Реферати статті публікації

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Банківська справа » Ліквідність банківської системи України

Досвід управління надлишковою ліквідністю банківської системи Казахстану

Фінансово-економічна ситуація в Казахстані характеризується, з одного боку, позитивною тенденцією, високими і стійкими темпами економічного розвитку, зумовленою зростанням нафтовидобутку та підвищенням світових цін на нафту; підвищенням життєвого рівня населення; зниженням рівня безробіття; профіцитом державного бюджету; зниженням податкового навантаження; зростанням міжнародних резервів країни. З іншого боку, з 2005 р. має місце тенденція до зростання інфляційного тиску та надлишкової ліквідності в банківській системі. Відповідно до Основних напрямів грошово-кредитної політики на 2006-2008 рр. пріоритетним напрямом діяльності Національного банку Республіки Казахстан визначено проведення грошово-кредитної політики, орієнтованої на забезпечення стабільності цін. Аналіз основних засад грошово-кредитної політики Казахстану дозволив виділити такі особливості її реалізації. По-перше, монетарна політика Національного банку Республіки Казахстану ґрунтується на середньострокових засадах: основні макроекономічні показники прогнозуються на 3 роки, що певною мірою характеризує її прозорість та передбачуваність. По-друге, основним цільовим орієнтиром є показник інфляції. Фактичні значення показників інфляції (2002 р. – 6,6 %, 2003 – 6,8 %, 2004 – 6,7 %, 2005 р. – 7,5

знаходяться в межах однозначного числа. По-третє, Національний банк Республіки Казахстан проводить політику плаваючого обмінного курсу без визначення будьякого довгострокового коридору. Коливання курсу обумовлюються співвідношенням попиту і пропозиції грошей на валютному ринку. Втручання у формування валютного курсу центральним банком здійснюється лише з метою послаблення короткострокових і спекулятивних його коливань. По-четверте, одними із основних факторів, що визначають середовище здійснення грошово-кредитної політики, є зростаючий інфляційний тиск, зумовлений значним притоком іноземного капіталу (у тому числі запозичень банків Казахстану), надлишковою ліквідністю банківської системи, зростаючими витратами державного бюджету та цінами на нафту, зростаючим попитом на гроші, викликаним збільшенням доходів населення та підвищенням економічної активності.
63

Зазначене середовище реалізації грошово-кредитної політики є подібним до такого середовища в Україні, тому досвід Казахстану буде корисним у плані розв’язання проблеми надлишкової ліквідності банківської системи та зниження рівня інфляції в країні. Для розв’язання проблеми надлишкової ліквідності та зниження інфляційного навісу в економіці з 2005 р. Національним банком Казахстану були прийняті заходи щодо посилення грошово-кредитної політики. Вони виявилися в поетапному підвищенні ставки рефінансування та базової ставки Національного банку Казахстану (процентної ставки по депозитах) з 8 до 9 %, розширенні бази розрахунку мінімальних резервних вимог, скороченні переліку резервних активів, збільшенні обсягів емісії короткострокових цінних паперів центрального банку (нот) та зменшенні їх строків перебування в обігу, зростанні обсягів депозитних операцій центрального банку. У якості основного інструмента грошово-кредитної політики Національним банком використовувалися депозити, на які розміщалися кошти банків з метою стерилізації надлишкової ліквідності банків. Проте, незважаючи на зазначені заходи по досягненню цінової стабільності, річна інфляція у 2005 р. становила 7,6 %, тоді як намічений цільовий орієнтир становив 5,2-6,9 % [54]. З огляду на ситуацію, що склалася з інфляційним тиском і надлишковою ліквідністю у 2006 р., Національний банк Казахстану продовжував посилювати грошово-кредитну політику з метою зростання її впливу на розмір грошової пропозиції шляхом регулювання ліквідністю банківської системи. Основні зусилля центрального банку було спрямовано насамперед на підвищення ефективності процентної політики. Для посилення регулятивної ролі офіційної ставки рефінансування було продовжено практику її щоквартального перегляду, запроваджено ряд заходів, спрямованих на посилення контролю Національного банку Казахстану за ринковими процентними ставками. Зокрема, запроваджено адміністративну практику прив’язки максимальних процентних ставок винагороди по залучених депозитах (вкладах) фізичних осіб, повернення яких гарантується Казахстанським фондом гарантування депозитів, до офіційної ставки рефінансування. Із метою посилення впливу Національного банку Республіки Казахстан на ліквідність банківської системи було удосконалено механізм розрахунку мінімальних резервних вимог шляхом вклю64

