ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Статистика » Міжнародна економічна статистика

Статистика міжнародної торгівлі послугами
Міжнародна торгівля послугами має ряд особливостей в порівнянні з традиційною торгівлею товарами.
По-перше, послуги, на відміну від товарів, виробляються і споживаються в основному одночасно і не можуть зберігатися. Тому більшість видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками і споживачами. Це відрізняє міжнародну торгівлю послугами від торгівлі товарами, в якій велика кількість операцій базується на торговому посередництві і можливості зберігати товари. Міжнародна торгівля послугами вимагає присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів у країні виробництва послуг. Разом з тим інформатика постійно розширює можливості здійснювати купівлю-продаж послуг на відстані.
По-друге, міжнародна торгівля послугами тісно взаємопов’язана з торгівлею товарами і дедалі більше на неї впливає. Для поставок за кордон товарів залучаються все більше послуг, починаючи з аналізу ринків та закінчуючи транспортуванням товарів. Особливо великим є вплив послуг на торгівлю наукомісткими товарами, які потребують значних обсягів технічного обслуговування, інформаційних і різноманітних консультаційних послуг. Успіх товару на зовнішньому ринку в основному залежить від якості і кількості послуг, що залучаються для його виробництва, продажу і реалізації (в багатьох випадках і для післяпродажного обслуговування).
Міжнародна торгівля послугами тісно взаємодіє з міжнародним рухом капіталів і переміщенням робочої сили, що взагалі неможливо без банківських, інформаційних, транспортних та інших послуг. Водночас зростання світових ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює збільшення світового ринку послуг.
По-третє, сфера послуг, як правило, краще захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера виробництва товарів. Більше того, транспорт і зв’язок, фінансові і страхові послуги, наука, освіта, охорона здоров’я в багатьох країнах традиційно знаходяться у повній або частковій власності держави або ж суворо контролюються нею. Імпорт послуг у значних масштабах може, як вважають громадськість і уряди багатьох країн, являти собою загрозу для їх добробуту, суверенітету і безпеки. В результаті — перед міжнародною торгівлею послугами більше бар’єрів, ніж перед торгівлею товарами.
По-четверте, не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні для широкого залучення в міжнародний господарський оборот. Передусім це стосується деяких видів послуг, які надходять переважно в особисте споживання. Навряд чи можна сподіватися на помітне зростання міжнародної торгівлі такими видами послуг, як комунальні та побутові, хоча в інших видів споживчих послуг перспективи кращі. Так, успіхи охорони здоров’я та освіти в ряді країн все більше приваблюють туди іноземців на лікування і навчання. Високий рівень розвитку культури і мистецтва країни збільшує її доходи від гастролей і прокату фільмів за кордоном,
а швидкий розвиток туризму все ширше залучає до обслуговування іноземців роздрібну торгівлю, громадське харчування, готельне господарство, музеї та інші заклади культури. Проте і зараз і на перспективу домінуюче становище в міжнародній торгівлі послугами займають і займатимуть послуги, пов’язані в основному з обслуговуванням трудової діяльності.
У 2001 році статистичною комісією ООН розроблено «Посібник зі статистики міжнародної торгівлі послугами». Крім традиційних видів послуг, у ньому особлива увага приділяється таким видам послуг, як фінансові послуги, телекомунікації, послуги, пов’язані з Інтернетом. Єдиний методологічний підхід у сфері обліку послуг сприятиме розвитку статистики міжнародної торгівлі послугами.
У посібнику подано рекомендації, що дозволить надавати широке коло статистичних даних з міжнародної торгівлі послугами.
В ньому пропонуються чотири можливих методи обліку міжнародної торгівлі послугами з урахуванням знаходженнях як постачальника, так і споживача послуг, що є об’єктом торгівлі.
Перший метод передбачає транскордонне постачання, коли постачальники послуг в одній країні поставляють послуги споживачам в іншій країні без переміщення постачальника чи споживача на територію іншої країни.
Другий метод враховує споживання за кордоном і характеризує процес, за допомогою якого споживач, що є резидентом однієї країни, переміщується до іншої країни для одержання послуги. Крім того, підприємства в тій чи іншій країні можуть поставляти послуги в міжнародному масштабі через свої філії за кордоном.
Третій метод постачання полягає в тому, що постачальник переміщується до країни споживача для надання послуги.
Четвертий метод аналогічний попередньому методу, тільки коли постачальник і споживач є фізичними особами.
Рекомендації, що стосуються визначення, вартісної оцінки, класифікації і відображення в обліку торгівлі послугами між резидентами і нерезидентами, містяться в «Посібнику зі складання платіжного балансу».
Міжнародною торгівлею послугами тією чи іншою мірою займаються більше 40 міжнародних організацій. В першу чергу це стосується ГАТТ, де головну роль традиційно відіграють західні країни. Переговори в рамках ГАТТ з питань лібералізації міжнародної торгівлі, які проходили з 1986 року, охоплюють, серед іншого, і послуги, насамперед такі як банківська діяльність, страхування, транспорт і зв’язок. Передбачається прийняття принципу однакового регулювання національних та іноземних постачальників послуг, а також заходів для полегшення постачання послуг держав, що розвиваються, на ринки промислово розвинутих країн.
Статистика платіжних балансів, яка публікується МВФ з великим часовим лагом, дозволяє уявити приблизні розміри тих послуг, які резиденти одних країн надають резидентам інших (так МВФ визначає експорт та імпорт послуг) (табл. 6.2).
Таблиця 6.2
Світовий експорт послуг, млрд дол.
1970 р. 1975 р. 1980 р. 1985 р. 1991 р. 1998 р.
