Будь-яка система контролю потребує зворотного зв’язку, який показує, як добре ця система функціонує. Пост, або проектний, аудит визначається як об’єктивна і незалежна оцінка успішності витрат коштів у процесі реалізації проекту за визначеним пла-ном. Оцінка повинна включати реалізацію проекту від його за-твердження до здачі в експлуатацію, а також технічне і фінансове його функціонування після прийняття в експлуатацію. Статистичні дослідження, проведені у Великобританії, свід-чать, що постаудит регулярно застосовується у більшості проек-тів 48 % з опитаних фірм. Прискіпливіший аналіз проте демон-струє, що для багатьох фірм, які потребують проведення постаудиту, він обмежується порівнянням фактичних витрат з плано-вими і лише незначна увага приділяється спостереженню за опе-раційними грошовими потоками. Цілі постаудиту. Постаудит виконує три базових функції: (1) покращує якість існуючих інвестиційних рішень; (2) поліпшує якість майбутніх інвестиційних рішень; (3) знаходить причини для ініціювання ді-яльності по внесенню коректив у вже існуючі проекти. Покращення якості існуючих інвестиційних рішень. Можли-вість того, що методи, міркування та припущення, якими керува-вся менеджер, можуть бути піддані аудиту у майбутньому, може розглядатися як стимулюючий фактор, який спонукає менеджера до покращення якості та достовірності інформації і обмежить природну тенденцію до безпідставного оптимізму. Занадто опти-містичний прогноз щодо реалізації проекту часто заохочується керівною верхівкою шляхом встановлення нереалістично висо-ких контрольних показників ефективності інвестиційного проек-ту. Можливість того, що така помилка у передбаченнях буде ви-явлена аудиторською перевіркою, може попередити або зменшити цю помилку. Постаудит може бути таким, що зменшує продуктивність, як-що він призводить до прийняття невиправдано занижених про-гнозних оцінок за умови, що винагорода за успіх виявляється менш привабливішою, ніж покарання за невдачу. Це може вира-жатися у розробці меншої кількості проектів, які відрізняються високим ступенем ризику і високою дохідністю. Саме тому важ-ливо розглядати постаудит не як зустрічний контроль, а як ін-струмент, що стимулює якість і цілісність проектного аналізу. Поліпшення якості майбутніх інвестиційних рішень. Пост- аудит відіграє важливу роль, надаючи керівникам змогу отрима-ти користь із запобігання допущених у минулому помилок. На відміну від більшості управлінських рішень, потрібно багато ро-ків, поки успіх або невдача рішень щодо інвестування стануть повністю зрозумілими. Надалі все це ускладнюється недостатніс-тю і неповнотою інформації з реалізації інвестиційного проекту, яка отримується через процес бухгалтерського обліку, та ймовір-ністю того, що менеджери не мають наміру працювати на фірму протягом усього життя проекту. Постаудит, який здійснюється через один або два роки після початку реалізації проекту, забез-печує керівникам, які відповідальні за якість рішень, прийнятих за основу, необхідний зворотний зв’язок. Це дає змогу врахувати попередній позитивний чи негативний досвід і запобігти появі одних і тих самих помилок при розгляді інвестиційних пропози-цій у майбутньому. Постаудит повинен забезпечити своєчасний зворотний зв’язок і надати інформацію відносно того, чому прое-кту не вдалося досягти обіцяного рівня і, таким чином, зменшити ймовірність невдачі при реалізації майбутніх проектів. Напри-клад: чи достатньо зібрано даних для здійснення оцінки? яких специфічних помилок було допущено у припущеннях і прогнозах? чи були оцінені відповідним чином ризики? які заходи повинні бути здійснені з метою покращення процесу прийняття рішень? Постаудит не може просто асоціюватися з фінансовим аналі-зом. Інвестиційний проект повинен бути розроблений таким чи-ном, щоб відповідати певним стратегічним вимогам. Аудит до-помагає визначити, наскільки результати реалізації інвестиційного проекту збігаються зі стратегічними завданнями, які він має реалізувати. Якщо проект за своєю суттю спрямований на підви-щення частки ринку, то його аудиторська перевірка суттєво різ-ниться від перевірки іншого проекту, націленого, наприклад, на підвищення кваліфікації працівників. Одна з проблем пов’язана з використанням постаудиту як ін-струменту для оцінки рівня системних помилок у припущеннях аналітиків. Вона зумовлена тим, що моделі постаудиту є тенден-ційними за своєю природою. Браун зазначає, що весь перелік пропозицій, які напрацьовані менеджерами, має бути перегляну-тий з метою оцінки будь-яких відхилень у припущеннях. Припус-тимо, що менеджером розроблено набір з чотирьох пропозицій, які протягом одного року принесуть грошові потоки у –2000, –1000, 1000 та 2000 гривень. Очікувана чиста теперішня вартість цих проектів загалом становить нуль. Тепер припустимо, що