Виробнича потужність організації, її розвиток та використання
Одним із важливих питань формування виробничої програми є забезпечення її збалансованості з потужностями будівельно-монтажних організацій. Під виробничою потужністю організації розуміється максимально можливий обсяг підрядних робіт, який може бути виконаний нею власними силами в плановому періоді при заданій структурі робіт і найбільш повному використанні представлених в її розпорядження трудових, матеріальнотехнічних і фінансових ресурсів на основі прогресивної технології, передових методів організації виробництва, праці й управління. Проблема збалансованості обсягів підрядних робіт будівельної організації з її виробничою потужністю є актуальною на всіх рівнях управління виробництвом. Щоб привести у відповідність обсяги підрядних робіт з потужностями будівельної організації, необхідно визначити ці потужності та їх можливе нарощування впродовж року. Досягнення високого коефіцієнта збалансованості будівельно-монтажних робіт з виробничими потужностями підрядних організацій і підприємств будіндустрії є складним завданням. Від успішного рішення цього питання залежить своєчасне введення в дію об’єктів, дотримання нормативних (договірних) термінів будівництва і ефективність виробництва в цілому. Практика показує, що недотримання балансової ув'язки планових обсягів підрядних наслідків. Для фінансового стабілізації стану, потенціалу прискорення підрядних організацій та будівельного приватизації, комплексу необхідне впровадження заходів, спрямованих на поліпшення їх демонополізації вдосконалення організаційних форм, розвиток інфраструктури ринку підрядної діяльності. До найважливіших з таких заходів належать: робіт з наявністю і можливостями розвитку виробничих потужностей будівельних організацій призводить до негативних економічних
165
–
формування
конкурентоспроможного перепрофілювання
середовища, збиткових
підвищення підприємств
експортного
потенціалу,
будіндустрії на випуск більш конкурентоспроможної продукції; – прискорення формування фондового ринку, створення комерційних страхових компаній та галузевих банків, які б дали можливість знизити ймовірність ризику роботи підприємств і організацій в умовах ринку; – розширення вітчизняної матеріально-технічної бази будівництва; – реформування житлової політики, розвиток індивідуального і кооперативного житлового будівництва; – реалізація нових підходів до організації управління на місцевому рівні в зв’язку з докорінними змінами у структурі житлового і промислового будівництва. Вирішення проблеми більш повного використання виробничих потужностей підрядних організацій пов'язано з необхідністю вдосконалення методики визначення самої величини потенціалу будівельних організацій (об'єднань). Незважаючи на те, що ці питання тривалий час обговорювалися вченими-економістами та практиками, з ряду методичних аспектів до цього часу не вироблено єдиної думки. Методика розрахунків потужності будівельних організацій як основної складової виробничого потенціалу залишається недостатньо розробленим питанням економіки будівництва. Складність цієї проблеми полягає в тому, що на виробничу потужність організацій впливає значна кількість факторів: рівень індустріалізації будівництва, технологічної спеціалізації, ступінь концентрації виробництва, коефіцієнт змінності роботи будівельної техніки, організаційні форми управління виробництвом, величина і структура основних засобів, чисельність робітників, рівень кваліфікації кадрів, стан матеріально-технічної бази тощо. Існує чимало пропозицій щодо визначення виробничих потужностей будівельних організацій. У практиці найбільшого поширення набули розрахунково-експертні методи на базі активної частини основних виробничих фондів і укрупненого показника фондовіддачі основних засобів, який
166
визначається за досягнутим рівнем шляхом його коригування. Іншим різновидом розрахунково-експертного методу є обчислення потужності за середньорічною чисельністю робітників з оцінкою максимального виробітку. Визначення здійснюватися на виробничої основі потужності будівельної фактичного організації обсягу може коригування будівельно-
монтажних робіт, виходячи з рівня використання основних машин та механізмів і трудових ресурсів (чисельності робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах). При цьому обчислюють: а) фактичну середньорічну виробничу потужність Мф М ф р т О ф К м (1 т) ; КТ
(2.1)
б) фактичну виробничу потужність на кінець базового року М фк М фк тТ мк (1 т)ТТк ; 100
(2.2)
в) фактичну виробничу потужність на кінець базового року в плановій структурі робіт (Мфкс) М фкс М фк : kстр,
(2.3)
р де Оф – фактично виконаний обсяг робіт власними силами організації у
базовому році; m – частка робіт, виконаних механізованим способом, в загальному обсязі фактично виконаних робіт (у долях одиниці); Км, КТ – коефіцієнти використання відповідно машинних і трудових
ресурсів, визначені спеціальними розрахунками; Т мк
– сумарна технічна потужність машинного парку організації
базового року у відсотках до середньорічної; ТТк – чисельність робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах
на кінець базового року у відсотках до середньорічної чисельності;
167
kстр – розрахунковий коефіцієнт, який враховує зміну структури робіт по
відношенню до структури робіт базового року. Планова середньорічна виробнича потужність організації Мп
визначається на основі розробки планового балансу виробничої потужності Мп М фкс Ми Мм МТ ,
(2.4)
де факторів;
Ми – приріст виробничої потужності за рахунок інтенсивних
М м,
МТ – приріст (зниження) виробничої потужності за рахунок
зміни відповідно кількості машин і механізмів та чисельності робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах. Викладений підхід до розрахунку виробничої потужності організації є досить універсальним і може використовуватися організаціями різного типу, незалежно від їх спеціалізації за видами робіт і характеру споруджуваних об’єктів. У багатьох будівельних організаціях виробнича потужність визначається на основі даних про структуру робіт, чисельність робітників і виробіток одного робітника. Потужність спеціалізованих організацій може розраховуватися не лише у вартісних, а й у натуральних показниках. Методика розрахунку залежить від основного профілю виконуваних робіт. Так, потужність управління механізації може обчислюватися за формулою П е N DК Е , i i змі і
(2.5)
де Ni – кількість машин і-го виду; D – планова кількість годин роботи машин і-го виду у рік; i K змі
– прийнята змінність роботи і-ї машини;
Е – експлуатаційна змінна продуктивність однієї машини і-го виду. і
168
Визначення виробничих потужностей спеціалізованих організацій на основі фізичних обсягів робіт або професійно-кваліфікаційного складу робітників і продуктивності праці дає змогу одержати найбільш достовірні дані. При оцінці збалансованості виробничої програми з потужностями рекомендується брати до уваги те, що реальні планові обсяги робіт, які можуть бути виконані будівельно-монтажною організацією, як правило, дещо менші від максимально можливих, тобто виробничої потужності. Оптимальне значення коефіцієнтів збалансованості обсягів підрядних робіт з виробничим потенціалом організації коливається в діапазоні від 0,8 до 0,9 залежно від конкретних виробничих умов будівництва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Виробнича потужність організації, її розвиток та використання» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»