Економічні нормативи ліквідності як інструмент регулювання банківської ліквідності на мікрорівні
Національний банк України, виконуючи свою регулятивну функцію, підтримує рівновагу на грошово-кредитному ринку, складовою якої є ліквідність банків, за допомогою законодавчо визначених механізмів та інструментів у межах адміністративних та індикативних методів прямої та вибіркової дії. Їх вибір залежить від особливостей та стану розвитку національної грошово-кредитної системи, а також ситуації на грошово-кредитному ринку. Одним із різновидів індикативного регулювання ліквідності банків та банківської системи в цілому є економічні нормативи, виконання яких відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні є обов’язковим для усіх банків України [28]. Серед 13 економічних нормативів, що використовуються у вітчизняній практиці банківського регулювання, 3 – нормативи ліквідності, що свідчить про значне місце, яке відводиться контролю за станом ліквідності банків у регулятивній діяльності Національного банку України. Вперше нормативи ліквідності були впроваджені у вітчизняну банківську практику в 1989 р. Державним банком СРСР. У цей час ліквідність банку контролювалась за такими показниками: обмеження зобов’язань банку, обмеження вкладів громадян, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт середньострокової ліквідності [4, с. 274]. Перші два з них були не ринковими (адміністративними), оскільки регулювали ліквідність банку через обмеження окремих видів операцій. 15
Сучасна практика використання обов’язкових нормативів ліквідності в Україні характеризується позитивними тенденціями, які полягають у приведенні назв показників та методології їх розрахунку до міжнародної практики та економічної сутності категорії „ліквідність” та переходу до ринкових показників контролю за ліквідністю банків. Застосовувані нині показники ліквідності характеризують миттєвий, поточний та короткостроковий її стан і більш реально відображають оцінку ризику ліквідності банку (табл. 2.1). Зокрема, норматив миттєвої ліквідності (Н4) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів. Він розраховується за формулою середньозваженої величини (за місяць). За нормативом поточної ліквідності (Н5) здійснюється контроль за збалансованістю строків і сум ліквідних активів та зобов’язань банку. Показник короткострокової ліквідності (Н6) розраховується з метою контролю за здатністю банку виконувати за рахунок ліквідних активів прийняті ним короткострокові зобов’язання терміном виконання до 1 року. Показники поточної та короткострокової ліквідності обчислюються за станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число кожного місяця. Таблиця 2.1
Нормативи ліквідності банків, що застосовуються в Україні* Показник Норматив миттєвої ліквідності (Н4) Нормативне значення, % Співвідношення суми коштів у касі та Щомісячно на кореспондентських рахунках до зобо≥ 20 в’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками Розрахунок показника Щодекадно ≥ 40
Норматив по- Співвідношення активів первинної та точної ліквід- вторинної ліквідності терміном поганості (Н5) шення до 31 дня до зобов’язань банку з термінами виконання до 31 дня Норматив короткострокової ліквідності (Н6) *
Співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань з початковим терміном погашення активів та зобов’язань банку до 1 року
Щодекадно ≥ 20
Джерело: узагальнено за [28]
Наведені в табл. 2.1 нормативні значення показників ліквідності встановлено для універсальних банків. Спеціалізовані банки [ощад16
ні, іпотечні, розрахункові (клірингові)] у зв’язку із концентрацією ризиків зобов’язані дотримуватися спеціальних (підвищених) значень нормативів ліквідності та інших законодавчо визначених економічних нормативів. Зокрема, для ощадних та іпотечних банків норматив миттєвої ліквідності (Н4) має становити не менше ніж 30 %, для розрахункових (клірингових) банків – не менше ніж 90 %. У цілому виконання банками нормативів ліквідності характеризується певною динамікою. Як видно з рис. 2.1-2.3, фактичні показники ліквідності значно перевищують їх нормативне значення. Це свідчить про надмірне перевищення наявних у розпорядженні банків короткострокових ліквідних активів над їх зобов’язаннями з відповідними термінами виконання. 60.4 51.0 61.2 61.2 70.8 61.6 61.2 60.2 53.8 50.9 50.6 51.6 01.01.2008
65 55 45 35 25 15
47.2
58.7
59.2
55.7
56.7
55.4
59.2 01.01.2007 01.05.2007 01.09.2007
48.8
46.8
43.3
Рис. 2.1. Динаміка дотримання банками України нормативу миттєвої ліквідності (Н4) у 2002–2008 рр. 85 75 65 55 45 35 25
%
01.01.2002
