні 53,6 5,9 17,6 4,1 36,0 –67,2 –1,8 6,2 1,2 2,8 0,9 –3,4 –54,8 –0,3 47,4 12,2 14,8 11,6 –32,6 –68,8 –0,6 Ягідники 31,2 х 21,8 х –9,4 –30,1 х 11,9 х 5,3 х –6,6 –55,5 х 19,3 х 16,5 х –2,8 –14,5 х Виноградні насадження 222,8 х 119,1 х –104 –46,5 х 206,5 х 107,2 х –99,3 –48,1 х 16,3 х 11,9 х –4,4 27,0 х Хміль 8,8 х 2,6 х –6,2 –70,5 х 8,8 х 2,6 х –6,2 –70,5 х 0,0 х 0,0 х 0,0 0,0 х
Площа хмелю скоротилась на 6,2 тис. га, або 70,5%, при цьому за період між переписами площа хмелю в середньому щорічно зменшувалась на 0,4 тис. га, або 8,4%. Зауважимо, що зменшення розміру площі плодово-ягідних насаджень у господарствах приватного сектора пояснюється деякою мірою зміною методологічних підходів до її визначення. Якщо при попередніх переписах площа насаджень визначалась шляхом перерахунку кількості дерев та встановлених незмінних норм їх щільності, то при перепису 1998 р. площа насаджень визначалась шляхом її обміру. Так, у приватному секторі за результатами перепису кількість плодових дерев зменшилась лише на 4,7 млн шт., або 3,7%. Однак, якщо заглибитися в пошук головних причин зменшення площ і кількості дерев і кущів багаторічних насаджень, то воно спричинено цілим комплексом факторів, насамперед погіршенням в останні роки соціально-економічної ситуації в сільському господарстві в цілому і в галузі садівництва і виноградарстві зокрема, а не лише зміною методологічних підходів до їх обліку. Потужним чинником у зменшенні площ і кількості дерев і кущів багаторічних насаджень є відсутність соціально-економічних підойм, які б стимулювали розвиток даної галузі. Садово-виноградна галузь, як зазначалось вище, порівняно з іншими галузями рослинництва має цілу низку особливостей, однією з яких є те, що вирощування багаторічних насаджень потребує великих коштів, до того ж вкладені на їх вирощування кошти окупляться не раніше, ніж через 5—6 років. Реалізація садово-виноградної продукції також потребує певного періоду часу, іноді досить тривалого. Так, прибутків від реалізації столового вина слід чекати через рік після збору врожаю, марочного вина і коньяку — через 2, 5, 10 і більше років. Садово-виноградній галузі притаманна і така особливість: вона є однією з найбільш трудомістких галузей сільськогосподарського виробництва. Затрати праці на 1 га багаторічних насаджень становлять 600—800 людино-годин, що у 20 разів більше, ніж на 1 га зернових культур. В останні роки через майже припинене бюджетне фінансування багаторічних насаджень, відсутність обігових коштів, нестачу мінеральних добрив, засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів і техніки відбувається занепад цієї однієї з провідних галузей сільського господарства України. З високорентабельної в минулому (у середньому за 1986—1990 рр. рівень рентабельності виробництва плодів досягав 66,6%, винограду — 53,9%) садівництво вперше в 1996 р. стало збитковим (−3,6%), виноградарство — в 1997 р. (−19,2%). На кожну гривню затрат на виробництво і реалізацію плодів і винограду в 1997 р. було одержано відповідно по 30,7 і 19,2 коп. збитку. Однією з причин кризового стану садово-виноградної галузі є занепад заготівельної системи, в основному внаслідок низьких закупівельних цін (у 1997 р. — 16 коп. за 1 кг). Якщо у 1984 р. у всіх категоріях господарств було закуплено 54,6% вирощеного врожаю плодів і ягід і 87,1% винограду, то в 1997 р. їх частка зменшилась відповідно до 11,5 та 42,0%. В окремих регіонах країни мають місце й об’єктивні причини скорочення площ і кількості дерев і кущів багаторічних насаджень, внаслідок чого зменшилося виробництво плодоягідної і виноградарської продукції. Це пов’язано з несприятливими погодними умовами і особливо характерно для Херсонської і Миколаївської областей, де складна зима 1997 р. призвела до сильних пошкоджень багаторічних насаджень. Дані табл. 36 дозволяють дійти також висновків щодо структури площ багаторічних насаджень у розрізі порід плодоягідних культур і категорій господарств та її зміни за міжпереписний період. У структурі площ плодових насаджень сільськогосподарських