Валютний ринок, так само, як і товарний, характеризують основні змінні – попит, пропонування і ціна. Роль ціни на валютному ринку виконує обмінний курс. Він пов’язує економіку країни з рештою світу. Для спрощення аналізу припустимо, що іноземна валюта використовується тільки для угод з імпорту або експорту товарів і послуг, міжнародний рух капіталу відсутній, обсяг сукупного попиту іноземців на вітчизняні товари, а також рівні цін в країнах – торговельних партнерах залишаються незмінними. Джерелом попиту на іноземну валюту є імпорт. Обсяг попиту на іноземну валюту відображає вітчизняні видатки на імпорт і є обернено залежним від обмінного курсу. Якщо іноземна валюта дорожчає, тобто купівля її одиниці вимагає більшої кількості національної валюти, то іноземні товари для вітчизняних імпортерів також дорожчають, обсяг попиту на них зменшиться, що спричинить скорочення обсягу попиту і на іноземну валюту, і навпаки. Припустимо, що товарообмінні операції здійснюються між Україною і США, відповідно гривня є національною валютою, а долар – іноземною. На вертикальній осі (рис. 13.4) відкладаємо обмінний курс у прямому котируванні, тобто ціну одиниці іноземної валюти, виражену в одиницях національної валюти . На горизонтальній осі відкладаємо видатки національних економічних суб’єктів на імпорт та їх доходи від експорту у доларах . Якщо українські імпортери мають намір закупити американське обладнання, ціна одиниці якого становить 4 тис. дол., то обсяг їх попиту на нього, так само як і обсяг їх попиту на долар, буде залежати від обмінного курсу. Зі зниженням ціни долара у гривнях американський товар для вітчизняних імпортерів дешевшає, відтак вони будуть купувати його більше, відповідно збільшиться обсяг їх попиту на долари, і навпаки, якщо долар подорожчає відносно гривні. Відтак крива попиту на іноземну валюту , котра відображає вітчизняні видатки на імпорт, виявляє обернену залежність між обмінним курсом та обсягом попиту на іноземну валюту і є типовою спадною (рис. 13.4). Джерелом пропонування іноземної валюти є експорт. Обсяг пропонування іноземної валюти відображає доходи експортерів і має пряму залежність від обмінного курсу. Якщо валюта країни-експортера дешевша, дешевшими і більш привабливими для іноземних покупців є її товари. Відтак обсяг попиту іноземців на вітчизняні товари зростає, зростають доходи експортерів, відповідно збільшується кількість заробленої ними іноземної валюти, обсяг її пропонування зростає, і навпаки. Припустимо, що українські виробники мають намір продавати деяке устаткування у США. Обсяг американського попиту на вітчизняне устаткування, а відтак обсяг пропонування доларів в обмін на гривні і доходи українських експортерів залежать від обмінного курсу: зі зниженням ціни долара у гривнях (подорожчанням гривні) українське устаткування для американців дорожчає, відтак обсяги його закупівлі американцями зменшаться, відповідно зменшиться пропонування доларів, зароблених вітчизняними експортерами. І навпаки, якщо долар подорожчає відносно гривні (гривня знецінюється), то доходи експортерів і обсяг пропонування доларів зростуть. Тому крива пропонування іноземної валюти виявляє пряму залежність між обмінним курсом та обсягом пропонування іноземної валюти і є типовою висхідною (рис. 13.4). Отже, обмінний курс є основним ендогенним чинником попиту на валюту та її пропонування. Зміна обмінного курсу спричиняє зміни в обсягах попиту і пропонування валюти, що графічно відповідає руху точки вздовж заданих кривих попиту і пропонування. На валютному ринку пропонування іноземної валюти з боку експорту зустрічається з попитом на неї з боку імпорту. В результаті їх взаємодії встановлюється рівноважний обмінний курс, за яким продається і купується рівноважна кількість іноземної валюти в обмін на національну. Перетин кривих попиту на долари та їх пропонування визначає точку рівноваги валютного ринку . У цій точці за рівноважного обмінного курсу 5 грн. за 1 дол. обсяг попиту на долари точно відповідає обсягу їх пропонування (5 млн. дол.). Будь-які відхилення обмінного курсу від рівноважного розбалансовують валютний ринок. Проте він, як і товарний ринок, має вбудований механізм саморегулювання, здатний відновлювати рівновагу. Якщо долар подешевшає (відповідно гривня – подорожчає) і буде обмінюватись за курсом 2 грн. за 1 дол., то обсяг