Аудит внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
Мета аудиту — перевірити та підтвердити дотримання законодавства щодо внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, правильність відображення опера-цій у бухгалтерському обліку. Завдання аудиту — встановити правильність визначення: • інтегрального показника професійного ризику виробництва для кожної галузі економіки; • інтегрального показника професійного ризику виробництва для галузей економіки кожного класу професійного ризику виробництва; • суми наведених фактичних витрат на оплату праці в мину-лому календарному році; • модуля страхових внесків для галузей економіки всіх класів професійного ризику виробництва; • суми страхових внесків підприємств одного класу професій-ного ризику виробництва в наступному календарному році; • страхового тарифу на наступний календарний рік; • суми страхового внеску за місяць; • знижок чи надбавок до страхового внеску, застосованих Фо-ндом соціального страхування, з урахуванням результатів роботи підприємства за минулий календарний рік. З метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій (далі — підприємства) на загальнообов’язкове держав-не соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі — страхування від нещасного ви-падку) галузі економіки та види робіт (далі — галузі економіки) ди-ференціюються за класами професійного ризику виробництва. Для окремих галузей економіки страхові тарифи встановлю-ються законом без віднесення їх до класів професійного ризику виробництва. Клас професійного ризику виробництва для окремої галузі еко-номіки характеризується інтегральним показником професійного ризику виробництва — чим вищий інтегральний показник, тим ви-щий (починаючи з першого) клас професійного ризику виробництва. Інтегральний показник професійного ризику виробництва для кожної галузі економіки визначається як відношення витрат у минулому календарному році в галузі економіки на відшкодуван-ня шкоди потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату праці у минулому календарному році в цій галузі еконо-міки за формулою Іге = (ВШге : ВОПге) · 100, де ВШге — сума відшкодування шкоди потерпілим на виробни- цтві, яка нарахована в минулому календарному році в галузі еко-номіки; ВОПге — фактичні витрати на оплату праці в минулому календарному році в галузі економіки. Інтегральний показник професійного ризику виробництва для галузей економіки кожного класу професійного ризику виробни-цтва обчислюють за формулою Ікл = (ВШкл : ВОПкл) · 100, де ВШкл — сума відшкодування шкоди потерпілим на виробниц-тві, яка нарахована в минулому календарному році в галузях еко-номіки, що належать до одного класу професійного ризику виро-бництва; ВОПкл — сума фактичних витрат на оплату праці в минулому календарному році в галузях економіки, що належать до одного класу професійного ризику виробництва. Для галузей економіки кожного класу професійного ризику виробництва визначають суму наведених фактичних витрат на оплату праці в минулому календарному році за формулою ПЗПкл = ВОПкл · СПРкл, де СПРкл — ступінь професійного ризику виробництва галузей економіки відповідного класу (визначається співвідношенням ін-тегрального показника професійного ризику виробництва для га-лузей економіки цього класу до інтегрального показника профе-сійного ризику виробництва галузей економіки I класу професійного ризику виробництва). Модуль страхових внесків для галузей економіки всіх класів професійного ризику виробництва розраховують за формулою МВ = ВФ : ПЗП, де ВФ — розрахункові витрати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю-вань (далі — Фонд) у наступному календарному році; ПЗП — сума наведених фактичних витрат на оплату праці в минулому календарному році в галузях економіки всіх класів професійного ризику виробництва. Страхові внески підприємств одного класу професійного ри-зику виробництва в наступному календарному році обчислюють за формулою СВкл = ПЗПкл · МВ. Для підприємств одного класу професійного ризику виробни-цтва страховий тариф на наступний календарний рік визначають за формулою , де Іоп — прогнозований індекс фактичних витрат на оплату праці в наступному календарному році. Для підприємств суму страхового внеску за місяць розрахо-вують за формулою , де ВОПстр — сума фактичних витрат підприємства на оплату праці в місяці, за який сплачується страховий внесок, грн. Знижки чи надбавки до страхового внеску застосовуються Фондом з урахуванням результатів робіт підприємства за мину-лий календарний рік і визначаються за формулами: Ппід = ВШпід : СВпід; Чкл = ВШкл : СВкл, де Ппід — частка витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпі-лим на підприємстві у минулому календарному році; ВШпід — сума витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на під-приємстві у минулому календарному році; СВпід — сума страхо-вого внеску підприємства; Чкл — частка витрат Фонду на відшко-дування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому календарному році на підприємствах відповідного класу профе-сійного ризику виробництва; ВШкл — сума витрат Фонду на від-шкодування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому ка-лендарному році на цих підприємствах; СВкл — сума страхових внесків цих підприємств. Під час визначення розміру знижки страхового внеску або надбавки до нього не враховуються витрати Фонду: • пов’язані з нещасним випадком внаслідок дії сил природно-го характеру (блискавка, зсув ґрунту, землетрус тощо); • зумовлені професійним захворюванням працівника, причини якого розслідувались в установленому порядку і яке зареєстрова-не спеціалізованим медичним закладом до укладення цим робіт-ником трудового договору (контракту) з роботодавцем. Таблиця 11.7 ЗНИЖКА СТРАХОВОГО ВНЕСКУ ПРОВОДИТЬСЯ В ТАКИХ РОЗМІРАХ: Показник Ппід нижчий від показника Пкл, відсотків Знижка страхового внеску, відсотків 20—39,9 10 40—59,9 20 60—79,9 30 80 і більше 40 Не допущено жодного нещасного випадку та професійного захворювання 50