Експорт послуг 72,8 176,0 410,5 406,7 860,0 1316,7
Експорт товарів 280,0 718,9 1838,4 1907,3 3441,7 5397,3
Експорт послуг відносно експорту товарів (%) 26,0 24,5 23,3 21,3 25,0 24,4
Зростання вивозу послуг було нерівномірним: швидке у 70-ті,
90-ті та помірне у 80-ті роки ХХ ст. Темпи зростання світової економіки у 80-ті роки знизилися, що неминуче вплинуло і на динаміку міжнародного обміну послугами. Співвідношення між експортом послуг і товарів, яке становить у період, що розглядається, приблизно 1 : 4, слід вважати заниженим. Багато видів послуг, що надходять у міжнародний оборот, або відображаються у статистиці торгівлі послугами не повністю, або включаються до експорту та імпорту товарів. На думку експертів ЮНКТАД, це стосується насамперед інформаційних послуг і післяпродажного обслуговування експортованих наукомістких товарів. Недостатньо враховуються витрати туристів, студентів та інших людей під час їх перебування на території інших країн. Не завжди інженерно-консультаційні та будівельні послуги відокремлюються від поставок машин і обладнання. В результаті фактичний розмір експорту послуг, наприклад з США, за деякими оцінками, майже у два рази вище офіційного.
Офіційна статистика платіжного балансу, в якій зазначається щорічний оборот за статтею «Послуги», не може дати точного уявлення про масштаби світової торгівлі через ряд обставин.
Нерідко послуги супроводжують постачання товарів, і вартість послуги включається у вартість товару. Іноді неможливо визначити вартість послуги.
Інколи важко врахувати заробітну плату іноземних робітників, переказану ними назад у країну, з якої вони прибули. У статистичний звіт не потрапляють доходи від банківських і страхових операцій, якщо їх реінвестовано в тій самій країні, в якій їх було отримано. Крім цього, неможливо визначити вартість послуг у внутріфірмовому обміні ТНК.
У міжнародній статистиці послуги поділяються на: фрахт, транспортні послуги, туризм, підрядні послуги, послуги з продажу та ремонту транспортних засобів, послуги складського господарства, послуги зв’язку, послуги з оренди, послуги обчислювальної техніки та пов’язане з ними обслуговування, патенти, ліцензування, загальне технічне керівництво, контроль і послуги з експлуатації та ін. В останні роки в міжнародній торгівлі послугами значне місце займає торгівля технологіями, виробничим досвідом, інженерними та технічними навичками, науковими розробками.
Міжнародна статистика надає обмежені відомості про структуру світової торгівлі послугами. МВФ поділяє цю торгівлю лише на чотири види — фрахт, інші транспортні послуги, туризм, інші послуги (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
Структура світового експорту послуг, %
1975 р. 1980 р. 1985 р. 1986 р. 1989 р. 1998 р.
Фрахт 15,9 13,5 13,6 12,6 12,0 11,1
Інші транспортні послуги 18,9 19,7 18,0 16,1 15,9 15,0
Туризм 24,4 24,6 24,6 25,7 28,0 31,2
Інші послуги 40,8 42,2 43,8 45,6 44,1 42,7
Як видно з даних табл. 6.3, в експорті послуг знизилася частка транспортних, головним чином за рахунок фрахту. Перехід промислово розвинутих країн до енерго- і матеріалозберігаючої моделі розвитку веде до того, що торгівля і, як наслідок, перевезення нафти та різних сировинних товарів зростають повільніше, ніж раніше.
Збільшується частка туризму. Зростає питома вага інших послуг. В цю разом поряд з традиційними (банківськими, страховими, біржовими, посередницькими та ін.) входять численні сучасні види послуг, які пов’язані передусім з експортом технології, знань та досвіду. Вони є найбільш динамічними не тільки в групі «Інші послуги», а й в усьому експорті послуг.
Серед інших є будівельні послуги. При підрядних роботах розрізняють країну-«будівельника», що будує за кордоном на певних умовах, країну-«учасника», що бере в будівництві пайову участь, і країну-«замовника». Підрядні договори укладають не лише на будівництво, а й на виробництво будь-якої промислової продукції. Тому до цих послуг належать конструкторські розробки, виготовлення машин і устаткування за замовленнями і т. ін. Загальна сума витрат при будівництві дорівнює вартості власного капіталовкладення плюс витрати на чисті валютні платежі.
До інших видів послуг належать також технічне обслуговування, або інжинірингові послуги, некомерційна форма технологічного обміну — проведення конференцій, ярмарків.
Помітну роль у торгівлі послугами відіграє оренда. В міжнародній торгівлі поширені такі види оренди: короткострокова оренда «renting», середньострокова «hurring», довгострокова «leasing».
Таблиця 6.4
Динаміка показників зовнішньої торгівлі
послугами України за 1994—2001 рр., млн дол.
Роки Оборот
зовнішньої торгівлі
послугами Експорт
послуг Імпорт
послуг Баланс Коефіцієнт
внутрішньовидової міжнародної
спеціалізації, %
1994 2427,8 2118,4 309,4 1809,0 74,5
1995 3252,6 2621,5 631,1 1990,4 61,2
1996 5951,1 4746,6 1204,5 3542,1 59,5
1997 6156,7 4738,4 1418,3 3320,1 53,9
1998 5250,7 3819,8 1430,9 2388,9 45,5
1999 4727,1 3613,9 1113,2 2500,7 52,9
2000 4637,7 3486,8 1150,9 2335,9 50,4
2001 4693,1 3544,7 1148,4 2396,3 51,0
Угоди, за якими лізингова компанія купує обладнання все-
редині країни, а після цього поставляє його орендарю за кордон, називається експортом лізингу. Закупівля ж іноземного обладнання і надання його вітчизняним орендарям називатиметься імпортом лізингу.
В Україні в 2001 р. порівняно з 1994 р. мало місце зростання обсягів експорту послуг більш як у півтора раза, а обсяг імпорту більш як у три рази (табл. 6.4). Це позитивно вплинуло на показники балансу та оборот зовнішньої торгівлі послугами.
Обсяги експорту та імпорту послуг у 2001 р., їхня видова структура в Україні наведені в табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Показники зовнішньої торгівлі послугами
В Україні за 2001 рік, млн дол.*
Види послуг Експорт Імпорт Баланс
(() Частка в загаль-
ному обсязі
послуг, % Коефіцієнт
покриття
експорту
імпортом,
разів

