Залежно від умов виконання форвардні контракти бувають двох видів: фіксовані та з правом вибору дати. Фіксовані угоди (fixed forward) — це контракти, в яких дата виконання твердо обумовлена між банком та клієнтом і не може бути змінена (крім випадків, коли дата валютування припадає на вихідний або святковий день). Такі контракти укладаються, коли клієнту відома точна дата платежу за експортною чи імпортною угодою. Але буває й так, що клієнт не може точно знати дату платежу. Тоді банк пропонує своїм клієнтам послугу, яка називається форвардний контракт з правом вибору дати, або форвардний опціон. Угода з правом вибору, або форвардний опціон (option forward), — це контракт, який дає клієнту право купити або продати іноземну валюту у будь-який день між двома датами, що зазначені в контракті. Проте клієнт не може уникнути виконання контракту: операція щодо здійснення купівлі/продажу валюти обов'язково має бути здійснена не пізніше дня закінчення контракту. Для того щоб розрахувати форвардний курс за контрактом з правом вибору дати, розраховуються форвардні курси на початок та кінець контрактного періоду і з них вибирається той, що є більш вигідним для банку (якщо за контрактом банк купує валюту котирування, то курсом контракту буде вищий з двох курсів, якщо продає — нижчий, при купівлі банком базової валюти курсом контракту буде нижчий, при продажу — вищий курс). Якщо платіж має бути здійснений між датою укладення та певною датою у майбутньому, то курс угоди вибирається з курсу спот та форвардного курсу на закінчення контрактного періоду.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Форвардні контракти з правом вибору дати» з дисципліни «Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні відносини»