Таблиця 11.8 НАДБАВКА ДО СТРАХОВОГО ВНЕСКУ ПРОВОДИТЬСЯ В ТАКИХ РОЗМІРАХ: Показник Ппід перевищує показник Пкл, відсотків Надбавка до страхового внеску, відсотків 20—39,9 10 40—59,9 20 60—79,9 30 80—100 40 Понад 100 50 11.4. Аудит збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття Мета аудиту — перевірити та підтвердити дотримання законодавства щодо перерахування страхових внесків, своєчас-ності їх перерахування та правильності відображення цих опера-цій у бухгалтерському обліку. Завдання аудиту — встановити: • правильність нарахування заробітку та інших виплат, що є базою для визначення страхових внесків; • повноту нарахування страхових внесків; • правильність розрахунку страхових внесків; • дотримання строку перерахування сум страхових внесків; • правильність відображення в бухгалтерському обліку нара-хованих та перерахованих страхових внесків; • правильність складання розрахункової відомості про нара-хування та перерахування страхових внесків до Фонду загально-обов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Перевірка збору на обов’язкове соціальне страхування на ви-падок безробіття має здійснюватися з урахуванням порядку його нарахування і сплати, визначених Законом України «Про загаль-нообов’язкове державне соціальне страхування на випадок без-робіття» від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ із змінами і доповнен-нями, внесеними Законами України від 11 січня 2001 р. № 2213-ІІІ та від 17 січня 2002 р. № 2980-ІІІ, а також Інструкцією про поря-док розрахунку та сплати внесків на загальнообов’язкове дер- жавне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18 грудня 2000 р. № 339. Початком перевірки є встановлення факту реєстрації плат-ників збору. При перевірці повноти реєстрації платників страхо-вих внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття аудитор керу- ється чинним законодавством, згідно з яким до них належать: • роботодавці: власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи та фізичні особи, які використовують найману працю; власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ, організацій (у тому числі міжнародних), філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договора-ми України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; • наймані працівники: фізичні особи, які працюють за трудо-вим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та орга-нізації або у фізичної особи; • у разі участі в загальнообов’язковому державному соціаль-ному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах: — особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок); — фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю; — фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими угодами; — громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок без-робіття країни, в якій вони перебувають, якщо інше не передба-чено міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України. З’ясування повноти зареєстрованих платників страхових внес-ків аудитором має здійснюватися при уточненні застрахованих осіб, які від сплати страхових внесків звільняються. Це: • застраховані особи на період відпустки по догляду за дити-ною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком; • застраховані особи в частині отриманої допомоги по частко-вому безробіттю. Крім того, аудитор повинен визначити коло осіб, які страху-ванню на випадок безробіття не підлягають: • працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законо-давства України виникло право на пенсію; • іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працю-ють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнарод-ними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Наступним етапом аудиту є встановлення дотримання ста-вок страхових відрахувань та правильності визначення бази оподаткування. Аудитор повинен порівняти розмір ставок, що застосовані платником, з установленими на рік, документи за який перевіряються. Розмір страхових внесків щороку за подан-ням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Ра-дою України для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Розміри страхових внесків встановлюються на календарний рік відповідно до визначеної бази оподаткування: • для роботодавця — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочу-вальних компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній фор-мі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян; • для найманих працівників — у відсотках до сум оплати пра-ці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (в тому числі в