Особливості організації оплати праці на підприємстві
Суб'єктами організації оплати праці є: - органи державної влади та місцевого самоврядування; - власники, об'єднання власників або їх представницькі органи; - профспілки, об'єднання професійних спілок або їх представницькі органи; - працівники. Організація оплати праці визначає взаємозв'язок мір праці і мір її оплати. Міри праці визначають за допомогою кількісних та якісних показників, а міри оплати – за допомогою прожиткового рівня. Основною вимогою до організації оплати праці на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продук176
ції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Організацію оплати праці слід будувати з урахуванням таких принципів: 1. Здійснення оплати праці найманого працівника залежно від його особистого вкладу, кількості та якості витраченої праці. 2. Надання самостійності підприємству у виборі форми і системи оплати праці, а також визначенні її розміру відповідно до чинного законодавства. 3. Дотримання співвідношення в оплаті праці різних категорій і професійнокваліфікаційних груп з урахуванням складності та престижності виконуваних робіт, а також умов праці. 4. Стимулювання підвищення організаційно-технічного рівня виробництва, зменшення собівартості і поліпшення якості продукції. 5. Регулювання системи оплати праці з тим, щоб забезпечити просте відтворення робочої сили на підприємстві. 6. Посилення соціального захисту працівників. 7. Ясність і простота способів нарахування заробітної плати. Забезпечення виконання основних принципів організації оплати праці здійснюється за допомогою таких її складових елементів, як система угод і договорів на різних рівнях ієрархії, а також через нормування праці, тарифну систему, різні форми й системи оплати праці на окремих підприємствах і його структурні підрозділи. Кожний з цих елементів має власне призначення, проте їхня взаємодія забезпечує дієве формування системи матеріальної зацікавленості у досягненні високих виробничих показників кожним з працівників. За сучасних умов господарювання суб'єктів підприємницької діяльності разом із загальноекономічними змінами відбуваються певні зміни і в сфері оплати праці. Проте ці зміни відбуваються повільно, і система оплати праці має такі недоліки: - суттєві розбіжності в розмірах заробітної плати працівників однакового професійно-кваліфікаційного рівня у державному і недержавному секторах; - низька частка заробітної плати у валовому внутрішньому продукті (ВВП); - деформоване співвідношення мінімального і максимального рівнів заробітної плати; - втрата тарифною системою оплати праці своєї стимулюючої функції, недостатня тарифна частина в загальній заробітній платі; - недостатня залежність розмірів заробітної плати від кількості та якості праці; - невиконання мінімальною заробітною платою своїх функцій; - деформація співвідношення рівнів заробітної плати працівників фізичної і розумової праці. Зважаючи на вказані недоліки, слід зазначити, що правильна організація системи оплати праці є необхідною умовою ефективного стимулювання праці. Її реформування має здійснюватися шляхом підвищення ціни робочої сили; встановлення єдиних регуляторів і рівноцінних умов відтворення робочої сили незалежно від форм власності; збільшення тарифної частини у заробітній платі; підвищення частки мінімальної заробітної плати у середній заробітній платі; удосконалення механізму державно-договірного регулювання заробітної плати тощо. Як вказано в ст.6 Закону України «Про оплату праці», основою організації системи оплати праці є тарифна система, яка включає такі елементи: - тарифні сітки; - тарифні ставки; - схеми посадових окладів; - тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості організації оплати праці на підприємстві» з дисципліни «Економіка підприємства»