01.05.2002
01.09.2002
01.01.2003
01.05.2003
01.09.2003
01.01.2004
01.05.2004
01.09.2004
01.01.2005
01.05.2005
01.09.2005
01.01.2006
01.05.2006
Фактичне значення показника поточної ліквідності Норматив поточної ліквідності (не менше 40%, до 01.07.2002 – 30%, з 01.07.2002 до 01.01.2003 – 35%)
Рис. 2.2. Динаміка дотримання банками України нормативу поточної ліквідності (Н5) у 2002–2008 рр. 17
Рис. 2.3. Динаміка дотримання банками України нормативу короткострокової ліквідності (Н6) у 2002–2008 рр. Щодо зарубіжної практики застосування нормативів ліквідності, то вона має свої відмінності (табл. 2.2). Вони полягають у кількості та назві показників, що використовуються для аналізу ліквідності, методології їх розрахунку, граничних значеннях нормативних показників, підходах у їх застосуванні (диференційованості, обов’язковості), періодичності розрахунку тощо. Таблиця 2.2
Фактичне значення показника короткострокової ліквідності Норматив короткострокової ліквідності (не менше 20%)
Нормативи ліквідності банків, що застосовуються в окремих країнах світу* Розрахунок показника 3
Нормативне значення, % 4
Співвідношення суми високоліквід- Щоденно них активів до суми зобов’язань по ≥ 15 рахунках до запитання Співвідношення суми ліквідних ак- Щомісячно тивів до суми зобов’язань по рахун≥ 50 ках до запитання і на термін до 30 днів Норматив Співвідношення кредитних вимог Щомісячно довгостро- банку із терміном погашення понад ≤ 120 кової лік- 366 днів до власного капіталу банку та зобов’язань банку з терміном до відності дати погашення понад 366 днів
Так, у багатьох зарубіжних країнах, як і в Україні, показники ліквідності банків розраховуються за співвідношенням активних і пасивних статей балансу, згрупованих за строками, і є обов’язковими для виконання усіма банками (Японія, Франція, Великобританія, Росія, Німеччина). Проте в окремих країнах немає законодавчо визначених нормативів ліквідності. Так, у США банки розраховують для внутрішнього використання показники ліквідності, основними з яких є співвідношення: ліквідних активів і депозитів; ліквідних активів і усіх активів; строкових депозитів і загальної суми депозитів; зобов’язань за виданими кредитами і депозитами [5]. У зарубіжній практиці використовуються різні нормативні показники ліквідності та їх граничні значення, що обумовлено особливостями та станом економічного розвитку країн і їх банківського сектору, ступеня дерегулювання державою діяльності банківської системи. У країнах із ринковою економікою та стабільною банківською системою кількість економічних нормативів ліквідності обмежена і становить один-два показники.
Великобританія
Франція
Норматив ліквідності
Співвідношення активів, розміщеЩокварних терміном до 3 місяців, до депотально зитів до запитання, строкових депо> 60 зитів та інших коштів, залучених на 3 місяці Норматив Співвідношення готівкових коштів, Щомісячно > 12,5 ліквідності залишків на рахунку Ностро, депозитів до запитання і терміном на один день, цінних паперів та придатних до переобліку векселів до залучених коштів Норматив Співвідношення короткострокових Щомісячно короткоі середньострокових вкладень 100 строкової (до 4 років) до залучених ресурсів ліквідності до 4 років та ощадних вкладів Норматив Співвідношення довгострокових Щомісячно довгостро- активів терміном розміщення понад 100 кової ліквід- 4 роки до залучених коштів терміності ном понад 4 роки
Джерело: узагальнено за [4, с. 279-284; 26]
19
В Україні, на нашу думку, процеси дерегулювання банківської діяльності, зокрема лібералізації контролю за банківською ліквідністю та підвищення ролі саморегулювання банками своєї ліквідності, матимуть перспективи розвитку, проте не найближчим часом. Поки що зарано послаблювати вимоги щодо нормативів ліквідності банків, особливо за умови браку самообмежень у цій сфері з боку банківського менеджменту та недостатньо стабільної економічної ситуації. Таким чином, економічні нормативи є забезпечувальним інструментом центрального банку: їх дотримання забезпечує певний мінімально необхідний рівень ліквідності кожного окремого банку в банківській системі країни. Проте через статичність та ретроспективність показників нормативів вони не можуть бути точними і єдиними індикаторами ліквідності банків, а їх дотримання є необхідною, але недостатньою умовою забезпечення ефективного управління банківською ліквідністю.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Економічні нормативи ліквідності як інструмент регулювання банківської ліквідності на мікрорівні» з дисципліни «Ліквідність банківської системи України»