на-туральній формі), які підлягають обкладанню прибутковим пода-тком з громадян; • для осіб, що беруть участь у загальнообов’язковому державно-му соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, — у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), розрахованого відповідно до чинного законодавства України. Страхові внески нараховуються на зазначені вище фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих пра-цівників і доходу фізичних осіб, з якої справляються внески до Фонду, визначеної Кабінетом Міністрів України. Роботодавці — суб’єкти підприємницької діяльності відносять страхові внески на валові витрати, суми страхових внесків вилу-чаються з доходів працівників, що підлягають обкладанню при-бутковим податком з громадян. Своєчасність перерахування роботодавцями та застраховани-ми особами внесків визначається аудитором виходячи з того, що вони сплачуються один раз на місяць у день одержання робото-давцями в установах банків коштів на оплату праці. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають пе-рерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. Аудитор повинен звернути увагу на відповідність перераху-вання страхових внесків на випадок безробіття у разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату стра-хових внесків у повному обсязі. За цих умов видача грошових коштів на оплату праці та перерахування страхових внесків до Фонду мають проводитися в пропорційних сумах. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок влас-них коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків. Для фізичних осіб, які використовують працю найманих пра-цівників, встановлено строк сплати страхових внесків щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який випла-чена заробітна плата. Джерелами інформації для аудиторської перевірки є: 1) бухгалтерські документи про нарахований заробіток та інші виплати; 2) платіжні документи про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункові документи; 3) касові документи. Перевірці підлягають документи поточного та минулих років без застосування строку давності. При перевірці правильності відображення операцій у бухгалтерському обліку аудитору необхідно проаналізувати нараховані та перераховані страхові внески роботодавців і застрахованих осіб суб’єктами підприємницької діяльності на рахунку 65 «Роз-рахунки за страхуванням» субрахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття». Нарахування страхових внесків до Фонду відображується за дебетом рахунків класу 8 «Витрати за елементами» (рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи», субрахунок 823 «Страху-вання на випадок безробіття») і за кредитом рахунку 65 «Розра-хунки за страхуванням», субрахунок 653 «За страхуванням на ви-падок безробіття». Для роботодавців, що використовують для обліку рахунки тільки класу 9 «Витрати діяльності», нарахування страхових внесків відображується за дебетом рахунків 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» і кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», субрахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття». Утримання страхових внесків із застрахованих осіб відобра-жується для підприємств і організацій — суб’єктів підприємни-цької діяльності за дебетом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», субрахунок 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням», субрахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття». У разі перерахування коштів до Фонду для підприємств і ор-ганізацій — суб’єктів підприємницької діяльності дебетується рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням», субрахунок 653 «За страхуванням на випадок безробіття» і кредитується відповідний рахунок класу 3 «Грошові кошти, розрахунки та інші активи». З метою виявлення повного утримання страхових внесків до Фонду сприяння зайнятості аудитор має провести перевірку ві-домості по нарахуванню заробітної плати. Для з’ясування повно-ти перерахування страхових внесків аудитор перевіряє складену у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок без-робіття, один примірник якої подається в центр зайнятості за місцем реєстрації платника в такий строк: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня. Аудитор звіряє суми, які були перераховані до бюджету, з даними, які знаходяться у Державній службі зайнятості. На виявлені при перевірці суми коштів, на які платником не нараховані страхові внески, за актом перевірки донараховуються з сумою пені та штрафу. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстра-ції як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та непов-ну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальни-ками, в тому числі через ухиляння від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники спла-чують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. За порушення строку реєстрації як платника страхових внес-ків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов з дня, ко-ли страхувальник повинен був зареєструватися. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в дохід Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фі-нансових санкцій не застосовується.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аудит внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