чення зобов’язань банків, за якими вони повинні дотримуватися нормативів мінімальних резервних вимог, усіх внутрішніх зобов’язань банків незалежно від строків їх погашення, а також зобов’язання банків перед банками-нерезидентами. Слід зазначити, що крім бази резервних вимог, якою є всі зобов’язання банків, особливістю застосування інструмента обов’язкових резервних вимог у Казахстані є те, що вони підтримуються у вигляді готівки в національній валюті в касах банків та коштів на кореспондентських рахунках у національній й іноземній валютах, а період формування резервних активів складає 14 календарних днів [46]. Важливе місце серед інструментарію регулювання банківської ліквідності в Казахстані належить стерилізаційним операціям, зокрема випуску короткострокових нот (цінних паперів центрального банку). Він здійснюється відповідно до так званого графіка “кривої дохідності”. Дохідність по нотах визначається на аукціоні, на якому Національний банк Казахстану встановлює лише обсяги розміщення нот. Протягом 2004-2007 рр. з метою ефективного впливу на формування кривої короткострокової дохідності на фінансовому ринку було зменшено період розміщення нот. Так, якщо в середньому за 2004 р. він становив 243 дні, то з 1 березня 2007 р. на фінансовому ринку розміщувалися 28-, 91-, 182денні цінні папери центрального банку. Крім того, для впливу на криву дохідності на фінансовому ринку та стерилізації надлишкової ліквідності центральний банк проводить політику збільшення обсягів розміщення власних цінних паперів (нот) та підвищення дохідності за цими операціями. У якості аргументації такої політики в прес-релізі Національного банку Республіки Казахстан від 26 лютого 2007 р. зазначено, що для формування кривої дохідності необхідно значно збільшити обсяг випуску короткострокових нот Національного банку і підвищити ставки винагороди за ними. Незважаючи на те, що це зумовить зростання витрат Національного банку по обслуговуванню нот, Національний банк готовий піти на ці заходи для формування “правильної” кривої дохідності [57]. Зазначений крок свідчить про проведення прогресивних змін у грошово-кредитній політиці в напрямі посилення її впливу на грошово-кредитному ринку. Більш жорсткі заходи грошово-кредитної політики центрального банку зумовлюють зростання витрат на їх проведення в умовах надлишкової ліквідності банківської системи. З цією метою в Казахстані було законодавчо визначено обов’язковість по65

повнення резервного капіталу Національного банку Казахстану в цілях компенсації збитків, понесених у результаті реалізації грошово-кредитної політики [45]. Зазначені законодавчі зміни є позитивним здобутком у напрямі реальної незалежності грошовокредитної політики центрального банку та свідчать про розуміння на державному рівні закономірного зв’язку між фактичною незалежністю та ефективністю грошово-кредитної політики Національного банку Казахстану у досягненні намічених інфляційних цілей. Передумови для реальної незалежності Національного банку Казахстану створюють такі норми Закону „Про Національний банк Республіки Казахстан” як перерахування нерозподіленого чистого доходу в державний бюджет з відстрочкою на один рік. Іншим кроком у напрямі зниження надлишкової ліквідності банківської системи Казахстану є продовження політики плаваючого обмінного курсу без зазначення будь-якого, встановленого на тривалий час, валютного коридору та подовження політики подальшої лібералізації валютного режиму шляхом створення умов для активнішої експансії казахстанського капіталу на зарубіжні ринки. Слід зазначити, що банківській системі Казахстану притаманні, як і Україні, тенденції швидкого зростання обсягів банківського кредитування (60-80 % щорічно) та зростання зовнішніх запозичень банків, які несуть в собі потенційні ризики та загрозу ліквідності і фінансовій стабільності банківської системи через валютні й строкові дисбаланси. У цьому аспекті корисним для України є досвід Казахстану з удосконалення пруденційного нагляду. Зокрема, з метою зменшення наявних валютних і строкових дисбалансів і зниження ризику ліквідності в банківській системі були посилені вимоги до кредитування пов’язаних сторін, житлового кредитування, а також трансграничних позик, встановлені більш жорсткіші нормативи валютної ліквідності банків, зменшені ліміти відкритої валютної позиції, встановлений ліміт обсягу короткострокових зовнішніх зобов’язань банків, пов’язаний із розміром капіталу банку [21]. Досліджуючи досвід регулювання ліквідності банківської системи Казахстану зупинимося на особливостях реалізації грошовокредитної політики. У Законі Республіки Казахстан „Про Національний банк Республіки Казахстан” визначено, що в цілях реалізації грошово-кредитної політики Національний банк Казахстану здійснює такі операції:
66

1. Надає позики. Позики рефінансування є короткостроковими кредитами, наданими як у національній, так і в іноземній валюті на термін не більше 1 року під забезпечення або без забезпечення. 2. Приймає депозити. Центральний банк має право залучати депозити як у національній, так і в іноземній валюті. 3. Проводить валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу іноземної валюти і проведення інших видів валютних угод на міжбанківському чи біржовому ринку з метою впливу на курс казахстанського тенге. 4. Випускає короткострокові ноти Національного банку Казахстану – державні цінні папери, які емітує Національний банк Казахстану в національній чи іноземній валюті. 5. Купує і продає державні цінні папери, у тому числі з правом зворотного викупу. Національному банку Казахстану заборонено придбавати в свою власність державні цінні папери центрального уповноваженого органу по виконанню бюджету при їх розміщенні на первинному ринку. 6. Здійснює переоблік комерційних векселів. Ця операція проводиться за офіційною ставкою рефінансування. У ст. 29 зазначеного Закону визначено, що грошово-кредитна політика здійснюється шляхом встановлення: офіційної ставки рефінансування, рівня ставок винагород по основних операціях грошово-кредитної політики; нормативів мінімальних резервних вимог; прямих кількісних обмежень щодо окремих видів операцій [45]. Прямі кількісні обмеження у виняткових випадках можуть встановлюватися Національним банком Казахстану на максимальні рівні ставок за окремими видами операцій і угод, пряме регулювання конкретних видів кредиту в цілях стимулювання або стримування окремих галузей. Основними законодавчо визначеними важелями грошово-кредитної політики Національного банку Казахстану є процентна політика та політика мінімальних резервних вимог. Проте на практиці, процентна політика як інструмент впливу на грошово-кредитний ринок, залишається недостатньо ефективною, незважаючи на цілий ряд заходів центрального банку щодо її удосконалення. Зокрема, з метою зростання ролі грошово-кредитної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку, в тому числі ліквідності банківської системи, з 1 липня 2005 р. введені зміни в механізм
67