дій-сна величина чистої теперішньої вартості для кожного проекту становить нуль, тобто будь-які відмінності виникають від наяв-ності випадкових помилок у передбаченнях. Вище керівництво, використовуючи критерій чистої теперішньої вартості, розгляда-тиме тільки проекти з позитивною чистою теперішньою вартістю на загальну суму 3000 гривень. Коли у процесі постаудиту вияв-ляється, що дійсна чиста теперішня вартість дорівнює нулю, во-ни, природно, можуть дійти висновку, що менеджер систематич-но помилявся, роблячи такі передбачення. На практиці це результат природної вибірковості аудиту, що є помилкою, тому що вона виключає з розгляду відхилені пропозиції (про існування яких ніхто і не здогадувався). Вище керівництво повинно уника-ти поспішних помилкових висновків в оцінці систематичних по-милок у передбаченнях і має зробити все для того, щоб заохочу-вати керівників робити надійніші передбачення замість того, щоб коригувати передбачення менеджерів, враховуючи наперед ви-значену величину відхилення. Ця проблема є особливо актуальною для ризикових проектів, де рівень непостійності оцінок є високим. Основа для коригуючих дій. Третьою метою постаудиту є роз-гляд проекту з точки зору його перспектив на майбутнє. Коли фактичні відхилення є значними або коли ключові міркування уже не є такими важливими, майбутнє інвестиційного проекту в його початковій формі стає предметом дискусії. Може виявитися, що проект є набагато прибутковішим, ніж планувалося. Це, в свою чергу, спонукає до розширення інвестиційного проекту або ж призведе до ранішого переходу до наступної фази реалізації проекту. Там, де зміни є несприятливими, це може призвести до перегляду проекту з урахуванням можливих скорочень або від-мов від проекту. Програма постаудиту. Перед тим як інвестиційне рішення буде прийнято, має бу-ти розроблена програма з постаудиту, яка повинна включати питання: чи взагалі потрібен аудит; коли його варто здійсни-ти; які необхідні для цього процедури; хто відповідатиме за його здійснення. З огляду на те, що аудиторські перевірки можуть бути доро-гими і забирати багато часу, неможливо переглядати всі проекти. Серед відібраних для аудиту проектів глибина і масштаби аналізу також можуть бути різними. Вибір проектів для аудиту залежить від вигод, що можуть бути отримані в результаті реалізації прое-кту. Якщо говорити про прибутковість уже існуючих проектів, то, як правило, до переліку включають великі проекти з високим ризиком, де навіть незначні несприятливі зміни можуть вплинути на загальну прибутковість проекту. Значний потенціал для конт-ролю закладено у проектах, де великий відтік грошових коштів планується на пізніших етапах життєвого циклу проекту. З метою покращення рішень у майбутньому бажано здійснювати відпові-дний поетапний пересічний (матричний) аналіз проектів з метою оцінки здатностей до передбачення різних команд управлінців або окремих керівників. Використання постаудиту не повинно обмежуватися лише проектами, які викликають сумніви, оскільки це певним чином призводить до думки, що основною метою постаудиту є попередній розподіл вини. Однією з причин прийняття рішення стосовно то-го, які проекти повинні бути переглянуті на стадії вибору, є те, що такий перегляд гарантує перевірку як добрих, так і проектів, що неповною мірою задовольняють вимоги відбору. На практиці з розгляду виключаються проекти, отримання ін-формації по яких надзвичайно важко або дорого. Наприклад, май-же неможливо оцінити правильність інвестиційних рішень для вза-ємовиключних проектів або за умови, коли превалюють обмеження по капіталу, коли відсутня інформація відносно неприйнятих проектів. Для кожного проекту, де потрібен постаудит, повинна розроблятися спеціальна аудиторська програма. Бажано, щоб вона була розроблена у процесі прийняття рішення на стадії оцінки і входила до складу пропозицій, які подаються на ухвалу. З метою запобігання перевитратам коштів і часу у процесі проведення аудиту програма повинна концентруватися на тих припу-щеннях і результатах, які є важливими при оцінці чистої теперіш-ньої вартості. Аналіз чутливості дає змогу визначити ті припущення і зміни, які мають найбільший вплив на проект. Тож програма має деталізувати, яким чином вони мають бути перегля-нуті. Величина очікуваної теперішньої вартості може залежати від певних ключових подій, що мають відбутися. Чи реагуватимуть конкуренти на новий продукт шляхом зниження цін або впрова-дження у виробництво кращих продуктів? Чи буде внесено такі зміни до законодавства, які завдадуть шкоди проекту? Напри-клад, потрібно врахувати нові вимоги до охорони праці або захи-сту навколишнього середовища, запроваджені у країні, до якої ви маєте намір експортувати товари. Чи буде заплановане скорочен-ня персоналу, що міститься серед інвестиційних