Загальна оцінка структури власного капіталу підприємства
Аналізуючи власний капітал, необхідно дати характеристику зміни його обсягу, структури, динаміки у відповідності до зміни нерозподіленого прибутку. Приріст обсягу і частки власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку є ознакою економічного зростання підприємства. Для оцінки власного капіталу визначають зміну обсягу та співвідношення основного і оборотного капіталу. Власний основний капітал визначається як сума необоротних активів без величини довгострокового залучення капіталу, який використовують на фінансування необоротних активів. Наявність власного оборотного капіталу можна визначити двома способами. 1 спосіб: від суми власного капіталу (І розділ пасиву балансу), забезпечення майбутніх витрат і платежів (ІІ розділ пасиву балансу) та довгострокові зобов’язання (ІІІ розділ пасиву балансу) відняти суму необоротних активів (І розділ активу балансу). 2 спосіб: необхідно від суми оборотних активів (ІІ розділ активу балансу) відняти суму поточних зобов’язань (IV розділ пасиву балансу). Розрахунок покаже, що залишилося в обороті підприємства, якщо погасити короткострокову заборгованість (яка сума поточних активів була сформована за рахунок власного капіталу). Отже, чим більша частка власного оборотного капіталу у загальній сумі власного капіталу, тим кращий фінансовий стан підприємства, оскільки зростає величина високоліквідного капіталу. Детальний аналіз структури пасивів і її зміни проводять за допомогою наведених нижче табл. 7.2 і 7.3 окремо за кожним збільшеним видом статті пасиву.
160 Таблиця 7.2 Аналіз структури власного капіталу, тис. грн. Показники Статутний капітал Пайовий капітал Додатковий вкладений капітал Резервний капітал Непокритий збиток Неоплачений капітал Разом реальний капітал На початок року 63 х 5492 41 –529 х 5067 На кінець року 63 х 5518 41 –532 х 5090 Питома вага, % на початок року 1,2 х 108,4 0,8 –10,4 х 100,0 на кінець року 1,2 х 108,4 0,8 –10,4 х 100,0 Відхилення тис. грн. х х +26 х +3 х +23 % х х х х х х х
У результаті аналізу визначають статті пасиву, за якими відбулося найбільше зростання загальної величини джерел коштів. На основі аналізу визначають стратегію організації щодо нагромадження власного капіталу і обчислюють коефіцієнт нагромадження власного капіталу: К = резервний капітал + нерозподілений прибуток − непокритий збиток/реальний власний капітал. Він показує частку власних засобів, спрямованих на розвиток основної діяльності. Позитивна динаміка коефіцієнта свідчить про поступове нагромадження власного капіталу, а від'ємна динаміка (при незмінному статутному капіталі) – про втрату власного капіталу в результаті збиткової діяльності. За даними табл. 7.3 проводять аналіз структури і динаміки позичених коштів. У ході аналізу визначають співвідношення довготермінових і короткотермінових позичених коштів, банківських кредитів та кредиторської заборгованості. Враховуючи те, що довготермінові кредити і позики зміцнюють фінансову стійкість підприємства, корисно разом із коефіцієнтом співвідношення позичених і власних коштів розглянути коефіцієнт співвідношення короткотермінових зобов'язань і перманентного капіталу, який обчислюють за формулою:
161 К = скориговані короткотермінові зобов'язання/реальний власний капітал + скориговані довготермінові зобов'язання. Таблиця 7.3 Аналіз структури позичених коштів, тис. грн. Показники Довготермінові кредити Інші фінансові зобов’язання Відтерміновані податкові зобов’язання Короткотермінові зобов’язання Векселі видані Кредиторська заборгованість за роботи, товари, послуги Поточні зобов’язання за розрахунками Інші поточні зобов’язання Разом На початок року х х х 54 1 1155 1621 7 2838 На кінець року х х х 37 0 1080 2354 34 3505 Питома вага, % на початок року х х х 1,9 0,05 40,7 57,1 0,25 100,0 на кінець року х х х 1,6 0 30,8 67,3 0,97 100,0 Відхилення тис. грн. х х х –17 –1 –75 733 +27 +767 % х х х –0,7 –0,05 –9,9 +10,2 +0,72 х