підприємств 81,5% займають зерняткові культури, причому з них 95,7% припадає на яблуні і лише 4,2% — на груші, 17,6% на кісточкові; при цьому переважно вирощуються персик (25,9%), слива (25,4%) і черешня (25,0%). Нижча питома вага зерняткових у господарствах приватного сектора — 43,1%, з яких під яблунями зайнято 75,6%, грушами — 23,1%. У той же час у цих господарствах перевага надається кісточковим (45,3%), в основному вишні (35,5%), сливі (30,2%), абрикосу (14,9%) та черешні (12,8%). Навпаки, питома вага горіхоплідних набагато вища у господарствах приватного сектора (11,6%), ніж у сільськогосподарських підприємств (0,9%). Звертає на себе увагу, що питома вага зерняткових і горіхоплідних культур, як у господарствах суспільного, так і приватного секторів, за міжпереписний період зменшилась, у тому числі в господарствах суспільного сектора відповідно з 87,8 до 81,5% і з 1,2 до 0,9%, а в господарствах приватного сектора — відповідно з 47,5 до 43,1% і 12,2 до 11,6%. У той же час питома вага кісточкових культур у господарствах обох секторів навпаки збільшилась відповідно з 11,0 до 17,6% і 40,3 до 45,3%. Як і 14 років тому, основна частина площ плодових насаджень знаходиться у господарствах суспільного сектора, причому їх частка з 1984 р. по 1998 р. збільшилась з 57,0 до 70,6%, тобто на 13,6 п.п. Проте ця перевага обумовлена в основному за рахунок площ зерняткових культур, оскільки основна частина площ кісточкових і горіхоплідних зосереджена в господарствах приватного сектора, частка яких, за даними перепису 1998 р., становила відповідно 51,7 і 84,1%. У той же час основна частина площ ягідних культур знаходиться в приватному секторі — понад 3/4 загальної площі ягідних насаджень, причому перевага віддається вирощуванню суниці (45,8% всіх ягідних насаджень), малині (29,3%) та смородині (16,9%). Основна частина виноградних насаджень знаходиться у господарствах суспільного сектора — 107,2 тис. га, або 90,0% усіх виноградних насаджень, у господарствах населення — 11,7 тис. га, або 9,8%, та в селянських (фермерських) господарствах — 0,2 тис. га, або 0,2%. Порівняно з попереднім переписом питома вага господарств суспільного сектора скоротилась на 2,7 п.п. Майже всі насадження хмелю зосереджені у господарствах суспільного сектора, лише 4,7 га хмелю вирощується господарствами приватного сектора. Визначення основної тенденції розвитку валового збору і врожайності винограду за 1990—1998 рр. у всіх категоріях господарств України за допомогою ПЕ розглянуто на рис. 18. Порівняння величин наведених коефіцієнтів детермінації дає змогу дійти висновку, що найбільш адекватно зміну рівнів як урожайності, так і валового збору винограду в усіх категоріях господарств України характеризує парабола 2-го порядку. Згідно з машинограмами, які розміщені на рис. 18, для трендового рівняння врожайності винограду фактичне значення F-критерію становить 15,05, а для трендового рівняння валового збору винограду — 20,16. Табличне значення F-критерію при ймовірності Р = 0,95 і при к1 = 2 і к2 = 6 становить 5,14, а при Р = 0,99—10,92. Оскільки Fфакт. > Fтабл., є підстави стверджувати про вірогідність обчислених за параболою 2-го порядку трендових рівнянь. Знаки параметрів параболи 2-го порядку при змінній t свідчить, що для рівнів як урожайності, так і валового збору винограду в усіх категоріях господарств України в досліджуваний період характерна тенденція до зменшення. Для оцінки стану і розвитку багаторічних насаджень, крім розглянутих вище основних статистичних показників, застосовується цілий ряд специфічних показників, що відображають особливості багаторічних насаджень. Питома вага молодих (неплодоносних) насаджень (у відсотках). Цей показник використовується для узагальненої характеристики вікового складу багаторічних насаджень. Його можна визначити двома способами: 1) як відношення площі молодих (неплодоносних) насаджень до загальної площі багаторічних насаджень; 2) як відношення кількості дерев або кущів молодих (неплодоносних) насаджень до їх загальної кількості.