експорт імпорт
Всього 3544,4 1147,5 2396,9 100,0 100,0 3,1
Транспортні 2960,1 228,1 2732,0 83,5 19,9 13,0
Подорожі 80,2 40,2 40,0 2,3 3,5 2,0
Послуги зв’язку 92,2 101,2 –9,0 2,6 8,8 0,9
Будівельні 24,3 21,2 3,1 0,7 1,9 1,1
Страхові 3,9 46,7 –42,8 0,1 4,1 0,1
Фінансові 17,3 33,9 –16,6 0,5 3,0 0,5
Комп’ютерні 7,6 17,3 –9,7 0,2 1,5 0,4
Роялті і ліцензійні 3,5 9,4 –5,9 0,1 0,8 0,4
Інші ділові 19,7 19,7 0,0 0,5 1,7 1,0
Різні ділові, професійні і технічні 185,4 146,9 38,5 5,2 12,8 1,3
Послуги приватним особам і послуги в галузі культури та відпочинку 2,8 4,7 –1,9 0,1 0,4 0,6
Державні послуги, не віднесені до інших категорій 1,4 465,1 –463,7 0,1 40,5 0,0
Послуги з ремонту 146,0 13,1 132,9 4,1 1,1 11,1

* Розраховано за даними Статистичного щорічника України за 2001 рік. — К.: Техніка, 2002.
У структурі українського експорту найбільшу питому вагу мають транспортні послуги (83,5 %), а в обсязі імпорту — державні послуги, не віднесені до інших категорій (40,5 %). Експорт послуг порівняно з минулим роком збільшився насамперед за рахунок збільшення на 42,8 млн дол. обсягу транспортних послуг. Коефіцієнт покриття експортом імпорту послуг (табл. 6.5) у середньому за 2001 р. становив 3,1 проти 3,0 за минулий рік, тобто експорт послуг більш як у три рази перевищував їхній імпорт. Цей показник має великий розмах варіації: мінімальний рівень зафіксовано в 2001 р. для державних послуг (0,001), максимальний — для транспортних послуг (13,0).

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Статистика міжнародної торгівлі послугами» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: СТРУКТУРА ГРОШОВОГО РИНКУ
СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ ЯК НАПРЯМ РОЗВИТКУ КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ
Аудит Звіту про фінансові результати
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ФІНАНСОВОГО...
Мешканці верхніх поверхів старіють швидше, ніж їх сусіди знизу


Категорія: Міжнародна економічна статистика | Додав: koljan (21.08.2012)
Переглядів: 1890 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП