Зважаючи на фундаментальні поняття та основні проблеми, які вивчаються, можна дати наступне визначення предмету економічної теорії. Економічна теорія вивчає поведінку економічних суб’єктів в умовах обмеженості ресурсів у різних ринкових структурах та економічних системах. Економічна теорія, як і будь-яка наука, має свій метод пізнання, тобто певні прийоми і засоби, за допомогою яких можна науково описати об’єкт дослідження. Цей метод являє собою сукупність взаємопов’язаних загальних та специфічних методів. Найбільш загальним методом пізнання є діалектика, яка включає в себе єдність конкретного та абстрактного підходу, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, логічного та історичного, кількісного та якісного аналізу. Цим методом широко користується політична економія. Починають дослідження за допомогою таких загальнонаукових методів як спостереження та відбір конкретних фактів, які можуть підтвердити висунуту гіпотезу. Проте факти дають доволі хаотичну картину. Для того, щоб їх впорядкувати та виявити домінуючу тенденцію, необхідно провести статистичний аналіз – згрупувати, звести в таблиці та прослідкувати динаміку. За статистичним слідує економічний аналіз, який дозволяє абстрагуватись від нетипових, другорядних рис, виявити окремі сутнісні сторони певної економічної структури, що підтверджують або спростовують висунуті гіпотези. Далі виявляють функціональні зв’язки між елементами системи (синтез). У кожній країні діючі економічні системи виникають і розвиваються у певних історичних умовах, які породжують особливості їх функціонування. Тому важливо дотримуватись єдності історичного і логічного підходу. Розрізняють аналіз минулого періоду (ex post), і аналіз майбутнього (ex аnte). Аналіз даних за минулий період (ex post) дуже важливий для пояснення шляхів і засобів, за допомогою яких система досягла сьогоднішніх параметрів розвитку. Він дозволяє коригувати попередні концепції та слугує основою для визначення чинників подальшого розвитку. Аналіз ex аnte – це прогнозування майбутніх тенденцій на основі вже підтверджених наукових концепцій. Він дозволяє виявити засоби впливу на досягнутий стан економіки з метою сприяння позитивним тенденціям і виключення впливу негативних. Аналіз також вимагає деяких припущень. Найчастіше застосовується припущення „за інших рівних умов“. Це припущення забезпечує „чистоту“ аналізу. В реальному житті на розвиток будь-якого процесу впливають численні чинники, які діють одночасно і в різних напрямках. Завдання аналізу – виділити один з них і відстежити його вплив за інших незмінних умов, а потім проаналізувати вплив іншого чинника. Такий прийом дозволяє більш виразно показати вплив кожного з досліджуваних чинників. Проте слід застерегти, що припущення „за інших рівних умов“ може спричинити помилку, якщо непоміченим виявиться головний чинник, який, власне, і визначає провідну тенденцію. Дослідник також повинен прийняти до уваги правило: „що є вірним для частини, не завжди справджується для цілого“. Не можна застосовувати висновки, одержані для окремого суб’єкта, до їх сукупності чи всього суспільства. Це може призвести до так званої „помилки композиції“. Наприклад, якщо один фермер виростить великий урожай, то він збільшить своє багатство. Це цілком правильне твердження, однак, не можна застосовувати до всіх фермерів. Адже якщо врожайність підвищиться у всіх фермерських господарствах, то величина доходу кожного з них може скоротитися внаслідок збільшення сукупного пропонування і зниження ринкових цін на сільськогосподарську продукцію. В аналізі важливо також уникати логічної помилки „post hoc“ (неминуче; після цього, отже, внаслідок цього). Це помилка причини і наслідку. Вона може виникнути, якщо, не врахувавши всіх важливих чинників, вважати, що коли подія А передувала події Б, то саме подія А спричинила подію Б. Наприклад, уряд знизив ставки оподаткування, після чого податкові надходження до бюджету почали зростати. На цій підставі не можна робити висновок, що зниження ставок оподаткування завжди призводить до збільшення податкових надходжень. Потрібно зважати й на інші обставини. Зростання суми податкових надходжень могло статись через те, що в цей час економіка перебувала у фазі піднесення, доходи населення зросли, розширилась база оподаткування. Наведені приклади показують важливість всебічного аналізу при вивченні економічних ситуацій. В економічних дослідженнях також можуть проводитись експерименти, але вони не такі поширені, як у фізиці чи інших природничих науках, і не завжди бажані, тому що негативні наслідки експерименту можуть мати вплив на багатьох людей. До специфічних методів мікро- та макроекономіки належать граничний аналіз і економічне моделювання. Граничний аналіз базується на використанні математичного поняття границі функції для пояснення складної взаємодії різних чинників, що впливають на процес. Як правило, всі чинники, за винятком одного, котрий досліджується, приймають як дані, незмінні і вивчають наслідки нескінченно малого приросту змінного чинника. У такий спосіб досліджуються зв’язки між змінними величинами певної економічної структури. Граничний аналіз складає основу вивчення поведінки споживачів і виробників, ринкового попиту і пропонування, державного регулювання економіки. Всі змінні поділяються на ендогенні (внутрішні) та екзогенні (зовнішні). Прикладом ендогенних змінних для ринку є обсяг попиту або пропонування та ціна, які взаємодіють між собою, їх вивчають за допомогою граничного аналізу. Екзогенні змінні формуються поза досліджуваною системою. Їх беруть як дані і вивчають, як вони впливають на ендогенні змінні. Прикладом екзогенних змінних є технологія, що визначається розвитком науки, урядові заходи – встановлення податків, мінімальної зарплати, тощо. Їх часто називають „інші чинники“. Економічне моделювання – це спрощений опис досліджуваної економічної системи, який характеризує властивості, суттєві сторони певної структури. Економічна модель є умовним відображенням економічних явищ, процесів, об’єктів. Вона досить далека від реального життя, оскільки не відображає всього різноманіття впливів. Разом з тим, вона розкриває сутність певної економічної реальності в цілому. Наприклад, модель поведінки споживача дозволяє охарактеризувати чинники, котрі впливають на вибір споживачем тієї чи іншої кількості благ, їх комбінації в споживчому кошику, що важливо для прогнозування сукупного ринкового попиту на те чи інше благо. Об’єктом аналізу в економічній моделі є ендогенні змінні, їх реакція на дію екзогенних змінних. Основним завданням моделі є визначення точки рівноваги системи. У стані рівноваги система цілком реалізує всі свої можливості, як правило, досягає оптимального стану і не має жодних причин або стимулів змінювати його за незмінності інших умов. Щоправда, точка рівноваги не завжди означає досягнення ефективності. Економічне моделювання застосовується для різних рівнів аналізу, як у мікро- , так і у макроекономіці. Для прикладу розглянемо макроекономічну модель виробничих можливостей за умови обмеженості ресурсів. Рис. 1.1 ілюструє межу виробничих можливостей в узагальненому вигляді. Точки і решта, розташованих на межі виробничих можливостей, є точками ефективного розподілу ресурсів. Всі точки над нею (точка ) є недосяжними за даного обсягу ресурсів і даної технології. Всі точки під межею виробничих можливостей (точка ) відповідають неповному використанню ресурсів, є неефективними. Подальше розширення виробництва можливе лише за рахунок науково-технічного прогресу або залучення додаткових ресурсів, знайдених у країні або за її межами. У таких випадках межа виробничих можливостей зміщується праворуч (пунктир на графіку). Це означає, що відбувається економічне зростання. Розглянувши предмет вивчення, а також методи дослідження економічної теорії, можемо зробити висновки про її функції. Виділяють чотири функції економічної теорії як науки: теоретико-пізнавальну (гносеологічну), практичну, прогностичну, а також світоглядну. Теоретико-пізнавальну функцію виконує позитивна економічна теорія. Вона вивчає економічні явища і процеси, пояснює поведінку економічних суб’єктів, тобто намагається дати відповідь на питання, якою є економічна ситуація в країні, як функціонує економічна система, які сили забезпечують розквіт або занепад національної економіки. Економічний аналіз описує реальні проблеми сучасної змішаної економіки, механізм дії різних чинників, що впливають на поведінку системи, умови макроекономічної рівноваги та її порушення. Практичну функцію виконує нормативна економічна теорія, яка формує уявлення про те, якою має стати економіка. Вона намагається надати рекомендації для урядів щодо можливих шляхів вирішення нагальних проблем економічного розвитку, окреслити межі державного втручання у хід саморозвитку системи. Рекомендації часто залежать від позиції вчених, які представляють різні економічні школи і відображають інтереси різних суб’єктів. Відповіді на запитання: який бюджет кращий – збалансований чи дефіцитний?, що небезпечніше – інфляція чи безробіття? що справедливо – диференціація доходів чи їх вирівнювання? – будуть різними у кейнсіанців, у монетаристів, у представників сучасної ліберальної течії. Економічна політика залежить від того, які погляди домінують в науці. Прогностична функція економічної теорії полягає у розробці перспектив економічного розвитку країни. На основі оцінки економічної кон’юнктури та знання основних тенденцій вчені намагаються окреслити стратегії досягнення позитивних результатів, передбачати наслідки державного регулювання та реформування економіки. Світоглядна функція випливає з того, що вивчення реальних проблем та можливостей розвитку сучасного суспільства в сфері економіки формує тип економічного мислення та світогляд людини, допомагає визначити активну позицію в громадянському суспільстві та реально оцінювати економічну політику урядів. Слід відзначити, що вчені і представники владних структур повинні усвідомлювати велику відповідальність при прийнятті рішень, тому що їх помилки можуть мати надзвичайно високу ціну для всієї країни, для добробуту всього населення. Особливого значення позитивна і нормативна функція економічної теорії набувають у перехідних економічних системах. Тут мова йде не лише про вивчення специфічних проблем і ситуацій, які не мають аналогів у світовій практиці, але і про вибір моделі розвитку, яка була б прийнятною для національної економіки. У цьому питанні варто проявити велику обережність і максимально врахувати історичний досвід власної та інших країн.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Предмет, метод та функції економічної теорії» з дисципліни «Економічна теорія»
