ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Статистика » Міжнародна економічна статистика

Вимоги щодо міжнародних зіставлень
При проведенні багатобічних зіставлень ускладнюється задача одержання результатів (індексів), що були б чітко погоджені між собою, тобто відповідали б визначеним вимогам. Невиконання цих вимог може призвести до появи суперечностей в одержаних результатах.
У практиці міжнародних зіставлень є п’ять найважливіших вимог.
1. Вимога характерності ваг. В найзагальнішій формі ця вимога означає, що ваги, використовувані у формулах для зважування величин, що індексуються, повинні бути максимально можливою мірою характерні для економіки країн, що зіставляються; цю вимогу легше задовольнити у випадку ізольованого парного зіставлення і набагато складніше — у разі багатостороннього зіставлення, особливо, якщо розходження в структурі економіки країн, що зіставляються, істотні. Відомий угорський статистик Л. Дрекслер, що у свій час запропонував назву цієї вимоги, так пояснював її суть: «У випадку зіставлення ВВП Індії і Пакистану було б неправильно як ваги використовувати ціни Бельгії, тому що вони цілком не характерні для економіки цих країн». Іншими словами, при зіставленні ВВП двох країн (А і Б) вимога характерності ваг може бути задоволена, якщо як ваги використовуються або ціна країни А, або ціни країни Б, або середні ціни цих країн. Л. Дрекслер бачив відому аналогію між вимогою характерності ваг у міжнародних зіставленнях і вимогою «актуальності» ваг, запропонованих до традиційних динамічних індексів (індекси цін і фізичного об’єму), відповідно до яких ваги не повинні занадто відставати від поточного періоду і повинні періодично (скажімо, раз у п’ять років) переглядатися. Таким чином, за Л. Дрекслером, вимогу характерності ваг (актуальності ваг) задовольняють індекси Ласпейреса і Пааше, а також Фішера. Однак розбіжності в структурі ваг різних країн можуть бути набагато більшими, ніж розбіжності в структурі ваг у динамічних розрахунках, у межах яких ваги змінюють, принаймні, раз у п’ять років. Тому проблема задоволення вимоги характерності ваг у міжнародних зіставленнях стоїть набагато гостріше.
Слід відзначити, що згадане визначення характерності, сформульоване Л. Дрекслером, має досить загальний характер і, мабуть, засновано на припущенні, що зіставляються показники країн, у структурі економіки яких немає занадто великих розбіжностей (наприклад, Голландії і Бельгії), і тому можна вважати, що індекси і Ласпейреса, і Пааше — задовільна вимога характерності ваг. Однак стан речей ускладнюється, коли зіставляються показники країн з істотно різними структурами. Сьогодні вимога характерності ваг формулюється в більш жорсткій формі, ніж у Л. Дрекслера; вона припускає, що використовувані ваги тією або іншою мірою характерні для обох або навіть усіх країн, що беруть участь у зіставленні. При такому підході індекси Ласпейреса і Пааше при зіставленні ВВП, скажімо, Індії і Швеції, не задовольняють вимогу характерності ваг, однак індекс Фішера щодо цього виглядає краще, оскільки він, на думку прихильників жорсткої інтерпретації, нібито погашає взаємні відхилення, характерні для індексів Ласпейреса і Пааше. Таке тлумачення засновано на деяких постулатах, що поки не доведені. Треба визнати, що характерності ваг непросто дати конкретну числову характеристику, і це залишає можливість для різних інтерпретацій і парадоксальних висновків. Наприклад, можна визнати індекси Ласпейреса і Пааше в зіставленні ВВП Швеції і Норвегії такими, що не задовольняють вимогу характерності ваг (відповідно до згаданого жорсткого визначення), і в той же час вважати, що цю вимогу задовольняє індекс Фішера, отриманний у зіставленні ВВП Індії і Швеції. Дуже корисним для аналізу характерності або нехарактерності ваг може бути порівняння так званого спреду (spread) між індексами Ласпейреса і Пааше для різних пар країн; чим більше цей «спред» (тобто різниця), тим більше розбіжності в структурі ваг порівнюваних країн, тим меншою мірою індекси задовольняють вимогу характерно-
сті ваг.