пропонування доларів зменшиться до 1 млн. дол., а обсяг попиту на них зросте до 8 млн. дол. Дефіцит іноземної валюти на ринку становитиме 7 млн. дол. У цьому випадку українські видатки на імпорт будуть перевищувати надходження від експорту, тому що подорожчання національної валюти веде до здешевлення зарубіжних товарів у порівнянні з вітчизняними. Перевищення імпортних видатків над експортними надходженнями викликає дефіцит поточного рахунку платіжного балансу країни і є іншим проявом дефіциту іноземної валюти. Перевищення обсягів попиту на долар над обсягами його пропонування спричинить зміну відносних цін валют: курс долара почне підвищуватись, курс гривні – знижуватись до відновлення рівноваги у точці . Зміна обмінного курсу автоматично ліквідує дефіцит платіжного балансу. Якщо ж долар подорожчає (гривня подешевшає) і пропорція обміну встановиться на рівні 8 грн. за 1 дол., то обсяг пропонування доларів (9 млн. дол.) перевищуватиме обсяг попиту на них (2 млн. дол.). Відповідно доходи від українського експорту почнуть перевищувати видатки вітчизняних імпортерів, тобто чистий експорт, або сальдо поточного рахунку, буде додатним . Активне сальдо поточного рахунку у платіжному балансі України є іншим виразом перевищення пропонування іноземної валюти над попитом на неї. Внаслідок надлишкового пропонування долара його обмінний курс почне знижуватись (курс гривні – підвищуватись) до відновлення рівноважного (5 грн. за 1 дол.), що автоматично ліквідує активне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Отже, за умов вільного плавання зміна валютного курсу є тим механізмом, котрий скеровує валютний ринок до досягнення рівноваги. Тепер ускладнимо модель валютного ринку. Введемо в аналіз вплив будьякого екзогенного чинника. Екзогенними (некурсовими) чинниками попиту на валюту на її пропонування можуть виступати смаки та уподобання споживачів країн – торговельних партнерів, циклічні коливання економічної динаміки, зміни у ВВП і доходах споживачів експортної або імпортної продукції, спекулятивні операції та ін. Дія цих чинників спричиняє зміни у взаємному попиті на товари (або в їх пропонуванні), відповідні зміни відбуваються у попиті на іноземну валюту (чи у її пропонуванні). Вплив екзогенних чинників змінює всю множину співвідношень „обмінний курс – кількість валюти” і графічно відповідає зрушенню кривих попиту або пропонування іноземної валюти. Припустимо, що внаслідок зростання вітчизняного ВВП доходи домогосподарств зростають, відтак збільшується їх попит як на вітчизняні, так і на іноземні товари. Попит на імпорт і відповідно на долар за початкового рівноважного валютного курсу 5 грн. за 1 дол. зростає (рис. 13.5). Крива зміщується праворуч до . Співвідношення між доходами від експорту та видатками на імпорт змінюється. За початкового обмінного курсу вітчизняний попит на імпорт (і іноземну валюту) зростає до 10 млн. дол. (точка ), тоді як доходи від експорту все ще відповідають точці і становлять 5 млн. дол. Утворюється від’ємне сальдо рахунку поточних операцій , яке показує величину надлишкового попиту на іноземну валюту (10 млн. дол. – 5 млн. дол. = 5 млн. дол.). Якщо центральний банк не втручається у ситуацію, то валютний курс змінюється таким чином, щоб відновити рівновагу. Нова рівновага досягається у точці за значно вищого обмінного курсу: 7 грн. за 1 дол., тобто за умови знецінення національної валюти Зміна обмінного курсу відновлює рівновагу платіжного балансу двома шляхами: по-перше, скорочує видатки на імпорт, оскільки іноземні товари стають дорожчими, по-друге, піднімає конкурентоспроможність експорту за кордоном, отже, допомагає збільшувати експортні доходи. У точці нової рівноваги , так само, як і у точці початкової рівноваги , обсяг видатків на імпорт точно дорівнює обсягу доходів від експорту. Таким чином, гнучкий валютний курс змінюється так, щоб ліквідувати будь які дефіцити або активи поточного рахунку платіжного балансу, вирівнюючи попит на іноземну валюту з боку імпорту з її пропонуванням з боку експорту. Автоматичне, без будь-якого втручання держави, врегулювання платіжних балансів шляхом зміни обмінного курсу становить головну перевагу системи вільно плаваючих валютних курсів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Валютний ринок в умовах гнучкого обмінного курсу» з дисципліни «Економічна теорія»