пропозицій, прийняте робітниками або профспілками? Подібні критичні події можуть мати значний вплив на прибутковість проекту і, якщо це так, аудит повинен сконцентруватися на них. Це також впливає на розподіл аудиту у часі. Якщо, наприклад, головною критич-ною подією є ряд повторюваних замовлень, розміщених клієн-том, що йдуть за запуском у виробництво нової продукції, і якщо це відомо вже на шостому місяці інвестиційного процесу, тоді варто вдатися до аудиту на ранніх стадіях. Правильна розробка програми аудиту з огляду на критичні припущення і події та вибір часу допоможуть аудитору у пояс-ненні відхилень від запланованих значень (оцінок) грошових по-токів. Ці зміни потім мають бути проаналізовані у розрізі конт-рольованих і неконтрольованих подій, а також передбачуваних і непередбачуваних припущень. Такий аналіз дає змогу дійти ви-сновку відносно того, чи дійсно помилки у передбаченнях спри-чинені переважно упередженими оцінками і невідповідним рів-нем проектного контролю. Час проведення постаудиту є важливим чинником. У той мо-мент, коли більшість робить це через певний проміжок часу (на-приклад, один рік після закінчення реалізації проекту), бажано встановлювати дати перегляду, які передують критичним точкам прийняття рішень. Політика перегляду проектів, коли, скажімо, здійснено 10 % витрат капіталу, вважається вдалою, якщо метою аудиту є насамперед створення бази для внесення поправок. Перелік процедур, що входять до комплексу постаудиту, змі-нюється залежно від цілей проекту. Але більшість перевірок по-винні охоплювати такі питання: 1. Витоки (історія) проекту. Досить легко забути про дійсну мету проекту і оцінювати його за допомогою хибних критеріїв. Якщо, наприклад, головним мотивом витрат капіталу є покра-щення іміджу компанії, досить нерозважливо оцінювати проект з чисто економічних позицій. 2. Порівняння фактичних показників реалізації проекту з пла-новими показниками. Акцент потрібно зробити на тих факторах, значення яких суттєво відрізняються від попередньо запланова-них, особливо тих, що можуть призвести до уповільнення у заве-ршенні проекту, змін в інвестиційному проекті або можуть впли-нути на прибуткогенеруючий потенціал проекту. 3. Порівняння економічних показників. Використовуючи на-працьовану раніше інформацію, економічний показник (такий, як чиста теперішня вартість) може бути розрахований ще раз для порівняння з початковим показником за проектом. Відхилення, що перевищують прийнятний рекомендований рівень помилки при передбаченні, потребують додаткового аналізу і коментарів. Там, де виникає несприятливе відхилення, має бути підготовлена інформація, необхідна для повної переоцінки проекту перед від-мовою від його подальшої реалізації. 4. Аудиторські рекомендації та висновки. Аудиторські пере-вірки є досить дорогими і можуть бути виправдані лише, якщо проводяться з метою покращення інвестиційного процесу зага-лом або реалізації конкретного інвестиційного проекту зокрема, або якщо запропонований план дій спрямований на підвищення прибутковості проекту. Так, у висновках звертається увага на уроки, отримані з інвестиційного проекту, на основі яких можна розробити рекомендації щодо покращення оцінки інвестицій на майбутнє. До звіту також додаються неекономічні аспекти, такі як вплив інвестицій на моральний стан працівників, імідж ком-панії та екологічні аспекти. Подібні соціальні витрати та вигоди мають довгостроковий вплив на прибутки компанії. 5. Зворотний зв’язок. Важливо, щоб відповідні розділи ауди-торського звіту були доведені до відповідних виконавців. Таким чином у результаті аудиту можна покращити методику і практику реалізації інвестиційного проекту. Вартість аудиторської переві-рки може порівнюватися з вартістю загальної суми вигод, отри-маних від цієї перевірки на рівні всього підприємства. Підсумовуючи викладене, варто зауважити, що розподіл ре-сурсів є головною рушійною силою, за допомогою якої може бу-ти впроваджена бізнесова стратегія. Очевидно, що інвестиційні рішення є не просто результатом використання оціночних крите-ріїв. Прийняття інвестиційних рішень є здебільшого одним з ви-дів пошуку: ідей, інформації, альтернатив, критеріїв прийняття рішень. Процвітання фірми значною мірою залежить від її здат-ності створювати прибуткові інвестиційні можливості, ніж від здатності їх оцінювати. З того моменту, коли фірма починає займатися певним проектом, вона повинна регулярно і систематично скеровувати і контролювати його на всіх стадіях реалізації. Постаудит, якщо його проведено на належному рівні, виконує важливу роль у покращенні якості інвестиційного аналізу як уже існуючих, так і майбутніх проектів, і дає інструменти для коригування вже існуючих проектів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Постаудит» з дисципліни «Інвестиції»