Рис. 18. Динаміка валового збору і врожайності винограду в усіх категоріях господарств України Визначається також питома вага насаджень у плодоносному віці і питома вага насаджень понаднормативний строк використання у площі насаджень плодоносного віку. Рівень врожайності багаторічних насаджень багато в чому залежить від фактичної щільності або густоти посадки. З підвищенням щільності насаджень урожайність збільшується до визначеної межі, але подальше підвищення густоти насаджень негативно позначається на розмірі збору з однієї рослини, що врешті-решт призводить до зниження середньої врожайності з 1 га. У зв’язку з цим для кожної породи і сорту рослин залежно від місцевих ґрунтово-кліматичних умов встановлюється агротехнічна норма посадки рослин на 1 га — нормативна щільність посадки. Відзначимо, що в інтенсивному садівництві кількість дерев на 1 га досягає: яблунь — 800 і більше, вишень — 600—800, слив — понад 500. Велика щільність насаджень утворюється в промислових малогабаритних садах з пласкою кроною — пальметних. У практиці органів державної статистики показник фактичної щільності визначається у відсотках як відношення кількості рослин, що збереглися, і випадів (загиблих) рослин у рядковій, безсистемній посадці на площу відокремлених ділянок (масивів). В особистих підсобних господарствах населення фактичну щільність посадки визначають як середнє число рослин на 1 га присадибних ділянок, а у садівничих товариствах — шляхом ділення фактичного числа рослин на обміряну площу відокремленої ділянки. Для характеристики ступеня використання площі саду застосовується коефіцієнт використання площі саду, що обчислюється як співвідношення фактичної і нормативної щільності посадки. Цей показник варто брати до уваги при визначенні резервів збільшення валових зборів плодово-ягідних насаджень. Урожайність плодоягідних насаджень значною мірою залежить від їх зрідженості, що виникає внаслідок того, що в процесі вирощування й експлуатації окремі рослини (дерева, кущі) гинуть. Для характеристики цього явища обчислюють коефіцієнт зрідженості (випадів) як відсоткове відношення кількості випадів (загиблих рослин), установлене на момент обліку, до кількості висаджених рослин (загального числа збережених і загиблих рослин) на ту саму дату обліку. Цей показник визначається тільки за площею рядкових посадок багаторічних насаджень, крім ягідників. Він використовується для характеристики стану рядкових посадок багаторічних насаджень. Для характеристики стану посаджених рослин застосовується коефіцієнт приживлюваності, що обчислюється як відсоткове відношення кількості рослин (дерев, кущів), що прижилися, до загальної кількості висаджених рослин. Слід зазначити, що існуюча статистична звітність не містить вичерпних відомостей для повного і всебічного вивчення стану і розвитку багаторічних насаджень. Зокрема, розрахунок розглянутих вище специфічних показників багаторічних насаджень можливий тільки на основі даних, одержуваних при переписах плодоягідних і виноградних насаджень, що організуються і періодично проводяться статистичними органами. Деякі з цих показників за даними переписів багаторічних насаджень 1984 і 1998 рр. розглядаються нижче. У табл. 37 подана динаміка дерев і кущів багаторічних насаджень у розрізі основних їх видів і категорій господарств України за даними переписів 1984 і 1998 рр. За цими даними кількість дерев плодоягідних насаджень у всіх категоріях господарств зменшилась порівняно з 1984 