Валовий випуск і валовий внутрішній продукт. Номінальний та реальний ВВП
Валовий випуск – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміжного споживання. Його аналогом у політичній економії є валовий або сукупний суспільний продукт. Обсяг валового випуску, досягнутий в умовах повної зайнятості ресурсів, називають потенційним або природним рівнем випуску. Показник валового випуску має недолік, оскільки включає повторний рахунок – вартість матеріальних благ і послуг, що йдуть на проміжне споживання. Цей недолік усуває показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який займає у СНР центральне місце. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сумарна ринкова вартість поточного виробництва кінцевих товарів і послуг, створених вітчизняними та іноземними факторами виробництва в межах кордонів країни за певний період. Поточне виробництво – це вся виготовлена протягом року продукція, незалежно від того, була вона реалізована чи перейшла у запаси. У ВВП враховується приріст товарних запасів. Кінцеві товари і послуги – це ті, що надходять кінцевим споживачам (домогосподарствам, фірмам, державі, закордону). ВВП є показником внутрішньої економіки. До ВВП не включаються: проміжні товари, що купуються з метою подальшої переробки або продажу (вартість матеріальних благ і послуг, що йдуть на проміжне споживання враховує показник валового випуску); перепродаж старих товарів, оскільки їх вартість вже була врахована у тому році, коли вони були виготовлені; чисто фінансові операції – трансфертні платежі і операції з цінними паперами, які носять перерозподільчий характер; результати неринкової діяльності (хатня робота, продукція з садово-городніх ділянок) та позаринкового обміну (бартерні операції). Для обчислення величини ВВП використовують три методи. Виробничий метод визначає ВВП як суму доданих вартостей всіх секторів економіки і чистих податків : . (8.1) Додана вартість є різницею між доходами фірм (галузей), отриманими від продажу власної продукції, і їх платежами іншим фірмам (галузям) за придбані у них матеріали і послуги. Вона може бути обчислена як різниця між ринковим валовим випуском окремих галузей та їх матеріальними витратами . Чисті податки представляють собою різницю між продуктовими податками і субсидіями . Відтак ВВП за виробничим методом може бути визначений як: . (8.2) Метод кінцевого використання визначає ВВП за потоком видатків всіх покупців – домогосподарств на кінцеве споживання , фірм на валові приватні внутрішні інвестиції , держави на закупівлі товарів і послуг , видатків на експорт за мінусом видатків на імпорт, тобто чистого експорту : . (8.3) Розподільчий метод визначає ВВП як суму первинних доходів, одержаних на території країни за рік – заробітної плати найманих працівників , прибутку корпорацій ; доходів некорпоративного сектора , чистого проценту , ренти та непрямих чистих податків на бізнес і амортизації основного капіталу : . (8.4) Теоретично всі методи обчислення ВВП повинні дати однакові результати. ВВП – грошовий показник, відтак на нього чинить вплив зміна рівня цін в економіці. З метою виключення впливу цінового чинника застосовують два показники – номінального та реального ВВП. Номінальний ВВП вимірює обсяг виробництва в економічній системі у поточних ринкових цінах кожного року. Реальний ВВП вимірює обсяг виробництва у будь-якому році у так званих зіставних цінах, тобто у постійних незмінних цінах базового року. Базовий рік – це вихідний пункт, з якого починається відлік зміни цін. Він спеціально встановлюється для статистичних розрахунків у кожній країні. Можуть бути застосовані два способи обчислення. Якщо показник значення ціни базового року прийнято за одиницю, і обчислення зміни цін здійснюється відносно одиниці, то отриманий показник зміни цін називають рівнем цін. Якщо базовий показник цін прийнято за 100, і обчислення йде відносно сотні, то отриманий показник називають індексом цін. Узагальнено ця процедура виражена у цінових індексах. Індекс Ласпейреса є базовим для обчислення індексу споживчих цін і визначення рівня інфляції; відображає товарну структуру виробництва базового періоду : (8.5) Індекс Пааше застосовується як індекс цін (дефлятор) ВВП, відображає структуру виробництва поточного року : (8.6) Дефлятор ВВП можна обчислити як співвідношення номінального і реального ВВП : (8.7) Реальний ВВП можна представити як скоригований номінальний ВВП, очищений від впливу інфляції чи дефляції: (8.8) Якщо величина дефлятора ВВП , то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, таке коригування називається інфлюванням. І навпаки, якщо , то відбувається коригування номінального ВВП до зменшення, що називається дефлюванням.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Валовий випуск і валовий внутрішній продукт. Номінальний та реальний ВВП» з дисципліни «Економічна теорія»
