Сутність і значення економіко-аналітичної діяльності
Правові, економічні та соціальні принципи підприємства реалізуються в процесі виробничої та економіко-аналітичної діяльності організації. Вона повинна бути спрямована на наукове обґрунтування бізнес-планів, об’єктивну оцінку їх виконання, виявлення впливу факторів на показники господарської діяльності, розкриття тенденцій і пропорцій розвитку підприємств, визначення ступеня використання внутрішньогосподарських резервів, прийняття ефективних управлінських рішень. Економіко-аналітична діяльність проявляється через її принципи, функції, роль в управлінні. До основних принципів економіко-аналітичної діяльності належать: об’єктивність, дієвість, науковість, системний підхід, комплектність, оперативність, демократичність, соціально-
економічний та рейтинговий підхід. Об’єктивність проявляється у такій його організації, за якої одержані висновки відображають дійсний стан справ і не залежать від суб’єктивних поглядів і переконань аналітика. Науковість передбачає пізнання вимог економічних законів розвитку, використання досягнень науки і техніки, вивчення й узагальнення передового
досвіду, обґрунтування прогнозів, варіантів планів, управлінських рішень, достовірну оцінку їх ефективності. Системний підхід вимагає цілісного вивчення господарської діяльності як системи, що розвивається згідно з її закономірностями. Він зумовлений вимогами діалектичного методу дослідження розвитку матеріального виробництва. Комплексність враховує, що на показники господарської діяльності підприємств впливають різноманітні фактори, зокрема: ступінь використання устаткування, машин, механізмів, прогресивність технологій, рівень організації виробництва, використання інформації. Отже, дотримання принципу комплексності економіко-аналітичної діяльності забезпечує виявлення глибинних резервів підвищення ефективності виробництва. У ході аналітичної діяльності всі предмети і явища необхідно вивчати у їх взаємозв’язку та розвитку, тобто у динаміці. Це дасть змогу з’ясовувати причини змін, які відбуваються, прогнозувати їх дальший розвиток. Глибоке комплексне вивчення господарських явищ у їх взаємозв’язку й взаємозалежності можливе на основі єдності аналізу й синтезу. Оперативність вимагає своєчасного виявлення причин відхилень від заданої величини параметрів, що є передумовою своєчасного прийняття управлінських рішень. Дієвість полягає в тому, щоб не обмежуватися реєстрацією виявлених в процесі дослідження факторів. Висновки за результатами аналітичної роботи повинні бути спрямовані на розробку заходів щодо підвищення ефективності виробництва з урахуванням конкретних умов господарської діяльності. Принцип демократичності передбачає залучення до аналітичної роботи якомога більшої чисельності працюючих. Цьому сприяє перехід на ринкові форми господарювання – орендні відносини, кооперативи, акціонерні товариства, асоціації, колективні, спільні підприємства тощо. Такий підхід праці, системи управління показників, тощо і вимагає джерел взаємоузгодженого техніко-економічної різних
дозволяє суттєво підвищити активність та ініціативу працівників щодо виявлення і використання додаткових можливостей для розвитку виробництва. Соціально-економічний підхід передбачає оцінку вирішення кожного господарського завдання з позиції соціальної та економічної доцільності. Принцип рейтингової оцінки – передбачає визначення пріоритетів у досягненні поставленої мети. Рейтингову оцінку найчастіше проводять за критеріями, які визначають кінцеву мету функціонування підприємства (організації). Дотримання вищеназваних принципів є важливою умовою проведення аналітичних досліджень, запорукою досягнення поставлених завдань. Сутність економіко-аналітичної діяльності пізнається і через її функції, з яких виділяються загальнота внутрішньосистемні. господарювання. Загальносистемні Загальносистемним характеризують суть аналітичної діяльності як науки, що покликана збагачувати систему суб’єктів підпорядковуються внутрішньосистемні функції, які забезпечують підготовку аналітичної інформації для обґрунтування і реалізації управлінських рішень. В умовах ринкової економіки функції аналітичної роботи ускладнились і збагатились. Це пов’язано зі зміною зовнішнього і внутрішнього середовища, розширенням демократії, застосуванням енергозберігаючих технологій, зміною форм власності й організації виробництва, диверсифікацією підприємств, зростанням конкуренції, інфляційними процесами тощо. Сутність аналітичної діяльності характеризується її місцем у системі економічних наук. Як складова цієї системи аналітична діяльність формується і вдосконалюється під її впливом, одночасно впливаючи на економічні науки. Аналітична діяльність відіграє суттєву роль у плануванні, сприяє мобілізації резервів на стадії обґрунтування планових показників. Виявляючи внутрішні резерви і вказуючи шляхи їх мобілізації, аналітична діяльність сприяє підвищенню ефективності господарювання при розробці планів і в ході їх виконання.
Аналітична діяльність пов’язана з галузевими розділами економіки, бухгалтерським обліком, фінансуванням і кредитуванням підприємств і організацій. Значення економіко-аналітичної діяльності зумовлене її роллю в підвищенні ефективності виробництва. У зв’язку з орієнтацією на підвищення ефективності виробництва, впровадженням нової техніки, вдосконаленням технології все більшого значення набуває управління ефективністю, оскільки її рівень і динаміка характеризують якість функціонування господарського механізму й ресурсне забезпечення виробництва. Мета аналітичної діяльності полягає в тому, щоб правильно, об’єктивно оцінити й зіставити результати господарської діяльності з використанням виробничих ресурсів і виявити можливості підвищення ефективності виробництва. Аналітична діяльність є активним інструментом управління економічним аспектом науково-технічного прогресу, виявлення можливостей підвищення рівня рентабельності підприємств і організацій, засобом залучення колективів підприємств до управління виробництвом. В умовах ринкових відносин аналітична діяльність стає багатограннішою, змінюється її зміст, підвищуються вимоги до її організації. Ринок висунув як першочергову проблему підвищення економічної ефективності виробництва на основі його інтенсифікації, вдосконалення організації і управління господарською діяльністю, поліпшення використання матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів. Розв’язання цієї проблеми потребує, щоб економіко-аналітична діяльність охоплювала усі ланки: від бригади до корпорації (міністерства) в цілому як виробничо-господарського комплексу. Тут важливо дотримуватися єдиного підходу до організації аналітичної роботи на всіх рівнях управління.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність і значення економіко-аналітичної діяльності» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