р. на 41578,5 тис. шт., або 17,1%; при цьому в середньому щорічно кількість плодових дерев зменшувалася на 2969,9 тис. шт., або 1,4%. Таке скорочення кількості плодових дерев порівняно з попереднім переписом сталося в основному за рахунок їх зменшення в господарствах приватного сектора, де їх кількість зменшилась на 36210,2 тис. шт., або 31,2%. Причому в середньому щорічно кількість плодових дерев зменшувалася на 2586,4 тис. шт., або 2,6%, кількість плодових дерев у сільськогосподарських підприємствах — на 5368,3 тис. шт., або 4,2% з середньорічним зменшенням на 383,5 тис. шт., або 0,4%. Серед плодових насаджень найбільше скорочення кількості дерев спостерігається по зерняткових — в усіх категоріях господарств цей показник знизився на 40282,4 тис. шт., або 26,1%, з середньорічним їх зменшенням у міжпереписний період на 2877,3 шт., або 2,2%. Причому це скорочення сталося в основному за рахунок зменшення їх кількості в господарствах приватного сектора — на 36447,7 тис. шт., або 36,4% з середньорічним зменшенням на 2603,4 тис. шт., або 3,2%. У господарствах суспільного сектора кількість плодових дерев скоротилась на 3834,7 тис. шт., або 7,5%. Кількість дерев кісточкових в усіх категоріях господарств зменшилася на 2444,4 тис. шт., або 3,0%, з середньорічним їх зниженням на 174,6 тис. шт., або 0,2%; при цьому зменшення кількості кісточкових дерев відбувалось повністю за рахунок господарств суспільного сектора, де воно становило 3181,5 тис. шт., або 4,7%, з середньорічним їх зменшенням на 227,3 тис. шт., або 0,4%, тоді як у господарствах приватного сектора кількість кісточкових дерев, навпаки, за міжпереписний період збільшилася на 737,1 тис. шт., або 4,9%, з середньорічним їх підвищенням на 52,7 тис. шт., або 0,3%.
Вид насаджень Усі категорії господарств Сільськогосподарські кількість дерев, тис. шт* показники динаміки кількість дерев, тис. шт* 1984 р. 1998 р. абсолютні зміни, тис. шт темп приросту (зменшення), % середньорічні абсолютні зміни, тис. шт. середньорічні відносні зміни, % 1984 р. 1998 р. Плодові насадження 242585,3 201006,8 –41578,5 –17,1 –2969,9 –1,4 126450,8 121082,5 З них:
Щодо горіхоплідних, то кількість дерев цієї породи насаджень порівняно з попереднім переписом збільшилася в усіх категоріях господарств на 1172,8 тис. шт., або 13,7 %, з середньорічним їх підвищенням у міжпереписний період на 83,8 шт., або 0,9 %. Причому це збільшення сталося лише в господарствах приватного сектора, де їх кількість зросла на 1664,5 тис. шт., або 21,9 %, з середньорічним їх збільшенням на 118,9 тис. шт., або 1,4 %, тоді як у господарствах суспільного сектора відбулося зменшення кількості дерев горіхоплідних на 491,7 тис. шт., або 51,3 % з середньорічним їх скороченням на 35,1 тис. шт., або 5,0 %. По виноградних насадженнях і хмелю кількість кущів порівняно з переписом 1984 р. у всіх категоріях господарств зменшилася Таблиця 37 ДИНАМІКА КІЛЬКОСТІ ДЕРЕВ І КУЩІВ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ПО ОСНОВНИХ ЇХ ВИДАХ У РОЗРІЗІ КАТЕГОРІЙ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ ПЕРЕПИСІВ 1984 і 1998 рр. підприємства Господарства приватного сектора показники динаміки кількість дерев, тис. шт* показники динаміки абсолютні зміни, тис. шт темп приросту (зменшення), % середньорічні абсолютні зміни, тис. шт. середньорічні відносні зміни, % 1984 р. 1998 р. абсолютні зміни, тис. шт темп приросту (зменшення), % середньорічні абсолютні зміни, тис. шт. середньорічні відносні зміни, % –5368,3 –4,2 –383,5 –0,4 116134,5 79924,3 –36210,2 –31,2 –2586,4 –2,6
відповідно на 251,5 і 24,3 млн кущів, або 52,2 і 79,8 %, з середньорічним їх скороченням у міжпереписний період відповідно на 18,0 і 1,7 млн кущів, або 5,2 і 10,4 %. Причому це зменшення сталося в основному за рахунок господарств суспільного сектора, де кількість кущів скоротилася відповідно на 230,1 і 24,3 млн, або 57,2 і 80,8 %, з середньорічним їх зменшенням відповідно на 16,4 і 1,7 млн кущів, або 5,9 і 11,0 %. Уявлення про питому вагу молодих (неплодоносних) багаторічних насаджень і зрідженість багаторічних насаджень у господарствах суспільного сектора України за даними переписів 1984 і 1998 рр. дають дані табл. 38. Якщо взяти до у ваги, що для стабільного розвитку садівництва потрібно мати 20—25 % молодих насаджень, то ситуація з відтворенням садів в Україні на сьогодні катастрофічна. Незадовільний стан робіт у цьому напрямі призводить до старіння садів. За даними перепису 1998 р. у господарствах суспільного сектора у площі насаджень плодоносного віку 31,4 % плодових дерев і кущів використовується понад нормативний строк, у тому числі зерняткових — 35,8 %, кісточкових — 10,3, горіхоплідних — 23,6, виноградних насаджень — 8,7 %. Таблиця 38 ПИТОМА ВАГА МОЛОДИХ (НЕПЛОДОНОСНИХ) БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ І ЗРІДЖЕНІСТЬ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ У ГОСПОДАРСТВАХ СУСПІЛЬНОГО СЕКТОРА* УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ ПЕРЕПИСІВ 1984 і 1998 рр. Вид насаджень Питома вага молодих (неплодоносних) багаторічних насаджень, % Абсолютні зміни, п.п. проти 1984 р. Зрідженість багаторічних насаджень, % Абсолютні зміни, п.п. проти 1984 р. 1984 р. 1998 р.
за площею за кількістю дерев і кущів за площею за кількістю дерев і кущів за площею за кількістю дерев і кущів 1984 р. 1998 р. Плодові насадження
всього 25,4 30,9 11,8 13,7 –13,6 –17,3
З них:
зерняткові 24,3 30,9 10,9 13,5 –13,4 –17,4 8,4 14,9 6,5 кісточкові 35,6 44,1 16,0 14,7 –19,6 –29,4 13,7 19,1 5,4 горіхоплідні 18,0 18,4 13,1 10,8 –4,9 –7,6 14,8 19,2 4,4 Виноградні насадження 30,6 25,4 11,1 11,0 –19,5 –14,4 16,8 22,0 5,2 Хмільники 28,6 12,4 16,5 15,9 –0,6 * До суспільного сектора входять колективні, міжгосподарські підприємства, радгоспи, підсобні та інші державні і кооперативні господарства.
Основною причиною незадовільного стану робіт по відтворенню садів і виноградників є занепад виробництва посадкового матеріалу. За останні 10 років його виробництво для плодових культур скоротилось у 2,2 раза, ягідних — 3,5, виноградних саджанців — у 3,2 раза. У 1997 р. було вирощено 4,4 млн шт. плодових саджанців та 4,5 млн шт. — виноградних. Такої кількості саджанців не вистачає навіть для простого відтворення насаджень. Дані табл. 38 свідчать, що за період проведення попереднього перепису у господарствах суспільного сектора збільшилась зрідженість плодових насаджень, у тому числі по зерняткових культурах — з 8,4 до 14,9%, тобто на 6,5 п.п., по кісточкових — з 13,7 до 19,1% (5,4 п.п.), горіхоплідних — з 14,8 до 19,2% (4,4 п.п.), по виноградниках — з 16,8 до 22,0% (5,2 п.п.). Через це в цілому по Україні продуктивно не використовується 36,2 тис. га зерняткових, 10 тис. га кісточкових, 508,2 га горіхоплідних садів і 22,9 тис. га виноградників.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Система статистичних показників багаторічних насаджень та їх аналіз» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
