Вивіз капіталу — експорт вартості в грошовій чи товарній формі фірмами і державами в інші країни з метою одержання більшого прибутку, для зміцнення економічних і політичних позицій в боротьбі за світові ринки, за утвердження конкурентоспроможності. Вивіз капіталу — це не просто його переміщення з країни в країну, а ціла сукупність міжнародних економічних відносин, тісно пов’язаних з внутрігосподарськими національними відносинами. Ці відносини необхідно розмежувати, виділивши: 1) відносини, що пов’язані з вивозом капіталу в країни, що розвиваються; 2) відносини стосовно міграції капіталу з однієї розвинутої країни в іншу. В першому випадку вивіз капіталу виступає як засіб прямого економічного панування, встановлення відносин залежності слаборозвинутих країн. В другому випадку вивіз капіталу є головним чином знаряддям конкуренції, міжнародної боротьби фінансових капіталів. До основних причин вивозу капіталу можна віднести такі: 1. Відносно надлишковий капітал в даній країні, який шукає більш вигідного вкладення коштів. 2. Більша ємність ринків збуту продукції 3. Можливість одержання вигоди і пільг в процесі реалізації продукції. Досить широкий діапазон митних зборів, різні курси валюти, різноманітні транспортні витрати — все це відображається на витратах руху і вкладення капіталу. 4. Бажання окремих фірм і корпорацій використати менш жорстке законодавство щодо охорони навколишнього середовища. 5. Наявність в країнах, куди експортується капітал, більш дешевої сировини і робочої сили. Так, наприклад, німецький робітник в обробній промисловості «коштує» в 4 рази більше тайванського, в 9 раз більше бразильського і 50 разів більше українського. 6. Бажання менш розвинутих країн використати науковий потенціал і управлінський досвід розвинутих країн. 7. Стабільна політична ситуація і в цілому сприятливий інвестиційний клімат в приймаючій країні, пільговий інвестиційний режим в спеціальних вільних економічних зонах. 8. Несприятлива соціально-політична і економічна ситуація в якій-небудь країні, різке погіршення фінансової кон’юнктури та ін. Вивіз капіталу в такому випадку приймає характер відтоку, втечі. Для країн, що експортують капітал, наслідки вивозу мають позитивне значення, оскільки вирішуються такі питання, як проблема надлишкового капіталу, в певній мірі зменшується гострота економічних криз, зміцнюються позиції фінансового капіталу. Але разом з тим вивіз капіталу має і ряд негативних наслідків: 1. Поглиблюється структурна криза економіки розвинутих країн, із-за відсутності коштів ряд галузей приходить в занепад. 420
Розділ 38. Міжнародний рух капіталу
2. З’явились нові сфери, які вимагають великих капіталовкладень усередині країни, але ця потреба ігнорується монополістичним капіталом. Прикладом цього може служити екологічна сфера. 3. Вивіз капіталу супроводжується і вивозом робочих місць, що поглиблює проблему безробіття. Наслідки вивозу капіталу для країн-імпортерів також неоднозначні. Для країн, що розвиваються, імпорт капіталу має позитивний характер в тому плані, що прискорюється розвиток продуктивних сил, відсталі регіони світу все більше втягуються в орбіту світогосподарських зв’язків. Разом з тим розвиток продуктивних сил часто має односторонній напрямок. Характерним показником наслідків вивозу капіталу в країни, що розвиваються, є сальдо балансу руху фінансових ресурсів між ними і промислово розвинутими країнами — з розвиваючих країн коштів вивозиться набагато більше, ніж вкладається в їх економіку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Суть, причини та наслідки руху капіталу» з дисципліни «Економічна теорія»