Співвідношення позичених і власних коштів може перевищувати одиницю за умови, що співвідношення короткотермінових зобов'язань та перманентного капіталу не перевищує одиницю. Для оцінювання фінансової стійкості підприємства вирішального значення набуває показник чистих активів, який визначають як різницю суми активів, використовуваних для розрахунку, і суми зобов'язань, взятих до розрахунку. Активи підприємства використовують для розрахунків. Вони дорівнюють сумі підсумків розділів балансу І "Позаобігові активи" і ІІ "Обігові активи" за мінусом вартості власних акцій, викуплених в акціонерів (рядок 045 розділу ІІ балансу), а також оцінювальних резервів за сумнівними боргами, якщо їх створювали (рядок 162 розділу ІІ балансу). Зобов'язання підприємства, взяті до розрахунку, дорівнюють сумі підсумків розділів пасиву балансу ІІІ "Довгострокові зобов'язання" і ІV "Поточні зобов'язання", збільшеній на суми цільового фінансування (рядок 420, розділ ІІ пасиву) і зменшеній на суми доходів майбутніх періодів (розділ V пасиву). Згідно з чинним зако-
162 нодавством України для акціонерних товариств якщо по закінченні другого і кожного наступного фінансового року вартість чистих активів підприємства менша за його статутний капітал, підприємство зобов'язане поінформувати про зменшення свого статутного капіталу до величини, що не перевищує вартість його чистих активів. Тому різниця реального власного і статутного капіталів – основний вихідний показник стійкості фінансового стану підприємства. Наведемо алгоритм розрахунку даного показника: різниця реального власного капіталу = (реальний власний капітал) – (статутний капітал) = (статутний капітал + додатковий капітал + резервний капітал + пайовий капітал + інший додатковий капітал + нерозподілений прибуток + доходи майбутніх періодів) – непокритий збиток – вилучений капітал – неоплачений капітал – статутний капітал = (додатковий капітал) + (резервний капітал) + (нерозподілений прибуток) + (доходи майбутніх періодів) – (непокриті збитки) – (вилучений капітал) – (неоплачений капітал). Позитивні складові наведеного виразу можна умовно назвати приростом власного капіталу, а негативні – вилученням власного капіталу. Якщо зростання власного капіталу перевищує його вилучення (або дорівнює йому), то різниця реального власного капіталу та статутного капіталу є позитивною (або принаймні не є негативною) і, відповідно, виконується мінімальна умова фінансової стійкості підприємства. Якщо приріст власного капіталу є меншим від його вилучення, то різниця реального власного і статутного капіталів є негативною, що свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства. Аналіз різниці реального власного і статутного капіталів проводять за формою таблиці 7.4. У ході аналізу встановлюють достатність величин реального власного капіталу.
163 Таблиця 7.4 Аналіз різниці реального власного і статутного капіталів, тис. грн. Показники Пайовий капітал (р.310 розділ 1) Додатковий вкладений капітал (р.320 розділ 1) Інший додатковий капітал (р.330 розділ 1) Резервний капітал (р.340 розділ 1) Нерозподілений прибуток (р.350 розділ 1) Доходи майбутніх періодів На початок року х х 5492 41 х х На кінець року х х 5518 41 х х х х х х х х х х Питома вага, % на початок року х х на кінець року х х Відхилення тис. грн. х х +26 % х х
У випадку визначення нестачі реального власного капіталу зусилля потрібно спрямувати на збільшення прибутку, зростання рентабельності, погашення заборгованості учасників (засновників) за внесками у статутний капітал, розподіл чистого прибутку переважно на поповнення резервного капіталу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальна оцінка структури власного капіталу підприємства» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
