Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції
Для розрахунку виробничої програми у вартісному відтворенні необхідно обчислити показник валової продукції (ВП), який представляє собою вартість готових виробів і напівфабрикатів (виготовлених як з власної сировини, так і з матеріалів замовників) (Qі) з урахуванням встановлених на них виробничих цін (Ці). До валової продукції включають вартість робіт промислового характеру (РПХ), але вираховують вартість продукції власного виробництва (ВПВЛ), яка йде на промислово-виробничі потреби всередині конкретного підприємства. Вона розраховується за формулою (13.1): ВП Qi Ці РПХ ВПВЛ . і 1 n
(13.1)
Іншим рівнем оцінки виробничої програми є показник товарної продукції. Товарною вважають продукцію, яка призначена для відпуску споживачам. До неї відноситься: - готова продукція, включаючи вироби широкого вжитку (виготовлені як з повноцінної сировини, так і з відходів), призначена для постачання споживачам, а також для різних невиробничих потреб підприємства (ГПШВ); - продукція підсобних і допоміжних цехів, в тому числі електроенергія, пара і вода, вироблені на конкретному підприємстві і призначені для відпуску споживачам, а також для різних невиробничих потреб підприємства (ППЦ); 447
- продукція промислового характеру, виготовлена на замовлення споживача (ПЗ);
- напівфабрикати, заплановані до відпуску споживачам (НФР); - продукція учбових майстерень, що реалізується підприємством на сторону (ПУМ); - тара власного виробництва, якщо у відпускній ціні не врахована її вартість (ТВЛ). Товарна продукція обчислюється за формулою (13.2):
ТП ГПШВ ППЦ ПЗ НФР ПУМ Т ВЛ .
(13.2)
До показника реалізованої продукції (РП) включається вартість всіх відвантажених матеріалів, які були оплачені споживачами. Обсяг валової продукції підприємства можна розраховувати на основі даних про валовий оборот (ВО) і внутрішньозаводський виробничий оборот (ВНО) як різницю між ними, тобто за формулою (13.3): ВП ВО ВНО .
(13.3)
Валовий оборот (ВО) представляє собою сукупну вартість валового випуску всіх видів продукції незалежно від того, використовуються вони в переробці на тому ж підприємстві чи призначені для відпуску споживачам, а також вартість робіт промислового характеру і послуг, наданих споживачам і власним цехам. Однак на практиці до складу валового обороту включають тільки ту частину продукції допоміжних цехів і робіт промислового характеру, яка призначена для відпуску на сторону. В цьому разі продукція і послуги допоміжних цехів, призначені для внутрішньозаводського споживання, не повинні включатися до складу внутрішньозаводського обороту. Під внутрішньозаводським виробничим оборотом (ВНО) розуміють вартість продукції і послуг цехів підприємства, споживаних для власних потреб підприємства. До його складу включають: - вартість переробки на підприємстві напівфабрикатів власного виробництва; - вартість електроенергії, пари, води, стислого повітря і холоду власного виробництва для технологічних цілей, вентиляції, освітлення і опалення цехів, заводських складів, будівель заводоуправління тощо; - вартість використовуваних для виробничих потреб інструментів, пристосувань, моделей, запасних частин, допоміжних матеріалів власного виготовлення; - вартість матеріалів власного виробництва, витрачених під час поточних ремонтів і під час обслуговування обладнання (змащення, чищення тощо); - вартість тари власного виготовлення, призначеної для упакування продукції підприємства, якщо її вартість включена до оптових цін на цю продукцію. Взаємозв'язок між валовою продукцією (ВП) і товарною продукцією (ТП) відображається формулою (13.4): ВП ТП ( НФКР НФПР ) ,
(13.4)
де НФКР, НФПР – залишок напівфабрикатів відповідно на кінець і на початок звітного періоду. Обсяг реалізованої продукції (РП) відрізняється від обсягу товарної продукції на різницю залишків готової продукції на складі на кінець (ЗГПКР) і на початок звітного періоду (ЗГППР) у вартісному відтворенні. Його можна обчислити за формулою (13.5): 448
РП ТП ( ЗГП КР ЗГП ПР ) .
