Бюджетне обмеження споживача формують його доход і ціни товарів та послуг. Мікроекономічна модель бюджетного обмеження визначає множину наборів товарів, доступних споживачу, тобто враховує його фінансові можливості, і має назву „модель можливого”. Рівняння бюджетного обмеження визначає сукупні видатки споживача на придбання двох товарів в межах певного доходу : . (5.3) Наприклад, якщо тижневий доход споживача складає 80 грн. і цілком витрачається на покупку двох товарів, ціни яких = 1 грн., а = 2 грн., то він може вибрати будь-який кошик з такими варіантами наборів (табл. 5.3). Таблиця 5.3
Варіанти А Б В Г Д Товар 0 20 40 60 80 Товар 40 30 20 10 0 Графічно ці варіанти відображає пряма з від’ємним нахилом, яка називається бюджетною лінією або лінією бюджетного обмеження (рис. 5.5). Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона є межею між можливим і неможливим. Всі споживчі кошики, які відповідають точкам на бюджетній лінії або під нею, доступні для споживача, всі точки над бюджетною лінією відповідають недоступним споживчим кошикам. Точки на бюджетній лінії характеризують множину комбінацій двох товарів, видатки на які не перевищують в сумі доходу споживача. Бюджетна лінія має від’ємний нахил і показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома товарами: щоб одержати додаткову одиницю одного товару, він повинен відмовитись від певної кількості іншого. Пропорції можливої заміни (кут нахилу бюджетної лінії ) визначаються співвідношенням цін товарів або відносною ціною благ. Властивості бюджетної лінії: бюджетна лінія показує множину можливого вибору споживчих кошиків; бюджетна лінія має від’ємний нахил – це означає, що споживач готовий відмовитись від певної кількості одного товару заради додаткового споживання іншого; пропорції заміни показує співвідношення цін (відносна ціна); зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз, відповідно збільшуючи або зменшуючи купівельну спроможність споживача; зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії, що також впливає на купівельну спроможність споживача. Розглянувши дві складові моделі поведінки споживача – мету (модель бажаного) і обмеження (модель можливого), тепер проаналізуємо їх взаємодію цих, в результаті якої споживач приймає рішення про вибір конкретного кошика, який задовольнить його потреби оптимально. Оскільки існують два підходи до пояснення поведінки споживача, розглянемо вибір споживача послідовно з позицій кардиналістської та ординалістської теорій. Кардиналістський підхід вивчаємо за допомогою переважно табличного і аналітичного методів, а ординалістський – на основі графічних моделей оптимізації споживчого вибору.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Бюджетне обмеження споживача» з дисципліни «Економічна теорія»