грошово-кредитного регулювання, які передбачали уніфікацію за строками і ставками окремих операцій грошово-кредитної політики, таких як депозитні та кредитні операції, випуск короткострокових нот, операції репо. Для посилення результатів уніфікації тимчасово припинено надання позик овернайт, овердрафт і проведення операцій прямого репо (рис. 2.11).
20 18 16 14 12 10 8 6 4 01.02.2001 01.07.2001 01.12.2001 01.05.2002 01.10.2002 01.03.2003 01.08.2003 01.01.2004 01.06.2004 01.11.2004 01.04.2005 01.09.2005 01.02.2006 01.07.2006 01.12.2006 01.05.2007 01.10.2007 01.03.2008 2

%, на кінець періоду

Cтавка рефінансування Облікова (дисконтна) ставка Ставка за позиками овернайт Ставка за операціями репо овернайт Ставка за операціями репо 1- тижневі Ставка за операціями репо 2-тижневі Ставка за операціями зворотного репо 1-тиждневі

Джерело: за даними офіційного сайту банку Казахстану [57]

Рис. 2.11. Динаміка офіційних процентних ставок Національного банку Казахстану в 2001-2008 рр. Так, до липня 2005 р. Національний банк Республіки Казахстан надавав кредити рефінансування, позики овернайт, проводив операції зворотного репо. Причому операції зворотного репо (овернайт, 1-тижневі, 2-тижневі) проводилися за однією ставкою без урахування термінів проведення цих операцій. Нині Національним банком здійснюється лише один вид операцій – однотижневого зворотного репо з метою стерилізації надлишкової ліквідності в банківській системі. Ставка за цією операцією є ключовою ставкою, яка дорівнює офіційній ставці рефінансування Національного банку Казахстану.

68

Проте така практика має певні недоліки. По-перше, застосування Національним банком Казахстану лише одного процентного інструмента (однотижневих операцій зворотного репо) звужує можливості впливу центрального банку на криву дохідності на грошово-кредитному ринку. По-друге, непроведення кредитних і депозитних операцій овернайт унеможливлює оперативне регулювання ліквідності банку та впливу на короткострокові процентні ставки на грошово-кредитному ринку. З огляду на це процентна політика центрального банку Казахстану не відіграє належної ролі в регулюванні ліквідності та грошово-кредитного ринку в цілому. Таким чином, грошово-кредитна політика Казахстану відзначилась такими позитивними змінами як розбудова на середньострокових засадах, цільовій орієнтованості на стабільність цін, запровадження режиму плаваючого курсоутворення. На сучасному етапі розвитку грошово-кредитної політики основними проблемними питаннями залишаються необхідність подолання інфляційних тенденцій та надлишкової ліквідності банківської системи Казахстану. Серед заходів, які використовувалися для вирішення зазначених питань, необхідно виділити традиційні (пожорсткішання грошово-кредитної політики шляхом підвищення офіційних ставок, офіційних резервних вимог, збільшення депозитних операцій), прогресивні (законодавча узгодженість спільних цілей уряду та центрального банку, законодавчі норми щодо реальної незалежності Національного банку Казахстану) та особливі заходи. Серед останніх необхідно виділити використання в умовах нерозвиненості ринку державних цінних паперів короткострокових нот (цінних паперів центрального банку) для регулювання ліквідності банківської системи, а також комплексу посилених пруденційних норм. Особливим заходом, застосованим Національним банком Казахстану для зниження негативного впливу іноземних запозичень банків на їх ліквідність, було введення нормативів резервних вимог на зобов’язання банків перед банками-нерезидентами. Поряд з цим з метою зменшення надлишкової ліквідності банківської системи було лібералізовано політику валютного контролю у напрямі створення умов для активнішої експансії казахського капіталу на зарубіжні ринки. На нашу думку, саме зазначені прогресивні та особливі заходи грошово-кредитної політики Казахстану забезпечили низько інфляційний розвиток економіки країни в умовах надлишкової ліквідності банківської системи.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Досвід управління надлишковою ліквідністю банківської системи Казахстану» з дисципліни «Ліквідність банківської системи України»