(13.5)
Як видно з формули (13.5), в розрахунках реалізованої продукції враховується зміна залишків нереалізованої продукції на початок і кінець періоду. Залишок нереалізованої продукції на початок періоду складається із залишків готової продукції на складі і в неоформлених відвантаженнях; відвантажених товарів, строк оплати яких не настав, а також відвантажених товарів, не оплачених в строк покупцями. Залишок нереалізованої продукції на кінець періоду складається із залишків готової продукції на складі, в тому числі неоформлених відвантажень; залишків відвантажених товарів, строк оплати яких не настав. Відповідно до міжнародного стандарту ISO 8402 якість – це сукупність властивостей і характеристик продукції, які дають їй можливість задовольняти обумовлені чи пе13.2. Поняття якоредбачувані потреби споживачів. сті продукції та Властивістю називається об'єктивна методи її оцінки спроможність продукції, яка виявляється при її створенні, експлуатації чи споживанні. Кількісне відтворення властивостей продукції характеризується за допомогою показників якості. Показники якості поділяються на: - функціональні; - ресурсозберігаючі; - природоохоронні. До функціональних показників якості відносять показники, які відображають споживчі властивості виробу, такі як: - технічний ефект (продуктивність, потужність, швидкість, швидкодія тощо); - надійність (довговічність); - ергономічність (виконання гігієнічних, антропологічних, фізіологічних вимог); - естетичність. До ресурсозберігаючих показників відносяться: - технологічні (ресурсоємність виробництва виробу: матеріалоємність, енергоємність, трудомісткість); - коефіцієнти споживання ресурсів у процесі експлуатації. Природоохоронні показники якості містять показники екологічності і безпеки. Під рівнем якості виробу розуміють відносну характеристику якості, засновану на порівнянні сукупності показників якості розглянутого виробу із сукупністю базових показників (аналогів, перспективних зразків, випереджаючих стандарти тощо). Оцінка рівня якості продукції може здійснюватися за допомогою диференційного чи комплексного методів. При застосуванні диференційного методу здійснюється зіставлення показників якості нової продукції з ідентичними базовими показниками якості. Відносний показник якості (qi) за цим методом обчислюється за формулою (13.6):
qi
Pi , P i
(13.6)
де Pi – значення одиничного показника якості оцінюваної продукції; Pi ' – значення одиничного базового показника якості. 449
При застосуванні комплексного методу розраховують комплексний показник якості, який визначається шляхом урахування окремих показників за допомогою коефіцієнтів вагомості кожного з них. При цьому може бути використана функціональна залежність (13.7): qК f ( n, i qi ), i 1, n,
(13.7)
де qК – комплексний показник якості продукції; n – число показників якості, що враховуються; βі – коефіцієнт вагомості i-го показника якості; qi – відносний i-й показник якості. Алгоритм розрахунку комплексного показника якості наведений на рис. 13.1. Для визначення номенклатури показників якості, коефіцієнтів вагомості, виду функціональної залежності (f) застосовуються експертні методи. Визначення номенклатури показників якості і побудова їх структурної схеми Визначення коефіцієнтів вагомості показників якості Розрахунок відносних показників якості Вибір виду функціональної залежності Обчислення комплексного показника якості Рис. 13.1. Алгоритм розрахунку комплексного показника якості
Висока якість виробів визначається різними факторами, основними з який є: - фактори технічного характеру (конструктивні, технологічні, метрологічні тощо); - фактори економічного характеру (фінансові, нормативні, матеріальні тощо); - фактори соціального характеру (організаційні, правові, кадрові тощо). Урахування всіх вказаних факторів вимагає комплексного підходу до забезпечення якості. Світовий досвід комплексної оцінки якості узагальнений у міжнародних стандартах ISO серії 9000, яка включає такі складові елементи: - ISO 9001 – Система якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні і (чи) розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні; - ISO 9002 – Система якості. Модель для забезпечення якості при виробництві і монтажі; - ISO 9003 – Система якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі і випробовуваннях. Це лише невеликий перелік міжнародних стандартів якості. Забезпечення, управління і поліпшення якості продукції на всіх етапах її життєвого циклу відображене «петлею якості» відповідно до міжнародного стандарту якості ISO 9004 і схематично представлене на рис. 13.2. 450
Маркетинг Утилізація після використання
Проектування виробів
1 12
2 3
Матеріально-технічне постачання
Сервісне обслуговування
11
Експлуатація
10 Монтаж
С П О Ж И В А Н Н Я 9
В И Р О Б Н И Ц Т В О 6
Розробка і підготовка технології
4 Виробництво продукції
5 Контроль випробувань
Розподіл і реалізація
8
7
Упаковка і збереження
Рис. 13.2. «Петля якості» за стандартом ISO 9004
Нормативні засади для порівняння рівня якості нових виробів на різних етапах життєвого циклу наведені в табл. 13.1. Таблиця 13.1 Бази для порівняння рівня якості нових виробів
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Виробнича програма підприємства і показники оцінки обсягу продукції» з дисципліни «Економіка підприємства»