2. Вимога незалежності від вибору базисної країни. Зміст цієї вимоги полягає в тому, що на результат зіставлення показників країн (А і В) не повинно впливати рішення про те, яка країна розглядається в даному зіставленні як базисна; ця вимога припускає, іншими словами, симетричне трактування країн, показники яких зіставляються. Цю вимогу в математичній формі можна записати в такий спосіб:
Ia/b ( Ib/a = 1, (8.1)
де Ia/b — індекс, що показує відношення показника (цін, фізичного обсягу) країни А до показника країни В; Ib/a — індекс, що показує відношення показника країни В до показника країни А.
3. Вимога транзитивності. Ця вимога припускає необхідність чіткого узгодження результатів зіставлень для усіх пар країн, що беруть участь у багатобічному зіставленні. У математичній формі цю вимогу можна записати в такий спосіб:
Ia/b : Ic/b = Ia/c, (8.2)
де Ia/b — індекс, що показує співвідношення показників країн А і В; Ic/b — індекс, що показує співвідношення показників країн С і В; Ia/c — індекс, що показує співвідношення показників країн А і С.
Таким чином, вимога транзитивності говорить про те, що співвідношення між показниками країн А і С, отримане на основі прямого зіставлення (Ia/c), повинно дорівнювати тій самій величині, що отримана непрямим шляхом, тобто діленням індексу Ia/b на індекс Ic/b.
4. Вимога оберненості факторів. Ця вимога означає, що добуток індексів цін і фізичного обсягу, отриманих у результаті зіставлення незалежно один від одного, повинен дорівнювати індексу вартості. Іншими словами, повинно виконуватися таке рівняння:
Iq ( Ip = Iqp, (8.3)
де Iq — індекс фізичного обсягу; Ip — індекс цін; Iqp — індекс вартості.
Слід зазначити, що у практиці міжнародних зіставлень індекс фізичного обсягу обчислюється непрямим шляхом, тобто діленням індексу вартості на індекс цін (Iqp : Ip = Iq). Таким чином, на практиці вимога оберненості факторів, як правило, виконується суто механічно.
5. Вимога адитивності. Ця вимога означає, що отримані в результаті зіставлень індекси (цін або фізичного обсягу) повинні бути внутрішньо узгодженими, тобто повинні бути чітко узгоджені між собою індекси, обчислені для показника в цілому і окремих його елементів (груп); наприклад, середній індекс витрат на споживання повинен бути чітко узгоджений з індексами витрат на купівлю продовольчих та непродовольчих товарів. Ця вимога насамперед означає, що показник ВВП країни А, оцінений для зіставлень у цінах країни В, повинен дорівнювати сумі його статей, оцінених у цінах країни В.
З одного боку, далеко не всі відомі формули індексів задовольняють усі ці вимоги, а з іншого боку, деякі вимоги несумісні одна з одною за визначенням. Таким чином, не може в природі існувати формула, яка б задовольняла всі вимоги.
Багатобічні міжнародні зіставлення довгий час мали експериментальний характер. Парні міжнародні зіставлення мають значно більше поширення. Що стосується перелічених вище вимог, то вітчизняні фахівці з міжнародних зіставлень звертають увагу на недоцільність їхнього протиставлення економічному змісту формули індексів. Питання про конкретні вимоги до індексів вирішується залежно від того, яким аспектам аналізу надається пріоритет, для вирішення яких завдань економічної статистики будуть використані результати розрахунків.
На наступних етапах міжнародних зіставлень поширювалося коло учасників, удосконалювалися методика й організація роботи. Вперше виміри стали проводитися за регіональним принципом у зіставленнях за 1975 рік, тобто в кожному регіоні виділяється своя країна — центр зіставлень (наприклад, у Європі цю роль виконує Австрія).
У 80-ті роки почав формуватися цілий комплекс робіт із міжнародних зіставлень, що включав:
створення системи для проведення зіставлень у повному масштабі близько 60 відібраних країн кожні 5 років;
проведення скорочених зіставлень спрощеним методом;
екстраполяцію порівнянних даних за проміжні роки всередині п’ятилітнього циклу;
проведення досліджень з удосконалення методології міжнародних зіставлень.
У 90-ті роки сформувалася ціла система робіт із міжнародних зіставлень. Програма міжнародних зіставлень ООН (ПМЗ ООН) є загальновизнаним світовим статистичним стандартом в галузі міжнародних зіставлень. В одній з регіональних програм — Європейській програмі зіставлень (ЄПЗ) як складової частини ПМЗ ООН бере участь Україна. До 1991 р. міжнародні зіставлення проводилися в рамках РЕВ. У 1994—1995 рр. міжнародні зіставлення між країнами Співдружності незалежних держав почали здійснюватися в тісній взаємодії національних статистичних служб і Статкомітета СНД.
У рамках ПМЗ ООН результатами зіставлення є вартісні обсяги ВВП і його складових компонентів у порівнянній валюті і паритет купівельної спроможності (ПКС) валют, що дозволяє робити зіставлення як рівнів економічного розвитку країн, так і рівнів цін у них. При цьому визначається реальна частка країн у світовому виробництві (табл. 8.2).
Таблиця 8.2
Частки країн у світовому валовому внутрішньому
продукті ЗА валютнИм курсОМ і паритетОМ
купівельної спроможності в 1990 р.
(за результатами Програми міжнародних зіставлень, %)
За валютним курсом За паритетом купівельної спроможності
Увесь світ 100,00 100,00
Розвинуті країни 73,21 54,44
«Сімка» 83,08 46,86
США 28,07 32,47
Японія 14,61 7,63
Германія 6,23 4,26
Франція 4,99 3,5
Італія 4,38 3,39
Великобританія 4,19 3,45
Канада 2,68 3,16
Країни, що розвиваються 17,71 34,38
Африка 1,72 4,05
Азія 7,39 17,67
Ближній Схід 4,28 4,46
Латинська Америка 4,42 8,31
Країни перехідного періоду 9,07 11,18
Колишній СРСР 7,53 8,31
Центральна Європа 1,53 2,86
Завдання міжнародних зіставлень показників СНР зводиться не тільки до порівняння обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), а й окремих його компонентів, а також структури ВВП. Ця структура може бути виражена більш докладними, так званими агрегованими показниками, такими як хліб і зернові культури, безалкогольні напої, а також значними агрегованими показниками — продовольство або споживання домашніх господарств.
Міжнародна статистика використовує декілька критеріїв при виділенні окремих компонентів ВВП. Розбивка починається з основних категорій витрат, при цьому розрізняються: споживання домашніх господарств, державне споживання, капіталоутворення і чистий експорт. Наступний критерій — призначення (сфера) застосування споживаної продукції і послуг. Так розрізняються продовольство, одяг, транспорт і зв’язок, такі різновиди споживної вартості, як продукти (товари) і послуги, предмети (товари) тривалого і нетривалого користування.
При регіональних зіставленнях може бути прийнята докладніша розбивка, ніж при міжнародних зіставленнях. Однак така розбивка повинна бути сумісною з поданою вище, тобто завжди має бути можливість одержати найдеталізованіші аналітичні категорії світової розбивки за допомогою об’єднання аналітичних категорій регіональної розбивки.
Система валютних курсів з 60-х років і особливо після розпаду Бреттон-Вудської угоди на початку 70-х років і створення плаваючих та фіксованих валютних курсів припинила забезпечувати точність зіставлень макроекономічних вартісних показників, тому що система валютних курсів стала обслуговувати тільки сферу зовнішньоекономічної діяльності. Сучасні валютні курси можуть коливатися протягом року, місяця або дня через різні політичні та кон’юнктурні причини, і в результаті такі коливання не відображають реальної зміни купівельної спроможності валют. Тому із середини 50-х років переведення показників з національних валют в єдину зіставну валюту здійснюється розрахунком паритетів купівельної спроможності.
Систематичні міжнародні зіставлення, засновані на паритеті купівельної спроможності і які є попередником робіт, виконуваних під егідою ООН, охоплювали:
зіставлення, проведенні у 50-х роках у рамках Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), потім Організації європейського економічного співробітництва (ОЄЕС);
зіставлення, проведені з 1959 р. у рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ);
зіставлення, проведені на початку 60-х років у латиноамериканському регіоні;
зіставлення між країнами централізованого планового господарства і країнами з ринковою економікою, проведені в 60-х роках під егідою Конференції європейських статистиків.
У методологію і практику проведення міжнародних зіставлень зазначеного періоду, заснованих на паритеті купівельної спроможності, значний внесок зробили Гільберт, Кревіс, Пейдж, Бомбах, Сіладі.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вимоги щодо міжнародних зіставлень» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: Якість створення продукту
Розряди іменників за значенням
СТРУКТУРА ГРОШОВОГО РИНКУ
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД У СВІТЛІ МО...
Аудит вилученого капіталу


Категорія: Міжнародна економічна статистика | Додав: koljan (21.08.2012)
Переглядів: 1219 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП